Запрошений гість: Олексій Каспрук, кандидат на посаду чернівецького міського голови від партії «Пропозиція».
Ведуча: Марина Шварцман.
Марина Шварцман: Багато експертів та містян кажуть, що таких складних виборів, як ці не було давно. Як ви витримуєте передвиборчу напругу, та що за цей час вам найбільше запам’яталося та вразило?
Олексій Каспрук: Нормально витримую, звик. Як експерт і як чернівчанин, можу сказати, що дійсно величезна проблема, тому що по-перше, вони проходять в умовах пандемії, в умовах «червоної» зони. По-друге – нове законодавство і кожному з чернівчан, хто прийде обирати свого кандидата у депутати, який потім 5 років буде захищати його інтереси, інтереси його мікрорайону, доведеться обирати одного із 130-140 депутатів. Це дуже складно, дуже багато політичних партій, дуже багато нових облич, старих нових облич. Всі все обіцяють, що завтра буде там заасфальтовано абсолютно все місто, що буде збудовано космодроми, аеропорти, набережні і все решта, але насправді нас очікують дуже складні часи, закінчення року. Через економічну кризу пов’язану з коронавірусом, місто недоотримає сотні мільйонів гривень до міського бюджету і наступний бюджет буде дуже складний.
Що більше всього вразило, вразили нові підходи, віртуальні кандидати, яких дуже багато. Нібито вони є, але, з іншого боку, вони є на біл-бордах, вони є в інтернеті, а іноді навіть з’являються по телебаченню, але водночас, вони уникають, до прикладу, проведення дебатів. Причому я говорю і про Віталія Михайлішина, і про Романа Клічука. Мова йде про дебати між кандидатами на посаду чернівецького міського голови, але ця специфіка виборів полягає у тому, що майже всі кандидати вони є очільниками партійних списків. Тобто, хтось один стане міським головою, всі інші стануть керівниками фракцій у майбутній міській раді. І те, що деякі кандидати уникають сьогодні спілкування, відкритого, відвертого про проблеми міста, про шляхи їх вирішення, про те, як ми будемо жити після 26 жовтня, з своїми безпосередніми колегами у сесійній залі, мене дуже дивує.
Є проблема у тому, що почали залякувати людей, щоб вони не приходили на виборчі дільниці і розкидати листівки, обдзвони якісь незрозумілі. Особливо вони стараються залякати людей старшого віку, а я хотів би сказати про те, що насправді на виборчу дільницю прийде набагато менше людей, ніж заходить щоденно в один з якихось великих торгових центрів, або ринків. Тобто небезпеки, як такої немає, просто потрібно бути до неї готовими. Треба взяти маску, свою ручку, паспорт не давати нікому у руки, обрати час, щоб там не було черг, прийти проголосувати. Тому що це надзвичайно важливо, люди розчаровані, люди не хочуть іти на вибори, надоїли ці вибори, надоїли політики, надоїли обіцянки, нав’язлива агітація, але ми чітко маємо зрозуміти одну річ – ми обираємо міську владу на наступні 5 років. І від того, кого ми оберемо, буде залежати наше життя, життя наших дітей і навіть наших онуків, тому, що якщо ми ще раз згаємо 5 років, то воно відобразиться і на подальшому розвитку Чернівців.
Фактично ситуація виглядає наступним чином: мені подобається один жарт, який гуляє по мережі Інтернет, про те що українці люблять не прийти на вибори, або прийти на вибори, навибирати невідомо кого до влади, а потім брати бандуру і співати сумних пісень про складну кріпацьку долю.
Тому вибори складні, але я закликаю, як міський голова, всіх чернівчан: на вибори треба йти! Через не можу, через не хочу, треба прийти і зробити зважений, обдуманий вибір.
Марина Шварцман: Завершує свою роботу чинна каденція міської ради, час підбивати підсумки. Як можете оцінити роботу депутатського корпусу та свою власну?
Олексій Каспрук: Згаяли багато часу, насправді майже все те, що я обіцяв на попередніх виборах вдалося зреалізувати, або воно вже реалізується, або цей процес реалізації є незворотнім. Водночас, на це пішло дуже багато часу.
Фактично я вдячний деяким кандидатам на посаду міського голови. Віталій Михайлішин повернувся з Києва, дуже активно зараз включився у передвиборчу агітацію. Депутати з більшості Василя Продана, вони мені подобаються зараз. Вони йдуть до виборців і розказують як багато вони зробили для людей за цих 5 років: оновили школи, ремонтували міжбудинкові проїзди і вулиці, закуповували медичне обладнання в лікарні та інше. Фактично самі собі суперечать. Тобто, з одного боку розповідали, що нічого не робиться, а зараз вимушені розказувати, що насправді було дуже багато чого зроблено, в тому числі і те, до чого вони не мали жодного відношення. Або навпаки заперечували.
Наприклад, у нас є один проект, який ми зреалізували – це будівництво нової котельні на вулиці Залозецького, на мікрорайоні Пентагон, як його називають чернівчани. «Рідне місто» категорично було проти. Вони не голосували. Нам довелося збирати підписи мешканців того мікрорайону, щоб цей проект таки був реалізований через півроку, з сьомої чи восьмої спроби таки депутати проголосували. Сьогодні з'явилися мої опоненти до людей і кажуть: подивіться, яку гарну котельню ми зробили. Подивіться, який гарний кіномистецький центр імені Миколайчука ми зробили, хоча робили все, щоб він не був реалізований. Проспект, який я просив кілька років: хлопці, давайте щось робимо з проспектом, виділяйте гроші, вимагав, просив, врешті решт погодилися, виділили кошти, ми запланували ремонт проспекту, підписали договір на проектування. Він мав обійтися громаді у 70 мільйонів гривень, а обійшовся вже у 130-140 мільйонів гривень. Тому зроблено багато, є проблематика, єдине, що у чому нам серйозно не вдалося просунутися – це по закупівлі комунального транспорту: і тролейбусів, і автобусів. І сьогодні перевізники, на жаль, ті, які фактично тероризували місто останніми роками, вони мене звинувачували, що я їх «кришую». Але наступає момент істини, я відкриваю передвиборчі списки і бачу, що майже всі одіозні керівники перевізників йдуть у депутати від партії «Народний контроль», від «Рідного міста», від «Команди Михайлішина». Це означає, що і в наступній раді, напевно, будуть проблеми з тим, щоб місто отримало свій комунальний, підпорядкований громаді, транспорт. Але, я думаю, що більшість все-таки буде сформована, на базі тих партій, які люблять Чернівці і у нас все вийде.
Марина Шварцман: Протягом цих 5 років нам постійно розповідали про боротьбу двох кланів. Вони існують, чи це політична маніпуляція?
Олексій Каспрук: Це чиста політична маніпуляція. Я завжди був членом одного клану. З шотландської слово «клан» - це рід. Я родом з Чернівців і я завжди був представником «клану чернівчан». Клану чернівецьких освітян, чернівецьких медиків, чернівецьких пенсіонерів. Все решта - це чиста маніпуляція.
Для того, щоб звинувачувати мене, що я представляю якийсь клан, то цей клан мав отримати якісь преференції поки я був міським головою. На щастя, немає жодного документа про те, що якісь групи людей отримували преференції від мене під час моєї каденції. Я ніколи не ділив чернівчан на своїх, чи чужих. Я не відмовлявся спілкуватися з чернівчанами, які відкрито підтримували моїх опонентів, тому що ми живемо в одному місті і проблеми у нас спільні. Їх треба вирішувати. Якщо я не давав дерибанити землі, комунальне майно, не розподіляв їх між своїми там якимись родичами, наближеними особами, то це багатьом не подобалося. І я не дозволяв це робити іншим. І тому з’явилася ця історія про два клани, один з яких представляє міський голова. Ніколи ніяких кланів не існувало. Є один клан. Це Чернівці, в яких я живу і мешканці нашого чарівного міста.
Марина Шварцман: Один із головних закидів на вашу адресу – відсутність команди. Цього разу ви йдете у міську разу із політичною силою, яку співзаснували. Ви зробили це для того, щоб засвідчити свою політичну самостійність?
Олексій Каспрук: У мене таке враження, що у нас зараз розмова йде про міфи та легенди Чернівців, речі, яких ніхто не бачив, але багато хто в них вірить. По-перше, я вдячний, що у мене була команда, адже третина депутатів мене підтримувала у цій каденції, слава Богу. І саме завдяки цим людям, вони не продалися, вони не перефарбувалися, вони не перебігли в інші партії, саме завдяки їм ми змогли реалізувати все те, що мали реалізувати для міста: залучити кошти, робити дороги, модернізувати школи і садочки, забезпечувати нашу медицину. Тому що я переконаний, що міська медицина на голову вище була і матеріально підготовлена, і вмотивована десь, зустріти виклики коронавірусу.
Дуже багато професійних людей працює у міській раді, дуже багато порядних професійних людей, яких не люблять тільки через те, що їх можна називати чиновниками. Насправді вони не беруть хабарів, вони зранку до ночі працюють і у вихідні працюють для чернівчан. І власне кажучи, помилкою моєю була політична підтримка. Я молодий, наївний мер, 5 років тому думав, що після Майдану політичні сили, які були поруч зі мною на Майдані, вони будуть мене підтримувати, будуть думати про Чернівці, про чернівчан, ну не так сталося, як гадалося. Ми бачимо, що зникла фактично партія «Свобода». Сьогодні депутати від «Свободи», які 5 років розказували, що не мають жодного відношення до Василя Продана, ідуть від «Рідного міста» у міську раду. Розвалилася така перспективна політична партія, як «Самопоміч», на яку всі покладали надії. І дискредитували себе інші партії, але не дивлячись на це все, ми багато чого змогли зробити і зробити ті речі, які вже є незворотними. І чернівчани будуть бачити покращення життя і бачать сьогодні, хто хоче бачити. А всі решта побачать згодом, я вдячний за це тим людям, які мене підтримували.
Але висновки зробив, вже не йду самовисуванцем, вже сформував команду з простих чернівчан, які працюють, які користуються авторитетами в колективі, у себе в мікрорайоні, з депутатів різних політичних сил, які пройшли зі мною цю каденцію, не дивлячись на те, що їх намагалися і перекупити, і залякати.
У нас дуже потужна, дуже професійна команда політичної партії «Пропозиція». Це партія молода, яка об’єднує міських голів, представників місцевого самоврядування по всій Україні. Ми рухаємося вперед. Я думаю, що у нас дуже гарне майбутнє, тому що плануємо і в парламентських виборах брати участь і відчуваємо підтримку громад, і, власне кажучи, сьогодні хотів би попросити чернівчан підтримати мене на посаду міського голови, підтримати мою команду, щоб я міг на когось зіпертися. Є інші непогані політичні сили, де дуже багато порядних людей, нам необхідно сформувати більшість у міській раді, яка буде думати про Чернівці і про чернівчан, а не про те, як збагатитися на депутатських мандатах.
Марина Шварцман: Цього разу ми обираємо не просто мера міста, а міського голову об’єднаної територіальної громади. У виборах беруть участь жителі Чорнівки та Коровії. Кожне з цих сіл має свої невирішені проблеми. Як ви бачите входження цих сіл у наше місто? Що пропонуєте їх мешканцям?
Олексій Каспрук: Бачу це об’єднання позитивно, хоча є у нас проблематика, наприклад, з тим, що я допомагав мешканцям Чорнівки боротися з деякими представниками нашої депутатської більшості, які були проти об’єднання і ми об’єдналися. Коровія навпаки, нібито не хоче, навіть є якийсь судовий позов. Я переконаний, що для всіх трьох населених пунктів ця синергія, це об’єднання дасть тільки позитив, у перспективі, навіть у короткій, я вже не кажу про довгострокову.
Що пропонуємо? Вони всі сьогодні стають членами однієї нашої територіальної громади. Ми всі члени однієї територіальної громади. Вони отримують доступ до всіх наших соціальних пакетів, діти зможуть без проблем влаштовуватися у садочки та школи, отримувати позашкільну освіту. Там працюють роботящі люди, гарні люди, вони будуть наповнювати міський бюджет, а з міського бюджету ми будемо виділяти кошти для розвитку цих двох населених пунктів. Це дуже позитивна річ. На жаль, ці наші перипетії у міській раді не дозволили у свій час провести ефективні перемовини, щоб до Чернівців доєдналися і інші населені пункти, які бачили наш безлад і, в принципі, прийняли рішення, що вони будуть самостійно жити. Це не дуже правильно. Я думаю, час все розставить на свої місця і ми спільно будемо розвиватися.
Марина Шварцман: Насамкінець – чому вас повинні підтримати? Бо багато ще тих, хто не визначився і що ви хочете сказати чернівчанам перед голосуванням?
Олексій Каспрук: Перше – не бути байдужими, іти голосувати для того, щоб потім не казати, що хтось вам зробив погано, чи добре. Друге – чому мене треба підтримати, тому що я знаю, що з цим усім робити. Я маю досвід, мені не потрібно витрачати пів року-рік на те, щоб навчитися, розібратися, помилитися. Не помиляється той, хто нічого не робить. Я помилок наробився, за що хочу вибачитися перед чернівчанами. Тому що не все вдалося зробити. Десь помилявся, десь може когось розчарував, але я абсолютно точно знаю, що робити з містом, в місті, маю команду. Бачу, що ми можемо сформувати дієздатну більшість.
*Політична агітація оплачена з виборчого фонду політичної партії «Пропозиція»
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter