Сьогодні, 2 травня, у Чернівцях у братській могилі поховали 19 військовослужбовців, які загинули 11 березня 2022 року на Київщині, від ворожого авіаудару.
Понад два роки тривали експертизи, за допомогою яких вдалось встановити особи 16 загиблих. Останки ще трьох військових так і не вдалось опізнати, розповіла адвокатеса родин загиблих Галина Янко, пише Медіа агентство АСС.
Медіа агентство АСС є в Instagram
«За допомогою низки експертиз, ДНК, перевірок, залучення міжнародних експертів, ми змогли встановити особи 16 загиблих військових. У домовині маємо останки ще трьох людей, опізнати яких офіційно не вдалось, проте ми знаємо, що це за хлопці, адже за словами командира бригади та згідно з документами вони під час удару були всі разом», - каже Галина Янко.
Це - службовці 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс», мешканці Чернівецької, Тернопільської, Івано-Франківської, Хмельницької, Львівської, Дніпропетровської, Кіровоградської, Полтавської та Донецької областей.
Тетяна Садовська, ще одна адвокатеса родин загиблих, розповідає, що опізнати військових було дуже важко: «Вони опинились у центрі удару, внаслідок якого тіла були сильно понівечені, їх останки знаходили за кілометри від точки влучання та в різні періоди. Вперше частини тіл з місця удару доставили в Гуйву, що в Житомирській області, у березні 2022 року. Потім також останки знаходили у квітні, липні, серпні та вересні 2023 року».
Серед загиблих 11 березня 2022 року був лейтенант Тарас Лень. Його батько, Іван Миколайович, згадує, що син завжди хотів бути військовим:
«Я не дозволяв, адже сам військовий у минулому і не хотів, щоб він ним став. Він вчився музики, у нього гарно виходило, проте він стояв на своєму та таки став військовим».
21-річний хлопець з Тернопільщини воював ще до початку повномасштабного вторгнення на Луганщині, а у 2024 році одним із перших вирушив захищати Київщину. Після авіанальоту Тарас загинув.
«Нашого Тараса опізнали одним з найперших, вже потім почали ідентифікувати інших хлопців. 24 вересня 2022 року у закритій труні ми вперше похоронили його на Тернопільщині в рідному селі. Потім було дозахоронення, у січні цього року. А сьогодні ось вже втретє, у Чернівцях».
Адвокатеса Тетяна Садовська розповіла: «Є дуже багато фрагментів, які не підлягають дослідженню, з них неможливо виокремити ДНК, і ми говорили про те, що нам доведеться провести спільне поховання. Нам казали, що це неможливо, адже в законодавстві такого не передбачено. Проте ми все знайшли, все вирішили. І це рішення було спільним для всіх родин, після стількох експертиз, після років, коли ці тіла не мали спокою.
Рішення ховати саме в Чернівцях було складним, адже є останки людей і з Дніпропетровської області, і з Полтавської, і з Прикарпаття, Львівщини, це половина географії України. Проте була одна мама, для якої ми не змогли знайти жодного фрагмента тіла, але ми знали, що її син був у місці вибуху. І вона попросила нас зробити могилу поблизу місця, де вона зараз живе, для того, щоб їй було куди приходити та молитись. Окрім того, багато хлопців, збіг ДНК яких ми отримали з лабораторії в Гаазі, були саме з Буковини».
Наші новини є у Facebook
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
