Воно показало, що люди, які більше цінували дружні стосунки, були щасливіші й здоровіші (згідно з їхньою ж оцінкою), особливо коли ставали старшими.
Друге дослідження використовувало дані опитувань у США, у яких взяла участь 7841 людина віком за 50 років.
Учасників запитували про якість їхньої дружби – скільки людей по-справжньому розуміють респондентів та скільки засмучують їх.
Добровольців також просили погодитися або заперечити твердження: "Моє життя – близьке до ідеалу".
Протягом 6 років від початку дослідження його автори регулярно відстежували стан здоров'я учасників, появу у них важких хвороб, на зразок, діабету, раку чи серцево-судинних недугів.
Ті з учасників, для кого дружба не була суцільним взаємопорозумінням, а життя не наближалося до ідеального, частіше мали серйозні захворювання.
Родина, за результатами дослідження, мала непоказовий уплив на благополуччя й здоров'я тих, хто брав участь у розробці.
Автор проекту, професор психології Вільям Чопік наполягає, що друзі є свідомим вибором кожної людини, а родинні стосунки – ні. До того ж вони частіше можуть бути монотонними й негативними.
"Друзі стимулюють активну діяльність людини, вони рідше засуджують і не мають аж такого впливу й тиску на нас, як, наприклад, родичі. Ми самі визначаємо, на якій відстані перебуваємо із друзями та який зберігаємо рівень чесності й довіри з ними", – коментує Чопік.
Випадки, коли після одруження люди потроху втрачають друзів, дослідник називає звичними.
За словами Чопіка, із 5-6 близьких друзів людина втрачає 3-4, але коли все-таки продовжує з ними спілкуватися, робить значний подарунок собі у подоланні стресу.
"Слухати й бути тим, хто заслуговує довіри – важливо не лише для якісної дружби, а й для родинних стосунків", – підсумовує дослідник.
Читати ще: Індекс нерівності: Україна стала лідером серед країн із найменшим розривом між бідними та багатими
Джерело: Українська правда
