Підсумовуємо 2016 рік з переможцями рейтингового голосування, яке проводило Інформаційне агентство "АСС" на звання Найдієвішого та Найбільш активного в 2016 році.
Три тижні в соцмережах тривало голосування, зрештою, буковинці визначили трійку переможців, які стали гостями «Суті речей» 29 грудня 2016 року.
Це Олег Йосипів, начальник патрульної поліції Чернівців, Сергій Обшанський, начальник інспекції благоустрою міста та волонтерка Катерина Пономарьова.
Людмила Григорчук: Олеже, ви переможець нашого голосування. Ви перегнали в останні два дні лідера голосування протягом трьох тижнів – Сергія Обшанського
Олег Йосипів: Дякую за підтримку всім. Це заслуга не моя, це заслуга всієї команди, яка робить ту спільну справу, велику справу, реформи, зміни. Я, як керівник, нас є близько 400, це велика, дружня команда, сім’я, ми всі один за одного стоїмо. Я дякую всім. Бо кожен особисто долучається до тих змін, які проходять зараз. І на сьогоднішній день та перемога, можливо вона є не до кінця заслуженою.
Людмила Григорчук: Чому? Люди реально голосували
Олег Йосипів: Це перемога кожного патрульного поліцейського Чернівців. Я впевнений, що нас слухають і патрульні, тому всіх вітаю, що ми перемогли.
Людмила Григорчук: Ви навіть не повний рік працюєте в Чернівцях.
Олег Йосипів: Вчора нам виповнилося 10 місяців. Така дата у нас.
Людмила Григорчук: Ви, пане Сергію, лідирували довго в рейтингу. Не дивно, бо вашу роботу реально видно. Ви вважаєте себе дієвою людиною?
Сергій Обшанський: Нас троє тут присутніх, і з нас Олег Йосипів представляє центральну владу, київську, я представляю місцеву владу, Катя представляє громадськість. Всі ці три людини – це та повнота влада, яка має бути у всій Україні. Це приклад для всіх, як треба злагоджено працювати. Організувалися три лідера і вони організували кругом себе людей по спільним інтересах: інспекторів, поліцейським, волонтерів. І завдяки спільним зусиллям і громадськості міста, яка довірила нам цю роботу, нам вдалося це зробити.
Людмила Григорчук: Катю, вашу роботу видно завжди, чи з голосуванням, чи без. Вам приємно те, що вас визнали найдієвішою та найактивнішою?
Катерина Пономарьова: Звичайно, приємно. Це визнання не моєї роботи, а роботи нашої дружньої родини волонтерів. Це визнання роботи небайдужих людей, я можу сказати, з усього світу. Без допомоги небайдужих людей, ми би нічого не зробили.
Людмила Григорчук: Що за 2016 рік вважаєте своїм найбільшим досягненням?
Катерина Пономарьова: Вважаю створення двох сенсорних кімнат для дітей. Це дуже важливо. У нас цього року викрастилізувалася вже наша мрія і думка, що ми хочемо робити далі. Це дуже важливо. Цей рік показав, що ми маємо робити далі.
Людмила Григорчук: Пане Олеже, що ви вважаєте найбільшим досягненням?
Олег Йосипів: Як оцінити чи правильно працює патрульна поліція? Проаналізувати, чи є довіра населення. Найважливіше – це довіра населення. Насправді, ми бачимо, що той кредит довіри, який був у нас, ми змогли не просто утримати, а ще й приростити. Про це говорить кількість викликів, звернень. Люди звертаються навіть за найменшими дрібницями. Мені приємно, що люди нам довіряють, викликають, навіть не зовсім по наших питаннях, але ми можемо перенаправити, дати підказку, допомогти і завжди прийти і бути поруч. Ми не є каральним органом. Ми створені для допомоги. Часто, коли говорять про цифри якісь, то це також потрібно, але мене ніхто не питає за цифри, за кількість покараних, бо це пріоритет, багато покараних говорить про те, що ми погано працюємо в плані профілактики, превентивної діяльності. Наша задача не допустити. Коли ми вже штрафуємо людину, то це вже наслідок того правопорушення. Нам треба створити такі умови, спілкуватися з людьми таким чином, щоб люди розуміли, що не варто до цього опускатися і не варто такі кроки робити. Дякуємо вам за довіру. І скажу, як керівник, що ми вас не підведемо, ми вас не розчаруємо.
Сергій Обшанський: Саме величезне досягнення - це об’єднання всіх інспекторів, їх навчання. Об’єднання всіх громадських інспекторів , що є у Чернівцях. Я їх називаю : Муравєйчики, вперед. Ми як мурашки, якщо кожен буде нести величезну колоду, то буде легше всім і основне – це довіра громадськості, довіра чернівчан. Це було видно з голосування рейтингового і так само за петицію в підтримку інспекції благоустрою.
Людмила Григорчук: Бути дієвим, значить бути розкритикованим. Ви чи не найбільше постраждали від того, що є багато за вашу роботу, але й багато – проти. З критикою важко боротися?
Сергій Обшанський: Я відповім коротко. Я не завжди був чиновником, я прийшов з бізнес структур. Є таке правило оперети, що 20% твоїх клієнтів роблять 80% обороту твоєї торгової точки. А в політиці – навпаки. Ті 20% кого ти пресуєш, але згідно чинного законодавства, - незадоволені тобою, а 80% - тих, кому ти подобаєшся і ти будеш на плаву.
Людмила Григорчук: Поліцію також бачать, слідкують і критикують, часто не розібравшись в ситуації.
Олег Йосипів: Я до критики позитивно ставлюсь. Якщо б ми не отримували так званий зворотній зв’язок від громадськості, а так… Критика може і не виправдана часто, але воно нас не ламає, воно нам додає ще більше сил. Якщо ми нічого не робили, просто про нас би не говорили ні добре, ні погано. А так це означає, що ми працюємо.
Слухач: Питання до Олега Йосипіва. Щодо розмітках на дорогах, чому вона така неякісна? Не можна брати якийсь досвід європейський? А до пані Катерини, чи стали вимушені переселенці, особливо діти, неповнолітні, своїми на Буковині?
Катерина Пономарьова: дуже багато переселенців стали своїми і самі себе називають чернівчанами, а діти прекрасно влаштувалися в садочках, в школах. Діти вважають Чернівці своїм рідним містом. Це прекрасно, ми старалися, щоб було саме так.
Людмила Григорчук: Скільки зараз переселенців в Чернівцях?
Катерина Пономарьова: 2,5 тисяч. Міграція є. хтось переїхав, приїхав. І всі вони рідні. Вони і до нас приходять, як до рідних. До речі, дуже багато переселенців говорять, що навіть звертаючись в органи місцевої влади, вони відчувають, що їх зустрічають як рідних.
Людмила Григорчук: Переселенці під нас підлаштувалися? Чи є у них прохання, щоб ми десь змінилися Для них?
Катерина Пономарьова: Люди, які приїхали сюди, це люди, які хотіли жити в Україні. Це люди, які хотіли жити далі від війни. Дуже багато людей, які з’їздили в Луганськ і Донецьк в гості, то вони кажуть, що там уже не почувають себе як вдома. А повертаються сюди, в рідне місто Чернівці.
Олег Йосипів: Місто Чернівці має досить велику кількість протяжності доріг - 527 км доріг, з них 70 км – це бруківка. Саме на цьому бруківочному покритті дуже погано тримається дорожня розмітка. Ми співпрацюємо з місцевою владою, шукаємо альтернативу, шляхи вирішення цього, щоб наносити цю розмітку надовго і якісно. Може це має бути якийсь пластик спеціальний. В цьому напрямку працюємо і запевняємо, що прикладемо максимум зусиль, щоб насправді зробити хорошу, якісну розмітку, щоб люди змогли дотримуватися правил дорожнього руху.
Людмила Григорчук: Ви пропозиції складаєте якісь з міською радою, пишете прохання?
Олег Йосипів: Безумовно. Коли патрульні виїжджають на лінію, вони проїжджаючи і бачачи якісь невідповідність знаків, погане дорожнє покриття, вони пишуть рапорт і я звертаюся до тієї організації, яка відповідає за дану ділянку дороги. Виконано більше 300 таких вимог, це позитивно, це добре.
Слухач. Питання поліцейському і інспектору. Як у вас робота проводиться з профілактикою? Особливо з п’яними водіями, у нас так багато п’яних водіїв, як у мільйонниках. Я вважаю, що це недопрацювання.
Олег Йосипів: Це дуже велика проблема. Ми маємо найбільшу кількість виявлених нетверезих водіїв по всій Україні. На сьогоднішній день, коли ми лише 10 місяців працюємо, а ми вже маємо 1270 нетверезих водіїв. Це надзвичайно багато. За ніч на сьогодні затримали 8 нетверезих водіїв. Це звичайна, проста ніч, без будь-якого свята. Це треба змінити свідомість. Чому водії таке дозволяють? Ми продумували, спілкувалися, може треба обмежити продаж алкогольних напоїв вночі, бо це своєрідна буде профілактика і боротьба, застереження того, що водій не сяде за кермо нетверезим. Якщо би не дай Бог з цих 1270 випадків закінчилися летальними випадками, то це біда. Люди несуть відповідальність з це, штрафи , коли вперше водії сідають за кермо в стані сп’яніння, то 10 тисяч гривень плюс позбавлення правил керування на 1 рік. Вдруге – то 20 400 гривень з позбавленням на 3 роки водійських прав. Втретє – 40 800 гривень. Де взяти людям такі гроші, я не знаю, але вони сідають за кермо. І позбавлення прав на 10 років. Буквально 2 або 3 дні назад усі пункти мали ми, і третє затримання, і друге, і перше. Чому люди дозволяють собі таке: ми боремося з цим. Знаємо, що це спільна проблема, що ми маємо з місцевою владою з цим боротися. А можливо потрібно на рівні держави, на рівні Верховної ради зробити жорстку відповідальність, можливо навіть кримінальну. Треба ще більш жорсткі методи. В основному водії в нетверезому стані забирають не лише своє життя, а життя ні в чому не повинних людей, дітей. Дітей, які просто йдуть собі по вулиці, щасливі, радіють життю, а їде водій нетверезий і це страшно.
Людмила Григорчук: Пане Сергію, ви також працюєте з профілактикою, ви також не є каральним органом, не хочете всіх штрафувати, попереджаєте, просите, видно за цей рік зміни? Люди вже почали самі все робити заздалегідь і не чекають на вас з приписом?
Сергій Обшанський: Можна навести приклад вулицю Кобилянської, якщо в минулі роки літні майданчики залишалися, то цього року до 10 листопада був повний демонтаж. Ні з якими приватними підприємцями особливих проблем не було.
Людмила Григорчук: Та ви ж там мало не ночували. Лякали їх собою.
Сергій Обшанський: Найголовніше – це профілактика. Ми за два тижні до початку сезону демонтажу всіх попереджали, з усіма розмовляли і наші прохання були почуті. Ми достукалися до кожного з них. На самому першому етапі – це профілактика. Інспекція ніколи не штрафувала і не буде штрафувати, цим займається адмінкомісія при чернівецькій міській раді.
Людмила Григорчук: А щодо МАФів? Вони також стояли роки, а тепер ви прийшли і нагадали, що вони незаконні.
Сергій Обшанський: Інспекція для себе нічого не придумує, ми виконуємо всі рішення, які були затверджені на сесії депутатами і 7 скликання, і 6, і 5, і попередніх скликань. Закони в нас є, просто їх треба виконувати. От на базі інспекції ми показали, що виконувати їх можна і це зручно і для приватних підприємців, і це корисно і для міста.
Людмила Григорчук: Хтось забрав хоч один МАФ самостійно?
Сергій Обшанський: Якщо взяти 100% те, що було демонтовано, то приблизно 50 на 50. 50% - міська рада, і 50% - приватні підприємці.
Людмила Григорчук: Ура. Чудово. Катерино, у вас хороша профілактика. Ви вчите доброти. Як вам вдається достукатися до людей?
Катерина Пономарьова: У нас добрі люди, небайдужі. Потрібно просто показати і пояснити, що потрібно. Навіть не дуже дорого, навіть не пару гривнями, навіть не річчю, навіть посмішкою, ми дуже багато посміхаємося і таким чином ми намагаємося навчити людей посміхатися один одному.
Людмила Григорчук: Як люди реагують, коли ви до них звертаєтеся з питанням, чи ви готові допомогти?
Катерина Пономарьова: Ми пішли іншим шляхом. Ми стараємося майже всі гроші заробити на благодійність. Заробити якимись методами такими, акціями, які цікаві чернівчанам, ми думаємо, що буде цікаве і корисне для чернівчан, потім ми влаштовуємо цю акцію і на цій акції ми заробляємо всі гроші, більшу частину грошей. Заробляємо, продаючи якісь вироби, які самі ж випекли, або зробили. Ми любимо поєднувати якісь речі. От студія «Монматр» Христини Венгринюк, її діти малювали і ми створили гарні календарі з потужною енергетикою, ми продали ці календарі і зробили сенсорну кімнату №2. Ми майже не просимо гроші. Не тому, що ми вважаємо, що це неправильно чи соромно. Коли нам не вистачає, то ми пишемо про це, але стараємося так. Лише те, що не змогли заробити, то просимо. Якщо ми зібрали 50 тисяч, то 10 тисяч нам уже дають. Я кажу, що в мене 3 тисячі друзів на Фейсбуці, то я кажу, що якщо всі кинуть по 20 гривень, то ми вирішимо питання якоїсь дитини. І люди дають, бачать, що ми спільно можемо зробити багато.
Людмила Григорчук: Олеже, як ви збираєте людей навколо себе? Ви ж їх виховували, вчили.
Олег Йосипів: Завжди потрібно показувати власні дії, на власному прикладі показувати, як треба поводитися. Потрібно показувати, ким би ти не був, чи керівником чи простим поліцейським, треба пам’ятати, що ти є людиною. Пам’ятати, що кожен повинен поступати по закону і по совісті. Як ти до людей, так і люди до тебе. Треба бути простим, щирим, відкритим і дотримуватися закону.
Людмила Григорчук: Ви строгий керівник?
Олег Йосипів: Мені важко оцінити себе. Думаю, зі сторони краще можна мене оцінити.
Людмила Григорчук: Були люди, які не виправдали ваших сподівань? Були звільнення за ці 10 місяців?
Олег Йосипів: Так, безумовно. Є декілька принципів, яких я дотримуюся і вимагаю це від інших. Я досить вимогливий у деяких речах, тому усі, з ким ми співпрацюємо, всі у нашій команді це знають і не допускають тих проступків, за які потім понесуть дисциплінарну відповідальність і можуть покинути службу. За час служби звільнено 10 поліцейських. З них частина за порушення дисципліни, частина самостійно. Двоє поїхали на навчання за кордон. Двоє перевелися.
Людмила Григорчук: За людські якості ви також караєте? Збрехав, підвів напарника, образив когось?
Олег Йосипів: Ми несемо відповідальність згідно дисциплінарного статуту. Все по закону. Іншим чином людей ми не можемо притягати до відповідальності. Є дисциплінарна відповідальність за проступки, якщо порушив правила дорожнього руху, то він ще несе адміністративну відповідальність, не лише дисциплінарну. Є у нас випадки, коли патрульні порушуючи правила дорожнього руху, несли відповідальність, склали на них адмінпостанови, вони оплачували, були навіть варіанти, коли патрульні поліцейські грубо порушували правила, наприклад, літом, з другорядної дороги патрульні виїхали, було відео у соцмережах. Даний працівник давно не працює. На нього були складені усі відповідні адмінматеріали, направили матеріали у суд. Не знаю, чи так раніше поступали, але ми так поступаємо, якщо вони порушують закон. Як ми можемо вимагати від когось не порушувати, якщо порушуємо самі?
Людмила Григорчук: Пане Сергію, ви також кажете, що вся робота інспекції, це не ви один, це ваші муравєйчики. Люди вас не підводять?
Сергій Обшанський: Всі знають, що я керівник строгий і жорсткий. Цього вимагаю не лише від своїх працівників, але й від усіх оточуючих. Наш колектив зменшився лише на одну людину, людина поміняла місце роботи, всі в строю, проводяться постійно тренінги. З нами працює юридичне управління міської ради. Громадські інспектори ми також долучаємо до тренінгів, основних, які офіційно влаштовані через міську раду, це 8 чоловік. Але багато людей у нас працюють через соцмережі. Люди скидають фотографії, дописи, інформацію. Звільнені в мене в 2016 році у мене не було, але перебуваючи на інших посадах і на інших роботах, то саме основне це боротьба з алкоголізмом і п’янством і друге, якщо людина підвела не тільки керівника, але й колегу.
Людмила Григорчук: Часто вас і інспекцію загалом обвинувачують у співпраці з підприємцями, «шкурняках», як їх називають. У вас є працівники, яких підозрювали в цьому?
Сергій Обшанський: Таких працівників у нас немає. Міська рада проводить тренінги з представниками з Нідерландів і ми вивісили у себе на роботі величезний білборд з прапором України, на якому зазначено, що «інспекція з благоустрою – територія без корупції».
Слухач: Олег Петрович каже, що переживає за дітей, а коли мене звільняли з поліції, примусово я написав заяву на звільнення, то він дуже переживав за моїх маленьких дітей?
Олег Йосипів: Ви ж знаєте справжню причину звільнення.
Слухач: Я скажу за що, тому що я громадянин Росії і любив свою роботу, Україну.
Олег Йосипів: Якщо немає ніяких порушень, то ми людину так просто не звільняємо. Пане Дмитро, ми ж спілкуємося з вами, я готовий вислухати, допомогти. Підходьте, поспілкуємося ще з вами.
Людмила Григорчук: Приймали рішення на звільнення не зважаючи на те, яка сім’я, а зважаючи на порушення людини?
Олег Йосипів: Безумовно. Діти – це наше щастя, наша радість, але буває, коли треба приймати рішення навіть ті, які суперечать бажанню, якостям, коли є порушення, речі, які не є сумісні з нашою службою, які суперечать нашим законами, то ми дотримуємося закону, по іншому не може бути.
Людмила Григорчук: Коли набиратимете нових людей, то ви вже інакше дивитиметеся на якості, характеристику?
Олег Йосипів: Поки що у нас не було донабору. Але я думаю, що він буде. Бо некомплект патрульних поліцейських складає більше 50 людей. Вакантних посад. Донабір, думаю, буде оголошений, чи в кінці зими, чи весною і тоді будуть оприлюднені всі вимоги, з якими повинні приходити люди, які підходять для служби в поліції.
Людмила Григорчук: Як ви перекриваєте нестачу цих людей?
Олег Йосипів: Часто буває, що приходиться з інших змін виходити на підсилення. Кожного дня ми плануємо всі маршрути, і піші патрулі. Все залежить від того, які дні. Більше навантаження на вихідні, особливо зараз буде новорічні свята. На новорічну ніч особисто я буду присутній.
Людмила Григорчук: що в 2017 році мрієте зробити, може десь допрацювати?
Олег Йосипів: Найважливіше, це зв’язок з населенням, жителями нашого міста, тому плануємо максимально впроваджувати спільні зустрічі, щоб спілкуватися з населенням. Також спільні патрулі, супроводжувати хочемо, щоб люди бачили, наскільки непростою і небезпечною є служба поліцейських. Бо часто бачачи нас з сторони, не знаєш, як це. Ми зараз продумуємо, як це зробити, здійснювати разом з нами патрулювання.
Людмила Григорчук: Більше нічого не треба змінювати? Ви ж підсумовуєте свою роботу в 2016. Людей, кажете, немає, може техніки ще не вистачає. Може навчання своїх людей бракує.
Олег Йосипів: Ми проводимо багато зустрічей, багато спілкуємося. Ви дуже добре підмітили, питання навчання дуже часто задають, чи вистачило патрульним поліцейським три місяці навчання. На цьому це не обмежилося. Бо кожного дня перед заступленням на зміну, у них є коротенькі лекції, інструктажі, де вони дізнаються нове і вдосконалюють свої знання, законодавчу базу. Є заняття з тактики, з вогневої підготовки, де ми кожного дня ми стаємо кращими і кращими. Це також заплановане навчання. Різні заходи, які дадуть можливість поліцейським стати більш професійним в нашій справі. В нашій нелегкій, але такій любимій справі.
Людмила Григорчук: Пане Сергію, ви що плануєте, як бачите 2017 рік для себе, для всієї інспекції загалом?
Сергій Обшанський: Хотілося б від депутатського корпусу більше плідної праці в плані технічного стану і оснащення інспекції з благоустрою, а саме придбання крану, придбання лафети, маніпулятора і таке решта. Бо на такому голому ентузіазмі, коли ти просиш приватного підприємця, чи комунальні підприємства за кожен дріб’язок, який ти хочеш зняти в Чернівцях – то це не дуже правильно. Хотілося би більше підтримки у оснащенні.
Олег Йосипів: Хотілося ще б, щоб нас не відносили до політики. Патрульна поліція є поза політикою. Я, як керівник патрульної поліції, я не маю політичних вподобань, політичних авторитетів, я абсолютно нейтральна людина, тому жодним чином, звертаюся до всіх радіослухачів, щоб ніхто не думав і говорив, що ми виконуємо політичні замовлення. Перед законом усі рівні. Так, як ми говорили, що кожен перед законом рівний, кожен, хто порушив закон, то мусить нести відповідальність. Ми чуємо не тільки про Чернівці, а по всій Україні, що притягнуті до відповідальності депутати різних рівнів, чиновники, політики, діячі різні, підприємці, люди, які раніше за це не несли відповідальності. Яким раніше посміхалися або просто бажали щасливої дороги, такого не буде і це є справжня реформа. Бо ми усі знаємо, якою ціною далася перша реформа в Україні. Всі ми розуміємо, що ціною Майдану, ціною Революції гідності, ціною хлопців і дівчат Небесної Сотні, ціною тих Героїв України, які загинули на Сході, на війні, яка зараз є, то ми повинні завжди про це пам’ятали. Вибірковості, я вірю в це, не буде.
Людмила Григорчук: Ви хочете сказати, що за 10 місяців до вас не телефонували депутати і чиновники з проханням допомогти? Жодного разу?
Олег Йосипів: Телефонні дзвінки, скажу відверто, були, але результату не було. Я пообіцяв своєму особовому складу, що я не дам незаконної команди. Я не зателефоную їм, щоб вони допомогли комусь чи закрили очі на правопорушення. Я сказав, що якщо я це зроблю, то я напишу рапорт на звільнення. Якщо вони це зроблять, то вони також нестимуть за це відповідальність. Я в цьому дуже принциповий.
Людмила Григорчук: Пане Сергію, а з вами «порішати» можна?
Сергій Обшанський: Зазначимо на тому, що не за те Майдан стояв. Для когось це може високі слова, а для мене це сенс життя. Я провів на Майдані три місяці і бачив ці всі події, всі смерті. Я впевнений на 100%, що можливо жити по законах. Якщо ми зауважуємо, що Чернівці це Європа, то я жартую, що інспекція з благоустрою готова проводити безкоштовні тренінги по вступу Чернівців у Європу, особливо для депутатського корпусу. З самого першого дня ми почали працювати з установами, організаціями міста, показали приклад, почали ми з міської ради, вже таке слово , яке проїлося - «кондиціонери». Я взяв собі за мету очистити нашу пам’ятку архітектури, будинок юстиції, це ОДА. Там було 32 незаконно встановлені технічні елементи, то туристи приходять і дивуються, як ми могли зберегти вигляд її такий гарний. У черзі у нас стоїть апеляційний суд, хай не забувають, що вони також громадяни України, на черзі управління поліції, на вулиці Головній. Вони теж члени громади. І спільними зусиллями зі сторони влади, інспекції, громадянського суспільства, нам це вдасться. Туристи вже помітили, що реклами в місті стало менше. Навіть Ольга Фреймут відмітила Чернівці, як місто, яке має найменше реклами в центрі міста.
Питання з Вайбера: Чи будете ви працювати з кондиціонерами? Чи можливо зробити один дизайн закриття кондиціонерів, в Європі всі цім користуються, а у нас чомусь ні.
Сергій Обшанський: Якщо взяти всю Україну, то таких місць, як Чернівці, з нашим архітектурним ансамблем, їх можна перелічити на одній руці: Чернівці, Львів, частина Кам’янець-Подільська. Таких об’єктів є досить мало. Ми вже зазначали неодноразово, що перша зона міста Чернівців, вона має бути вільна від технічних пристроїв. В 2016 році ми налягали на кондиціонери, в 2017 ми вже спільно з ЖРЕПАми і приватними підприємствами будемо займатися так званими телевізійним тарілками. Ми анонсували це, будемо тепер вводити в роботу на 100%.
Людмила Григорчук: Катю, розкажіть про ваші мрії на 2017 рік.
Катерина Пономарьова: Ми, звичайно, не залишаємо наш напрямок роботи з переселенцями, цим людям потрібна допомога. Ми не залишаємо екологічний напрямок. Ми так само станемо координаторами акції «Зробимо Чернівці чистими». Ми не залишаємо інвалідів АТО і хлопців, які потребують ліків, але у нас є мрія і я думаю, що за допомогою влади і небайдужих людей ми подбаємо про наше майбутнє , наших дітей. Воно почалося, наше майбутнє вже сьогодні, не завтра і післязавтра. Ми зробимо все, щоб наші дітки могли навчатися і жити в Чернівцях належно. Щоб не вивозили ми дітей на лікування закордон, збирали тисячі з усіх усюд, адже за ті гроші можна придбати дуже гарне обладнання в наші лікарні. І ми хочемо прийняти участь, допомогти в інклюзії, в інклюзивній освіті, щоб у нас не було такого терміну, як особливі діти. Щоб ті діти, яких зараз рахують особливими, вони могли отримати гідну освіту і стати повноправними громадянами нашої країни, працювати і жити повним життям. Це наше бажання і наша мрія. Може не все у 2017 році, але це зробимо.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter