Хтось купив квитки, навіть боюсь уявити якої вартості, а хтось, як я наприклад, живе просто навпроти Парку імені Шевченка і чує кожне слово зірки зі сцени Літнього театру.
Круто, скажете ви? Мабуть.
Але це тільки в тому випадку, якщо виконавець справді вміє співати. Бо іноді хочеться міцно закрити вікна й двері, аби не чути тих невдало взятих нот. Очікування та реальність, як то кажуть.
Та є моменти, коли емоції важливіші за спів. От, наприклад, під час концерту Олега Винника, було чути лише оплески шанувальниць, а в кінці викрики «На Біс». «Молода вовчиця» звучала десь три рази.
Але Олег Винник – це той випадок, коли варто один раз побачити, ніж сто раз почути. Та я не розгубилась. Ловіть лайфхак – за годину після концерту зайдіть в інстаграм, і вуаля! Історій та постів з будь-якого дійства у Чернівцях не минути.
Загалом, це все класно. Проте, якщо у Літньому театрі виступав, скажімо, гурт Imagine Dragons, я була б щасливіша!
Автор: Олександра Раца
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter