Запрошений гість: Любов Кожолянко, директорка Чернівецького обласного центру зайнятості.
Ведуча: Людмила Григорчук.
Людмила Григорчук: Що змінилося в роботі, в центрі зайнятості, що такого важливого за цих півроку сталося, та що варто знати нашим слухачам?
Любов Кожолянко: Змінилося дуже багато в нашій роботі. Я сподіваюся, що ці зміни відчують наші клієнти. Тому що дійсно – всі ці зміни, які ми провели за цей час, ми проводили з однією метою – з метою покращення і наближення наших послуг до наших шукачів роботи, до наших роботодавців, тобто, до наших клієнтів. Перш за все, ми розпочали і вже завершили процес реорганізації нашої обласної служби зайнятості. Власне, державна служба зайнятості перебуває по всій країні в такому стані і вже завершені ці процеси в наших сусідів в інших областях. У нас на сьогоднішній день створено на базі наших базових центрів зайнятості 13 філій служби зайнятості, в нас тепер одна юридична особа, тому що з наших центрів зайнятості вони вже стали не юридичними особами, стали просто філіями. З них знято повністю адміністративно-господарські функції, всі ці функції передані на обласний рівень, а наші базові колишні центри – тепер філії, вони займаються виключно наданням послуг, наданням послуг нашим клієнтам, нашим роботодавцям. Роботодавець залишається клієнтом номер 1 звичайно. Ну і звичайно нашим шукачам роботи, безробітним продовжуємо надавати наші профорієнтаційні послуги, професійне навчання і різноманітні послуги.
Людмила Григорчук: Зміна щодо співпраці з районами, воно вплинуло якось на шукачів роботи?
Любов Кожолянко: Я сподіваюсь, що це вплинуло позитивно. Принаймні, я впевнена чомусь так, тому що дійсно всі ми намагалися обходитись без скорочення і таким чином всі ці люди які вивільнилися від адміністративно-господарської роботи, вони тепер в нас в районах займаються виключно наданням послуг.
Людмила Григорчук: Тепер можна трохи більше уваги приділити відвідувачам.
Любов Кожолянко: Звичайно.
Слухач: Якщо до вас звертається громадянин України і просить допомоги щодо працевлаштування. Мене цікавить чи пропонуєте ви в цю пору їм працювати, наприклад: агітаторами в тій чи іншій політичній партії. Чи звертаються до вас з Києва, щодо агітації якоїсь партії?
Любов Кожолянко: Я розумію потурбованість, тому що рік у нас дуже складний буде. У 2019-у все-таки двоє виборів, вибори президента та до парламенту. Рік дуже відповідальний, але Державна служба зайнятості державної установи жодних якихось преференцій для будь-якого з кандидатів чи ще там якихось моментів політичних у нас немає. Якщо хтось з наших працівників хоче якимось чином там брати участь у політичних якихось агітаціях, то відповідно до закону, він бере відпустку і займається цим абсолютно у вільний від роботи час. Це передбачено, але будь-яких інших речей ніхто, ні адміністрація, ні керівництво центрального апарату, київське наше керівництво державної служби зайнятості жодним чином та жодних якихось настанов, чи таких інших натяків у нас не було і бути не може.
Людмила Григорчук: Я розумію, чому питає наш слухач, адже дійсно робота в палатках сидіти, роздавати газетки, календарики, люди потрібні.
Любов Кожолянко: Якщо офіційне працевлаштування, то звичайно. Якщо ви повноцінний роботодавець, зареєстрований у нас, в нашій базі, і це є дійсно вакансія, яку ви шукаєте. Це має бути офіційно.
Любов Кожолянко: Якщо продовжити розмову про те, що змінилося, то хочу, власне, назвати позитиви – це ми утворили сектор рекрутингу минулого року на базі наших філій Служби зайнятості. Ми задоволені цим досвідом, тому що на сьогоднішній день акценти в нашій роботі дещо вже змінені, вакансії збільшуються, за минулий рік збільшення майже на 20%. Саме за допомогою сектору рекрутингу були укомплектовані майже 400 вакансій, які складні для укомплектування. Наші працівники, які там працюють, вони намагаються задовольнити, вивчають: по-перше чому вакансія та чи інша, чи декілька вакансій того чи іншого роботодавця довгий тривалий час не можуть бути заповнені, в чому ж причина цього явища. Вони вивчають ці причини і вже підбирають працівників, які б задовольняли того чи іншого роботодавця з певного ринку. Не тільки з числа тих безробітних, які перебувають на обліку, а вже виходять на повний ринок за допомогою оголошення, ярмарку вакансій, ярмарок роботодавців. Різноманітні у нас є такі інформаційні заходи, просвітницькі заходи і саме виходячи на повний ринок, з повного ринку намагаються задовольнити потребу роботодавця в тому чи іншому працівникові. Таким чином, до 400 вакансій ми все ж таки змогли задовольнити потреби роботодавця, це дуже позитивно.
Слухач:Чи будете співпрацювати із військкоматом? Можливо вимагають якусь справку з військкомату? По-друге, Чи дозволяє законодавство на сьогодні, щоб людина, яка числиться у вас на обліку, отримувала матеріальну допомогу від держави і одночасно була закордоном на заробітках?
Любов Кожолянко: Що стосується військкоматів, то ми з військкоматами працюємо, але не в тому полі, не в тому плані. Ми співпрацюємо в плані спільних заходів, для поширення інформації про контрактну службу, для того щоб розказати про те, яка заробітна плата. Буквально недавно у нас був такий потужний захід, 2 тижні тому при нашій міській філії, там були представники військових частин з усієї України, не тільки Чернівецької області, там були і з Одеси, військова частина морської піхоти, були й іноземні війська, і ми популяризуємо таким чином завдяки проведенню наших семінарів для наших безробітних, які перебувають на обліку. Жодного примусу не може просто існувати, тому що це виключено.
Любов Кожолянко: А що стосується другого питання , це теж я практично виключаю, тому що абсолютно постійно оновлюються наші бази. Тобто, людина постійно повинна перебувати на обліку, то вона має відмічатись там раз на три тижні, чи раз на місяць.
Людмила Григорчук: А скільки взагалі офіційно зараз маємо таких людей, які мають статус безробітних?
Любов Кожолянко: Станом на перше число - це було 5930 наших зареєстрованих безробітних Якщо порівнювати з минулими роками – це мало. У нас є падіння ринку уже другий рік поспіль і вже за минулий рік зменшилась кількість зареєстрованих.
Людмила Григорчук: Яка зараз допомога?
Любов Кожолянко: Допомога по безробіттю у нас збільшена з 1-го січня, мінімальна допомога – це 610 грн. Для незастрахованих осіб, для застрахованих осіб мінімальна 1630 грн, а максимальна обмежена чотирьохкратним розміром прожиткового мінімуму. Шукачі роботи повинні ще усвідомлювати, що це є не престижно, коли ти довгий час без роботи, психологи кажуть, що десь протягом двох місяців людина втрачає мотивацію і вже потім дуже складно повернутися до активної праці.
Людмила Григорчук: Після змін в нарахуванні організації субсидій, ви побачили, щоб більше людей прийшли ставати на облік?
Любов Кожолянко: Практично таких змін не відбулося. Ми за цим стежили, ми вели для себе статистику.
Слухач: Мене цікавить допомога переселенцям, чи сьогодні їх багато на обліку, як часто звертаються вони до вас, чи є варіанти допомоги. Конкретно цікавить , що на вулиці О.Кобилянської , працюють особливі люди, прибиральники вулиць, там особливі в них зарплати?
Людмила Григорчук: Маєте на увазі високі зарплати?
Слухач: Так. Тому що крім зарплати вони отримували і житло, а тепер там зарплатня більше чим у всіх інших. Чи можливо туди влаштуватись?
Любов Кожолянко: Що стосується наших переселенців, то на обліку їх все менше і менше, десь приблизно 28 чоловік у нас перебувало станом на 1 січня, якщо я не помиляюсь, їх менше з різних причин, хтось виїжджає, хтось працевлаштовується, просто не перебуває на обліку. Що стосується роботодавців, пов'язаних з вулицею Ольги Кобилянської, то мені складно сказати зараз хто там вулицю обслуговує. Наскільки мені відомо, вони є в нашій базі і заробітна плата та від 8 тисяч і, якщо я не помиляюсь, у нас в базі 1350 вакансій на сьогоднішній день, ця цифра варіюється і до півтори тисячі доходить.
Людмила Григорчук: Якщо говорити про переселенців. Півроку тому ми говорили про те, що люди, які приїхали до нас зі сходу, дивувалися, які в нас маленькі зарплати, що в нас не так багато роботи, до якої вони звикли: немає заводів, великих підприємств. Зараз вони вже знайшли себе?
Любов Кожолянко: Я бачу тенденцію до того, що ці, хто залишилися, вони вже наші, вони вже не дивуються багатьом речам, вони в основному займаються якимось чи приватним бізнесом невеличким, чи якимись такими речами, якими займаються всі чернівчани. Вони вже дійсно наші люди. В переважній більшості, принаймні з тими, з якими я спілкувалася.
Людмила Григорчук: Ви сказали про те, що у нас є багато вільних вакансій. Ці вакансії вільні через те, що непопулярні професії люди шукають?
Любов Кожолянко: Я впевнена в тому, що такі вільні вакансії в нас від недостатньо високої заробітної плати. Заробітна плата Чернівецької обл. вона так впевнено минулого року била антирекорди, на жаль, ми завжди були на останньому місті. Лише протягом останнього місяця був такий ривок вперед, але я ще статистику , чесно кажучи не бачила, якщо говорити, то якщо за листопад 2018 року по Україні середня заробітна плата - 9160 грн, то по Чернівецькій обл. - 7 500, тому ми не витримуємо конкуренцію навіть з нашими сусідами, з іншими областями. І відповідна середня заробітна плата, яка була в наших вакансіях, трохи більше п’яти тисяч, десь приблизно 5 300. Звичайно – це не є той рівень заробітної плати, який би приваблював нашу молодь, чи тим більше фахових працівників. Звичайно, ці хвилі трудової міграції, які накривають країну – це є не секрет і, звичайно, вони виливаються в те, що кваліфікованих кадрів вже надзвичайно бракує і, якщо не буде збільшення заробітної плати, покращення умов праці, якщо наші роботодавці не забезпечать це, то цей потік ми не зможемо просто зупинити.
Людмила Григорчук: Які найбільш популярні професії, які буквально дуже швидко заповнюються?
Любов Кожолянко: Найбільш популярними вакансіями: це є традиційно топові, трендові – робітничі наші професії:швачки від 8 500 тисяч десь так. Є в нас базі дуже багато таких вакансій і вони постійно є і якщо ми одні заповнюємо, то з’являється інші, це така професія, яка постійно потребує заповнення. Що стосується чоловіків, то це в основному слюсарі, сантехніки, електрогазозварювальники, водіїв дуже потребують сфер обслуговування. Багато професій і вакансій – це і офіціант, кухар, помічник кухаря. Різноманітні, але в основному це все робітничі спеціальності.
Слухач: наскільки колектив у вас професійно підібраний і чи приємний він на ваш погляд і чи підготовлений, кваліфікований, чи ввічливий щодо будь-яких людей, інколи не дуже адекватні громадяни звертаються. Можливо з ваших працівників хтось володіє іноземними мовами, тому що для нашого регіону це дуже важливо.
Людмила Григорчук: Гарне питання, адже, я так розумію, що вам десь і психологами треба працювати щоб зрозуміти людину.
Любов Кожолянко: Ми останні роки взяли такий курс, в основному, щоб підбирати роботу треба бути педагогом та психологом, це дійсно так. Що стосується колективу, колектив у нас високопрофесійний, ми не маємо плинності кадрів, це для нас є абсолютно не властивий момент, в нас стабільна команда, в нас є як ті, хто працює більше двадцяти семи років, такі, що починали ще з біржі працювати, з самого становлення. Також у нас дуже багато молоді, яку ми навчаємо і яка підвищує свій фах постійно.
Любов Кожолянко: Що стосується наших румуномовних районів, то там, звичайно, всі наші працівники в переважній більшості володіють мовою тих національностей, які живуть на теренах району, де вони працюють, це однозначно, тут я теж впевнена, хоча такої вимоги ми їм не ставимо, тому що все ж таки державна мова в нас українська і саме українською повинні наші працівники володіти.
Людмила Григорчук: А іноземці приходять проситися на роботу?
Любов Кожолянко: Якщо така особа має довідку на постійне проживання. В переважній більшості, до нас приходять представники роботодавців, які хочуть прийняти на роботу іноземця. Обласний центр зайнятості, надає такі дозволи на працевлаштування іноземців. У нас є більше 60-ти діючих дозволів, в основному це така технологія на якихось виробництвах, там де були заведені інвестиції, то є в нас декілька нових виробництв, які відкрилися протягом 2018-2017 року, то там є представники Румунії, Німеччини, Болгарії.
Людмила Григорчук: Наш слухач зауважив, що є люди важкі, з якими важко знайти спільну мову.
Любов Кожолянко: Звичайно, є такі люди. В нас є інститут підготовки кадрів, державної служби зайнятості, знаходиться в місті Київ, передбачено щорічні семінари на різноманітні теми, раз на два роки ми проходимо такий потужний курс 3 тижні, 2 тижні дистанційне навчання, 1 тиждень в Києві. Так само вже при інституті здаємо іспити, ми постійно, весь колектив постійно підвищує кваліфікацію – це однозначно умова для того, щоб працювати.
Людмила Григорчук: Повернемося до тих вакансій, про які ми почали говорити, є популярні професії, а є ті професії, за якими найчастіше приходять люди, які шукають роботу і не можуть її знайти.
Любов Кожолянко: Є такі професії, в основному люди з вищою освітою, які не мають досвіду, можливо навичок якихось не вдалось здобути, або випускники. Якщо продовжувати розмову про наші інновації в службі, які у нас відбуваються, то з 1 січня в нас запрацював новий порядок реєстрації безробітних, який передбачає впровадження інституту такого, як кар’єрні радники, наступний крок до індивідуалізації саме наших послуг і якщо ми говорили про те, що сектор рекрутингу індивідуально надає послуги по багатьом складним вакансіям, то кар’єрні радники, це наші працівники, які будуть визначати для кожного конкретно безробітного, які їхні навички та компетенції потребують вдосконалення. Чи якимось чином підвищення кваліфікації, підвищення якихось інших знань. Поки що ми ще самі навчаємося, тому що це вже дещо інша така робота раніше вона була більш загальна, тому що в нас були спеціалісти з працевлаштування, вони працювали з людьми і переважну більшість часу все ж таки вони мусили надавати якусь роботуз документами. На сьогоднішній день робота з документами буде надаватися через реєстратор, а вже кар’єрний радник буде працювати безпосередньо з безробітним.
Людмила Григорчук: Якщо говорити за молодь. Молодь напевно приходить і хоче дуже високу зарплату, дуже гарні умови.
Любов Кожолянко: В принципі так, можна й так сказати. На сьогоднішній день молодь ставить високі вимоги, але ці всі речі з’являються завдяки конкуренції, яка сьогодні є на ринку праці, завдяки конкуренції підвищується заробітна плата, покращуються умови, які роботодавець готовий створити для тих чи інших працівників, і, звичайно молодь теж має право обирати, але наша молодь повинна теж розуміти, багато хто вже усвідомлює це, що все ж таки досвід має бути. Ось я завжди кажу: Чого не вистачає нашій молоді? У нас прекрасні теоретичні знання, але як кажуть роботодавці, їх не завжди задовольняє рівень навичок. Тобто, досвід практичної роботи все ж таки бракує. Вони відчувають брак у наших випускників професійного рівня.
Людмила Григорчук: Я пам’ятаю, був якийсь час, що роботодавці, коли подавали заявки, хотіли працівника віком від 20 до 25 років і щоб досвід роботи 10 років. Зараз вже заспокоїлися трохи роботодавці?
Любов Кожолянко: По-перше, всі ці вимоги стали скромніше, набагато. Через конкуренцію відкрилися декілька потужних підприємств в місті, які пропонують заробітну плату від 10 тисяч, на сьогоднішній день і це є чиста правда, вони конкурують між собою за робочу силу і власне готові вчити на робочих місцях вже тих працівників, які до них прийдуть. Це є чудовий момент, тому що завдяки конкуренції інші роботодавці будуть підтягуватись до рівня тих, хто задає тон на сьогоднішній день.
Людмила Григорчук: А тепер розкажіть нам про зарплати. Які взагалі зарплати, чи є такі привабливі, щоб до вас всі прибігли і стали в чергу?
Любов Кожолянко: Перш за все хочу сказати, що всі наші вакансії, вони є в нас на сайті, всі абсолютно, буквально протягом 10 хв , як тільки вони потрапляють в нашу базу, вони зразу виставляються на сайт, це абсолютно відкрита інформація, від 1300 до 1500 вакансій. Всі бажаючі можуть скористатися цією інформацією в нас на сайті, звернутися до роботодавця чи до тої філії, чи до посередників. Таким чином, ми фіксуємо заробітну плату, якщо говорити про більш менш таку від 8000 до 8500 для швачок, пропонують від 10000 – це і менеджери і касири для банківських установ, є такі заробітні плати, постійно шукають кухарів, помічників кухарів від 10-12 тисяч готові платити наші роботодавці за таку роботу. Складальники, проектувальники меблів, такі професійні, вони можуть отримувати і 15 тисяч, про таку заробітну плату заявляють наші роботодавці. В основному дуже тішить це Чернівціводоканал нам дає близько 30 вакансій для слюсарів з зарплатнею 10000. Вони готові платити 10000. Це вже дуже позитивно. Робота важка. Минулого року вони її оцінювали за 5 000-5500.
Людмила Григорчук: Тролейбусне управління?
Любов Кожолянко: Так, у них теж близько 10000 тисяч зарплата.
Людмила Григорчук: Питання про людей з вищою освітою і де їм знайти роботу?
Любов Кожолянко: Звертатися до нас, для початку відкрийте наш сайт, як я вже сказала, там є дуже багато вакансій. Дуже не дуже, але є для людей з вищою освітою, вона може бути різною: і гуманітарна, і технічна, економічна, тому є з чого обрати, якщо не обрали, то звертайтеся до нас, попрацюємо індивідуально.
Людмила Григорчук: Питають про роботу для учасників АТО
Любов Кожолянко: Робота для учасників АТО, можна наші демобілізовані з війни, вони перебували в нас на обліку, 108 людей нам вдалося забезпечити роботою, решта перебувала на обліку, брали участь і в громадських роботах, ми залучали їх, пропонували, погоджували це. 12 учасників АТО отримали одноразову допомогу по безробіттю і змогли відкрити власний бізнес, а десь до 30 повернулися на Схід, підписали контракти. Зрозуміли, що їм це більш до душі. Учасники АТО у нас в пріоритеті. Це було, є і так буде залишатися.
Людмила Григорчук: Цікаве питання. Кому легше знайти роботу: жінкам чи чоловікам?
Любов Кожолянко: Складно так відповіти, якщо взагалі десь приблизно 50 на 50. Жінок у нас трошечки менше, на сьогодні. Але буквально 4,5%, тому ця цифра вварюється і ті, і інші можуть розраховувати на успішне працевлаштування.
Людмила Григорчук: Швачками можуть бути і чоловіки, зрештою.
Любов Кожолянко: Гендерна рівність, так само у нас в пріоритеті.
Людмила Григорчук: Пишуть, що в ОТГ скаржилися, що нема фахівців.
Любов Кожолянко: Загалом, питання ОТГ, питання співпраці Служби зайнятості з ОТГ, воно пов’язано на такій регіональній проблемі на ринку праці, як загалом сільське безробіття. Більше 64% наших безробітних, які перебувають у нас на обліку, це жителі сільської місцевості, натомість місця з вакансіями розташовані десь близько 80% розташовані в місті Чернівці. Таким чином, бачимо утворений дисбаланс в місці розташування робочої сили та містом прокладання праці, між попитом і пропозицією. Таким чином, в нас 29 ОТГ утворено минулого року і всім їм бракує якихось кадрів. В основному це самі ці люди з вищою освітою: юристи, економісти, які в основному концентровані у нас в місті, а вони потребують саме таких.
Людмила Григорчук: І вже досвідчених?
Любов Кожолянко: Бажано досвідчених. Але хочу сказати, що ми все ж таки намагаємося допомагати в цьому питанні, ми не розрізняємо чи не намагаємось не виділяти конкретно працевлаштування в ОТГ, ми намагаємося надавати послугу з працевлаштування саме всім членам ОТГ і ось в нас більше 700 консультацій ми надали таким ось членам ОТГ. Майже 200 людей нам вдалося працевлаштувати і в ОТГ і за межами ОТГ.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter