Друкопис програми "Суть Речей" від 8 вересня 2016 року.
Запрошена гостя: Лілія Шутяк прес-секретар Meridian Czernowitz
Ведуча: Людмила Григорчук
Людмила Григочук: Щороку всі чекають від Meridian Czernowitz все більше і ви не розчаровуєте. Звідки находите сили і чим будете дивувати цього року?
Лілія Шутяк: Находимо сили з поезії, з енергії, з гарної літератури, з вина, будьмо відвертими, це дає гарне натхнення, з хорошої доброзичливої команди. Чим будемо дивувати цього річ? Однією з таких центральних тем фестивалю є вшанування 75-ї річниці трагедії в Бабиному яру, це невесела тема, але вона дує актуальна і власне от саме тому ми обрали її однією з центральних нашого фестивалю. Що буде цікаве, таке важливе: це дві дискусії, які стосуватимуться цієї теми і стосуватимуться ролі письменника і політики. Як ці дві речі взаємодіють, яким є значення трагедії в Бабиному яру для майбутнього і сучасного нашого міста. Крім таких серйозних тем це будуть і традиційно презентації книжок. Ми приготували дві новинки. Книжка Сергія Жадана «Тамплієри» і біля мене лежить ексклюзив, це книжка Андрія Любки «Кімната для печалі».
Цю книгу ще не бачив сам автор, а ви маєте таку нагоду побачити її раніше, ніж автор. Це така цікава книга, про самотність, про печаль, про любов, в стилі Андрія Любки, те, за що ми його любимо, знаємо і за що ми його читаємо. Окрім презентацій буде лекція про Пауля Целана, зрештою, він є одним з натхненників фестивалю, чому з’явилася назва Мерідіан? То це дякуючи Паулю Целану. Буде також парад поетів-учасників фестивалю. Буде навіть два паради у драматичному нашому театрі і в нашому палаці культури. Серед таких музичних заходів буде концерт єврейської музики Льва Фельдмана на Театральній площі. Це буде більш масове дійство. Кожного року, коли цей оркестр виступає в Чернівцях, то дуже багато людей приходить, слухає, відпочиває. Це гарна можливість не так послухати поезію, а відпочити від душі, пританцьовуючи, спілкуючись з друзями. І для молодих, для студентів, для всіх, але в основному це буде цікаво студентам, а одному з нічних клубів міста буде Dj set , два діджеї з Німеччини приїдуть і будуть презентувати свій проект. І для іншої аудиторії, для наймолодшої у нас буде презентація книжок дитячого арт-видавництва «Чорні вівці». Це буде Сергій Жадан презентувати книги, адже новинки цього чернівецького видавництва, це Арт-бук Жадана «Пливи рибо, пливи». Він лиш вийшов і вже користується великою популярністю з ілюстраціями львівської художниці Христини Лукащук і сам Жадан, без нього важко уявити сам фестиваль і книжкові проекти. Дитячі книжки буде також презентувати редакторка видавництва Христина Венгринюк і молодий автор Сергій Тужиков. Тому беріть дітей з собою.
Однією з таких переваг, плюсів фестивалю,що поді відбуваються постійно, але між кожними подіями є хвилин 15-30 перерви, щоб люди могли дістатися з одного місця в інше, і в принципі, якщо людина бажає відвідати всі події, то вона може легко це все зробити. Є час.
Людмила Григочук: Мерідіан розпочався з поетичного турне.
Лілія Шутяк: Одним з перших таких заходів і міст, де розпочався наш поетичний тур Meridian Czernowitz: Київ-Чернівці-Львів-Берлін-Франкфурт-на-Майні. От в Києві буквально 6 і 7 вересня у нас були уже перші читання. Це були читання в Бабиному Яру, це була презентація книги Сергія Жадана «Тамплієри». Це були поетичні читання в одному з пабів у Києві. Словом, це така насичена програма.
Людмила Григочук: Чому саме турне вирішили зробити?
Лілія Шутяк: Ми зрозуміли в якийсь момент, що нам мало Чернівців і мало тільки тих подій, які ми робимо тут. Це гарна можливість, бо важливою метою фестивалю є повернення Чернівців на культурну мапу Європи. Тому це чудовий момент для того, щоб влаштовувати турне, читання поетичні і розповідати про Україну і про наше місто. Про його традиції, культуру, розповідати не тільки в Чернівцях, але й в інших містах, якщо з’являються можливості і бажання, то чому б це не робити. І ми бачимо, що це дає результати. Люди за кордоном цікавляться нашим містом. Бренд Czernowitz працює дуже добре не лише в Україні, але й за кордоном.
Людмила Григочук: За кордоном як нас сприймають?
Лілія Шутяк: За кордоном багато людей які приходять, наприклад в Німеччині, які знають вже про авторів, знають вже про наших поетів. Все відкрито так відбувається. Дуже гарна комунікація і спілкування. Дуже багато людей запитують там про те, якою є ситуація в Україні, що у нас насправді відбувається. І це гарна можливість розповісти правдиву історію того, що зараз відбувається в Україні. І як сучасні українці дають з цим раду.
Людмила Григочук: Того року великий шмат фестивалю віддали для того, щоб пояснити, як поети бачать війну. Цього річ буде також про це мова?
Лілія Шутяк: Будемо менше може торкатися війни. Але цього питання неможливо уникнути, на жаль. Це дуже актуальне питання зараз. Частково будемо на цьому зосереджуватися, але власне, основний меседж – це вшанування 75-ї річниці подій в Бабиному яру. Це не менш важлива тема, минуле євреїв, українців, поляків. Як це було колись і як знаходити спільну мову сьогодні. Ми закликаємо людей приходити, слухати, можливо спілкуватися, щоб якось справді налагоджувати діалог, розповідати про Україну іноземним авторам, вони всі дуже відкриті до спілкування, багато навіть просять познайомитися з місцевими письменниками. Ми відзначаємо цього року річницю подій в Бабиному яру, а історія Чернівців так само пов’язана з євреями, потужне єврейське коріння у нас. Є євреї, які тут живуть, є такі, які виїхали. Це великий пласт, як і в літературі, і в мистецтві. І якщо анонсувати події стосовно цього питання, то у нас будуть читання на єврейському кладовищі. Це читання дуже викликає жвавий інтерес в публіки. Слухають, дивляться. Читання також буде в головній синагозі, єврейська складова дуже сильна і є можливість відкрити людям ширше таку саме тему, яку ми вважаємо актуальною.
Людмила Григочук: Окрім читань, лекцій, щороку додаються все більше дискусій. Чому? Це виклик часу? Чи бажання поета виговоритися?
Лілія Шутяк: Це швидше нові формати, які працюють гарно, тому що наші українські автори не завжди мають можливість подискутувати з іноземними авторами, обмінятися думками, цікаво, як іноземні спікери дивляться на одну і ту ж проблему, адже враховується і їхній історичний досвід і сучасні речі. Може це пафосно звучить, але мистецтво відображає реальність. От завдяки цьому діалогу, спілкування, завдяки поезії, ми намагаємося дійти якогось консенсусу, або просто ознайомити людей з тим, що є різні ідеї, якось треба давати з тим раду, взаємодіяти.
Людмила Григочук: Глядачі також беруть участь у дискусіях, відкриваються люди на таких зустрічах?
Лілія Шутяк: Люди дуже охоче спілкуються після зустрічі вже, вони активно підходять до учасників, в неформальних обстановках, після виступів вони запитують щось, якось просять відреагувати на ту чи іншу ситуацію. І це дуже приємно. Всі автори відкриті у нас. Це ще одна мета фестивалю – дізнатися людям більше про Чернівці завдяки поетам, митцям, які також працюють журналістами. Якщо вони побачать, що тут відбувається, що у нас все нормально, не страшно, то вони понесуть цю думку в свої країни. Це для нас буде позитивно.
Людмила Григочук: Сьогодні день грамотності і наші журналісти питали викладачів ЧНУ, чи читають зараз менше. Кажуть, що так, читають менше.
Лілія Шутяк: В мене абсолютно інша думка. Я не знаю, хто каже, що молодь не читає, але в мене є такі спостереження, що багато молодих людей цікавляться літературою, не факт, що вони її читають, але вони активно приходять на заходи, вони купують книжки, вони підходять до авторів за автографами, знайомляться з авторами, роблять селфі. Але зараз, якщо вони навіть не читають, то хоча б виробляється культура. За останні кілька років я б відзначила тенденцію, що читати – це модно. Вони може не читають паперових книжок, але є у нас електронні книжки і велике різноманіття книжок. Якщо раніше ми читали ті книжки, які є в шкільній програмі, бо інших не було, а сьогодні – заходь в Інтернет, скачуй, обирай до смаку, яку хочеш. Є, звичайно, порівняно з радянськими часами, різниця, бо так як в моїх батьків був ажіотаж на книжки, такого зараз немає.
Людмила Григочук: Бо є звідки брати інформацію.
Лілія Шутяк: Так, звичайно, Інтернет дуже великий конкурент друкованих видань, книжок, але я би відзначила позитивну тенденцію, що всі заходи літературні відвідувані, і увага до письменників є, до їхнього життя, завдяки соціальним мережам. Якщо письменник може мати 50 тисяч фоловерів, український сучасний письменник. Чому б ні, це теж своєрідна аудиторія. Чомусь ці люди додаються до нього в друзі, дружать з ним, слідкують за його роботою. Значить автор має вплив на цю аудиторії.
Людмила Григочук: За сім років, як змінилася аудиторія Меридіану?
Лілія Шутяк: За останні десь роки два, у нас дуже різко збільшилася кількість чернівчан, раніше основною аудиторією були приїжджі. Це радує, бо приходять люди різного віку, це не тільки молодь, як ми звикли вважати, яка приходить за селфі. Багато людей старшого віку, вони, звичайно, інші читачі. Вони більш уважно слухають, у них більше запитань до авторів, але це також доволі велика кількість людей і це приємно, бо це означає, що ми пробудили Чернівці і сподіваємося, що цього року нас порадує кількість відвідувачів.
Людмила Григочук: Коли ви відчули, що Мерідіан буде постійним і очікуваним фестивалем?
Лілія Шутяк: Це з самого початку, після проведення першого фестивалю, бо ми намагаємося готуватися далеко наперед до наступного фестивалю, готуємо програми, домовляємося з авторами, хочеться, щоб фестиваль залишався у нашому місті. Бо кажуть, що Meridian Czernowitz – це візитівка нашого міста. Чому ні, ми погоджуємося. Чому поезія не може бути візиткою міста?
Людмила Григочук: Боялися цього року втратити фестиваль. Одеса справді могла стати новим домом Мерідіану?
Лілія Шутяк: Насправді це був один з тих проектів, щоб не залишити Чернівці. Куди ми без Чернівців? Але спробувати щось нове, і проект Мерідіан-Одеса, літературно-мистецьке літо в літературному таборі Одесі, це був непоганий проект, оскільки протягом трьох літніх місяців були читання в Одесі, ми привозили багатьох авторів, з якими працюємо, Андрія Любку, Оксану Забужко, Леся Подерев’янського, Сергія Жадана, аудиторія була доволі великою. Люди слухали, приходили, спілкувалися, але ми пам’ятаємо, що осінь, і треба повертатися додому, бо тут чекають.
Слухач: Чому цього року немає театральної вистави у програмі фестивалю? Кожного рок вона є однією з найбільш популярних подій.
Лілія Шутяк: Мала бути у нас цього року вистава, але ми подумали, щоб звузити програму, бо дуже-дуже багато різних подій і важко зосереджуватися довкола основної ідеї, концепції і вирішили, що будемо цього річ без вистави.
Людмила Григочук: Люди просто хочуть не лише сидіти і слухати поезію, але й рухатися, треба динаміки, вистави, оркестру. Що рухливого пропонуєте цього року?
Лілія Шутяк: Окрім виступу діджеїв, рухливого заходу, буде концерт єврейської музики, де можна буде потанцювати і, забула, в нас буде виставка графіки Олександра Ройтбурда. Це цікава співпраця між Сергієм Жаданом, Ройтбурдом і Мерідіаном. Його 18 картин будуть представлені у літературному Целанівському центрі, це можна буде прийти, подивитися, випити кави, вина, і зробити селфі.
Людмила Григочук: В театрі будуть якісь події?
Лілія Шутяк: Там буде парад поетів-учасників. Там будуть і наші, і закордонні поети виступати.
Людмила Григочук: Закордонних гостей буде багато, географія широка. Як вам вдається залучати скільки гостей. Ви переконуєте чи вони самі просяться до вас?
Лілія Шутяк: Багато чули про фестиваль з минулих років і самі звертаються, щоб виступити, представити творчість. Багатьох авторів відбирають. Є журі, ініціативна група: Петро Рихло, Сергій Осачук, Сергій Жадан, Андрій Андрухович, Марко Білорусець, це ті люди які впливають на контент фестивалю, вони безпосередньо його визначають. За їхніми рекомендаціями автори проходять на фестиваль.
Людмила Григочук: За якими критеріями схвалюють? Занадто дрібні чи може занадто епатажні?
Лілія Шутяк: У нас різні автори. І більш відомі, і менш відомі. Але це не критерій, відомий чи ні. Минулими роками, цього року ми вже відійшли від цієї традиції, але було раніше – відкритий мікрофон. Що будь-який автор чернівецький міг прийти і прочитати свої твори. Але це вже дуже широко виходить. Відбувається розмиття своєрідне ідей, велика кількість заходів, людей, виступаючих. Важливо мати ту родзинку і не загубитися, не втратити обличчя.
Людмила Григочук: Це мають бути однодумці, чи навпаки, намагаєтеся, щоб різні напрямки охопити?
Лілія Шутяк: Теми, про які пишуть автори дуже різні. І форма виступів дуже різноманітна. У нас кілька років тому був автор, він був такий слемер, дуже театралізовано витупав, читав і це дуже відрізнялося на фоні інших авторів. Якісь ідеї і те, як автор себе презентує, це в кожного дуже особисто. Ми намагаємося зробити такі поєднання, щоб гостям було цікаво дивитися і слухати їх. Підбираємо їх, щоб вони були різні. Але за знаком якості хочеться, щоб це були найкращі, найцікавіші автори, яким є що сказати чернівчанам. Згадала слемера і анонсую, що в рамках фестивалю буде виступ доволі молодого автора Артема Полежаки, це український автор, якого називають одним з найкрутіших слемерів в Україні. Він буде брати участь і у параді поетів, і буде мати свій сольний виступ. Дуже запрошуємо на зустріч з цим автором. Артем Полежака, якщо його характеризувати, він пише тексти для Бумбокса.
Людмила Григочук: Тут точно без селфі не обійдеться.
Лілія Шутяк: Так. Буде і щось таке, не лише традиційна поезія, сидіння, але й якийсь слем, таке читання-перформанс, гра з аудиторією, виставка графіки і ось ці музичні концерти, вони пожвавлять загальний настрій, який сприяє поезії, медитативний настрій.
Людмила Григочук: Якщо у відсотковому відношенні, скільки новеньких приїде до нас гостей і скільки постійних, без яких Мерідіан не може відбутися.
Лілія Шутяк: Мерідіан не може відбутися без членів ініціативної команди, це Ігор Померанцев, який приїжджає щороку, письменник, радіожурналіст, дисидент, який народився у Саратові, але жив у Чернівцях, і Юрій Андрухович, і Сергій Жадан, Андрій Любка, молодий письменник з Закарпаття. Вони протягом останніх трьох років щороку приїжджають, в принципі всі решта автори, тією чи іншою мірою – це нові автори. Ми намагаємося, щоб вони не повторювалися, хочеться бачити кожен раз нових письменників, щоб дати можливість аудиторії ознайомитися з новими іменами, хоча із таких авторів, які були в Чернівцях, це німецький поет Макс Чолек, молодий поет, який бував у нашомі місті, який бував на фестивалі, жив у резиденції у Чернівцях, він теж дуже з радістю погодився приїхати, він уже має тут друзів.
Людмила Григочук: Де можна познайомитися з вашою програмою?
Лілія Шутяк: Звичайно, програму можете знайти на нашому офіційному сайті meridiancz.com. Тих, хто, можливо, менше користується Інтернетом, ми запрошуємо в літературний Целанівський центр на вулиці Кобилянській, 51. Там можна буде взяти абсолютно безкоштовно таку прекрасну програмку. Така вона у нас гарна, розвертається. І взяти її. До речі, програмки є українською та німецькою мовами. Якщо хтось хоче підтягнути свою німецьку – ми запрошуємо. Також, сьогодні програмка фестивалю вийшла в одній із чернівецьких газет. Скуповуйте всі. Десь точно знайдете.
Людмила Григочук: Купа гостей, 30 десь приблизно іноземних анонсували. Чернівці готові прийняти таку силу-силенну людей. Домовилися з усіма? У нас всі завжди переживають, де поселити, чим готувати, що з ними робити..
Лілія Шутяк: В принципі, у нас, слава Богу, не викликає якихось таких труднощів із локаціями і з авторами. На щастя, всі дуже люди відкриті, розуміючи, в принципі, що цікаво, і що, так само, є однією із таких обов’язкових умов, це те, що кожен іноземний учасник фестивалю має волонтера – людину, яка за ним закріплена і яка допомагає йому зорієнтуватися в нашому місті. Зазвичай, більшість волонтерів, це студенти нашого факультету іноземних мов, для яких це гарна практика і гарна можливість познайомитися і налагодити якісь контакти, і, зрештою, гарно провести час. В принципі, у нас так ніколи не виникало якихось таких конфліктів між волонтерами і поетами. Все якось дуже-дуже гарно.
Людмила Григочук: В Целанівському центрі також готується відкриття. Ви оновлені, інакші.
Лілія Шутяк: Оновлені, інакші. Можна і так сказати. Тепер, у Літературному целанівському центрі буде набагато більше поетичних, мистецьких заходів. Так само можна буде попити кави від кав’ярні «Чашка». Ну і, звичайно, ми запрошуємо, тому що під час фестивалю буде відкриття оновленого Центру, де, власне, буде уся ця виставка графіки Олександра Ройтбурда, про яку я говорила. І, так само, буде поезія й вино. Дуже запрошуємо слухачів.
Приходьте, думаю, що вам сподобається. Якщо ви там не були ніколи раніше, або якщо і були, то приходьте, бо все одно будете приємно здивовані. Це вулиця Кобилянської, 51, недалеко від Віденської кав’ярні.
Що буде цікаво, крім різних літературних, мистецьких заходів, які там заплановані, також, там буде бібліотека. Власне, ми по-маленьку вже складаємо. Що цікаво – там будуть дійсно унікальні видання німецькою мовою. Частину бібліотеки нам передав літературознавець, перекладач Петро Рихло.
І, якщо ви маєте бажання почитати якісь дуже цікаві, в принципі унікальні, можна сказати, для Чернівців так точно, думаю, мабуть і для значної частини України, книжки німецькою мовою про найрізноманітніші теми. В основному це література, мистецтво, такі теми. То можна це зробити. Ми ще, поки що, не відкрили офіційно бібліотеку. Але уже потрохи її назбируємо і це можна буде так само зробити. Плануємо, звичайно, щоб там була можливість і прочитати свіжу пресу, випити кави, послухати гарну музику, можливо, чому б ні. Будемо дивувати Чернівці все більше і більше.
Людмила Григочук: Там буде саме бібліотека, не книгарня? Тобто там можна буде безкоштовно взяти книгу, а потім повернути?
Лілія Шутяк: Там буде також і бібліотека. Можна буде, звичайно. Ну і плануємо зробити книгарню, щоб можна було придбати книжки. Ми зараз працюємо над цим, зрозуміло, що це не так легко насправді зробити. Це домовленості різні між видавцями мають бути для того, щоб була книгарня. Але в перспективі обов’язково це буде. Я думаю, що ви не розчаруєтеся.
Людмила Григочук: Meridian Czernowitz став таким серйозним майданчиком для письменників. Адже ви представляєте тих молодих поетів, нові проекти пускаєте в життя. У Києві ви представили таку серйозну роботу, у Львові знову будете себе представляти. Тобто Meridian стає таким серйозним проектом, який не обмежений одним фестивалем.
Лілія Шутяк: Так, я сподіваюся, що, дійсно, проектів справді буде більше й більше. Зокрема, дуже цікавий проект у нас був за минулий рік, який був спрямований на популяризацію сучасної української літератури та сучасних авторів. Це був проект «Мережа». Зараз ми його трошки трансформуємо. Ну, власне, в чому була суть проекту. В тому, що українські автори, з якими ми співпрацюємо: Сергій Жадан, Андрій Любка, Дмитро Лазуткін, Ірина Цілик, Юрій Іздрик… Вони об’їхали Україну, побували в багатьох місцях. Найперше – на сході України, де презентували українське слово, українську культуру і свої нові книжки.
Це були дуже насправді величезні тури. Наприклад Адрій Любка об’їхав більше 30-ти міст. Сергій Жадан також із попередньою своєю книжкою «Життя Марії» об’їхав 33 міста. Дуже глобальні були тури. Приїжджали в різні міста, як в маленькі, так і у великі. Насправді, аудиторія була дуже велика, це приємно. Ну, і, особливо, що на сході України, коли ці автори приїжджали, були дуже вражені, що їх там дуже добре приймають. І люди, насправді, дуже спраглі по українському слову, українській літературі сучасній. Бачити живих поетів чи письменників – це для багатьох людей особливо. Там це як подих свіжого повітря.
Людмила Григочук: Порадь, якщо би я сказала, що приїжджаю вперше на Meridian. Куди мені варто піти, не пропустити?
Лілія Шутяк: Я би обов’язково радила йти на відкриття фестивалю. Тому що воно відбувається, як і щороку, у нас у центральному корпусі університету, де мармурова зала. Це дуже гарне приміщення, завтра об 11:30 у мармуровій залі Чернівецького національного університету.
І там просто дуже гарно, надзвичайно гарно хто не був у нашому університеті, раджу вам туди сходити, якщо ви вперше, та навіть якщо не вперше, то все одно не пропускайте цієї локації.
Звичайно, дуже раджу сходити в театр наш, де будуть читання, парад поетів, учасників фестивалю, думаю, що наш театр – це теж надзвичайно красива будівля. І ми, важливо таке сказати, що вхід на всі заходи вільний. Тому не потрібно боятися не потрапити. Вільно заходьте.
Людмила Григочук: Парад о 18:30 до 20 години у п’ятницю.
Лілія Шутяк: Я би ще додала нетрадиційні локації. Про одну важливу з них якраз згадала. Презентація книжки Сергія Жадана «Тамплієри» у Костелі Пречистого Серця Ісуса. Думаю, це багатьом гостям та власне чернівчанам міста сподобається.
Це буде вже вечір, там будуть свічки, гарна атмосфера і побувати у Костелі Пречистого Серця Ісуса, це також доволі унікальна нагода. А тут ще й подивитися, послухати. Думаю, що це також приверне велику аудиторію.
Радила б обов’язково сходити у дворик Пауля Целана. Там традиційно, ще з першого фестивалю, відбуваються читання за участі Петра Рихла та Марка Білорусця. Двоє перекладачів будуть читати тексти Пауля Целана.
Такий символічний дуже захід. Але, власне, побачити, де цей дворик, де жив Пауль Целан, уявити собі, почути там його вірші, які він писав. Думаю, це також дуже гарно.
Це вже в суботу вранці. Звичайно, радила б сходити на, до речі, можна буде навіть з’їздити на єврейське кладовище. У нас є спеціальні трансфери для учасників та гостей фестивалю, де можна буде відвідати власне це єврейське кладовище. Теж доволі історичне місце. Ну, просто, навіть, надзвичайно історичне. Де можна буде і послухати вірші, і поспілкуватися, і, думаю, що теж не можна це пропустити. Не завжди випадає така нагода
В принципі, що ще цікаво і важливо сказати. Те, що всі події фестивалю відбуваються у центрі міста. Всюди зможете встигнути. Непотрібно десь шукати як куди добратися. Все це дуже легко й просто.
Людмила Григочук: В неділю ще відпрацьовуємо, вислуховуємо, тішимося тим. Але Meridian ще не йде відпочивати, він йде далі, нести в маси поезію і знання про Чернівці. Куди плануєте далі?
Лілія Шутяк: Далі на львівський Форум видавців. Так само, традиційно ми беремо участь у цьому, одному з найбільших таких книжкових ярмарків. І там буде діяти поетична кав’ярня Meridian Czernowitz.
Це буде такий простір, де також будуть наші презентації книжок, пізні читання, де можна буде прийти послухати, також випити кави, поспілкуватися і, власне, у Львові це буде протягом 15-18-ого вересня. Фактично відразу після завершення фестивалю у Чернівцях. Тому, також, якщо маєте бажання, пропонуємо поїхати ще з нами туди.
Людмила Григочук: Після того…
Лілія Шутяк: Після того будемо вирушати вже закордон. Берлін і Франкфурт-на-Майні. Поки що, про це детальніше ще рано говорити. Тому що, це буде, можливо, не так скоро. Але плануємо і думаємо, що все буде окей.
Людмила Григочук: Там, закордоном багато українців, діаспори. Вони співпрацюють з вами?
Лілія Шутяк: Ми шукаємо підтримку в різних інституціях, установах. В принципі, я знаю, що, можливо, більше про це може розповісти наша директорка Євгенія Лопата, яка співпрацює саме з іноземними партнерами, власне, шукає цих партнерів.
Я знаю, що це дуже різноманітні партнери, які, в принципі, охоче підтримують Meridian Czernowitz, їм цікава співпраця з Україною, з українськими авторами. І, це налагодження цього діалогу між закордонними поетами, німецькомовними в основному, і нашими, українськими письменниками.
Людмила Григочук: Після кожного фестивалю як ти себе почуваєш? Ти тішишся, що все закінчилося, чи, навпаки, тішишся тим, що маєш багаж знань і спогадів.
Лілія Шутяк: Якщо чесно, перед фестивалем не можу спати. Тому що дуже переживаю. Після фестивалю не можу спати, бо дуже багато емоцій.
Взагалі не можу спати, грубо кажучи, ці дні. Але це, мабуть, добре.
Насправді, фестиваль, це дуже гарна можливість підзарядитися енергетично. Побачити друзів, побачити багатьох людей, які приїжджають в наше місто. Отримати дійсно багато знань. Якщо відвідати хоча б половину чи третину заходів, хто як захоче, але обрати для себе якісь найцікавіші (події – авто.), тих авторів, яких ви хочете бачити, те, що для вас цікаво. Думаю, це буде і повчально, і корисно. Ви обов’язково знайдете для себе щось нове і цікаве.
Людмила Григочук: Що найважливіше для тебе, щоб залишилося у чернівчан. Тих, хто був на Meridian.
Лілія Шутяк: Найважливіше, щоб про фестиваль говорили багато і тільки хороше. Бо коли люди приходять і висловлюють якісь свої думки, звичайно, думки є різні, але приємно, коли роботу, яку ти робиш, люди оцінюють,, коли їм подобається те, що ти робиш і вони від того у захваті..
Людмила Григочук: Цього року ви сподіваєтеся, що вам допоможе магія сьомого числа. Чому? Що з цією магією? Де вона має працювати?
Лілія Шутяк: До речі, дуже цікаво. Дізналася від журналістів про цю магію сьомого числа. Думаю, цікаво, що то може бути за магія. Ну, магія, мабуть, в поезії. Завершимо так гарно, що магія сьомого числа насправді в поезії. Ну, як будь-які організатори, сподіваємося, що все буде добре, не буде ніяких ускладнень, що не буде поганої погоди. Що теж важливо. Зараз нам, поки що, щастить з погодою у Чернівцях. Уже сподіваємося, що не буде дощу. Гості та учасники зможуть вільно пересуватися містом і не мокнути, це теж важливо. Погода створює гарний настрій у людей.
Запрошую 9, 10, 11 вересня у місто Чернівці. Послухати поезію, поспілкуватися з відомими українськими та закордонними авторами. Попити кави, попити вина, побачитися з друзями, отримати нові враження. Отримати нові книжки, які можна буде купити під час фестивалю, і, звичайно, бажаю нам міцного здоров'я. Щоб витримали ці всі три дні. І нам, організаторам, також його бажаю
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter