19 серпня – День пасічника

Наша країна має всі підстави пишатися своїми бджолярами. Адже за статистикою, кожна сьома тонна меду в світі – український продукт.

Аби довідатися, чим живе нині хотинське бджільництво, завітали на гостину до досвідченого пасічника, очільника  спілки бджолярів Хотинського району Костянтина Куценка. Він знає чи не усі «премудрощі» галузі, захопився цією солодкою справою ще в дитинстві, без неї вже не уявляє свого життя.

З дороги пасіки не видно. Однак, зробивши лише кілька кроків затишним подвір’ям, поринаєш у мирну атмосферу ледь чутного гудіння бджіл. А от і вони – патріотичні жовто-сині вулики вишикувались рядочками на осонні у просторому старому саду. Костянтин Валентинович не без гордості показує бджолине господарство.

 – Бджільництвом займаюся давно, – розповідає К. Куценко, – але нині мене цікавить не стільки мед, скільки хочеться донести до людей інформацію про користь продуктів пасіки: меду, прополісу, підмору, забрусу, настійки воскової молі, перги, воску. Їх лікувальні властивості важко переоцінити, і ті, хто в цьому переконався, повертаються до мене по бджолині ліки знову і знову.

Працюючи на пасіці, переконався на власному досвіді, що енергетика бджіл  додає сили та здоров’я. Тому живу так сам і маю змогу допомогти іншим.

Дружина господаря Олена Вікторівна на пасіці не працює, однак у виготовленні лікувальних препаратів охоче допомагає чоловікові, адже їх цілющі властивості випробувала на собі.

Природна аптека

– Бджоли – це справж­ня природна аптека: мед – здоров’я, прополіс – захист, квітковий пилок – молодість, перга – сила, бджолиний віск – краса. Із бджолопродуктів готуємо різні препарати, та на особливу увагу заслуговує безперечно, настій личинок воскової молі. Він володіє вираженою захисною дією на органи дихання і тому ефективний при лікуванні бронхіту, пневмонії, бронхіальної астми, алергії і навіть туберкульозу. Також за допомогою цього настою  можна нормалізувати тиск та згортання крові, очистити кровоносні судини, – розповідає Олена Вікторівна. – Прополіс чудово допомагає боротися із застудою, грипом, вірусами, захворюваннями верхніх і нижніх дихальних шляхів, хворобами порожнини рота, шкіри, суглобів, шлунка та інших внутрішніх органів. При розтягненнях і забоях ефективний настій підмору, забрус використовують при лікуванні хвороб кишківника, ротової порожнини, а також при зниженому імунітеті.

«Цілющі властивості має мазь із прополісу та воску, вона сприяє заживленню ран. Таку мазь приготували, аби передати в АТО, нехай і бджілки послужать святій справі».

Бджоловжалення і біо-вулик

Так за бесідою прямуємо на пасіку. Там серед вуликів височіє охайний дерев’яний будиночок. Це біовулик. Костянтин Валентинович гостинно запрошує всередину і демонструє будову чудо-споруди. Усередині пахне медом, деревом і травами. Господар відкидає дерев’яний лежачок – а там за сіткою бринять, гудуть золотисті бджілки. Прикладаю руку до сітки і ловлю дивовижні вібрації. Відчуття неповторне.

– Сон у такому вулику називають еліксиром життя, – каже бджоляр і запевняє, що за умови годинного перебування тут людина має змогу полікувати верхні дихальні шляхи, внормувати нервову систему, а ще такий вулик уп`ятеро підсилює енергетичне поле людини. Адже бджоли збирають не тільки нектар, пилок із навколишнього середовища, а і всю позитивну енергетику, яка накопичується і передається людині.

Багато пасічників працюють ще дідівськими методами, але нині бджільництво – галузь, яка постійно розвивається, тому працювати по-старому не виходить. Головне завдання небайдужого пасічника – це боротьба за чистопородність бджіл. Протягом 4 років розводжу карпатську бджолу. Бджолосім’ї закуповую на Закарпатті і розповсюджую на Хотинщині, – продовжує досвідчений бджоляр. – Переваги «карпатки» у тому,  що бджоли цієї породи легко транспортуються з місця на місце, добре шукають рослини для нектару, швидко «переключаються» з одних рослин на інші, якщо виникає в цьому необхідність, стійкі до багатьох захворювань.

Вулики будую за рутівською системою, це багатоповерхові вулики, які імітують форму дупла, що є більш природнім для бджіл. У такому вулику вони більш працездатні, – проводить далі екскурсію Костянтин Куценко. – На моїй пасіці 60 бджолосімей. Мед качаю 4 рази: перший мед – садово-квітковий, другий – акацієво-малиновий, третій – липовий, четвертий – мед із різнотрав’я. Найбільш універсальний акацієво-малиновий мед, він не кристалізується протягом року.

«Кожен вид меду має свої цілющі властивості: чим темніший колір, тим більше сприяє профілактиці захворювань серцево-судинної системи, світліший мед – для лікування хвороб бронхо-легеневої системи».

– У сучасного бджоляра турбот дуже багато, – ділиться проблемами пасічник. – Адже, щоб повноцінно утримувати пасіку, необхідно багато знань, значно більше, ніж нашим предкам. З’являється багато нових хвороб, складно боротися з горе-садівниками та городниками, які обробляють сади хімікатами, що несуть смертельну загрозу бджолам.

«Чимало прикрощів зав­дають і ті пасічники, які продають мед, змішаний із цукром, і ті, що виставляють свою продукцію на базарі на сонце. Адже за годину на сонці такий мед втрачає усі свої цілющі властивості».

– Однак, попри усі проблеми, варто зауважити, що бджільництво на Хотинщині у належному стані. Пасічників у нашому районі зараз близько 500. Я ніколи не відмовляю тим, хто хоче більше довідатися про пасіку, бджіл, тому із великим задоволенням ділюся досвідом. Зараз також маю четверо учнів. Тішить те, що це здебільшого молоді люди, – радіє за нове покоління бджолярів Костянтин Валентинович.

– А взагалі, моя пасіка – це ще й експериментальний майданчик Чернівецького національного університету. Часто сюди приїздять студенти біологічного факультету, роблять дослідження, пишуть дипломні, курсові.

І сам намагаюся не відставати від часу, використовувати досвід не лише вітчизняних, а й закордонних пасічників, У вересні планую відвідати виставку меду в Польщі, пізніше – конференцію бджолярів у Румунії, – ділиться планами Костянтин Куценко.

Джерело та фото: "Хотинські вісті"