5 грудня у місті Болонія відкрився перший український етнографічний музей в Італії. Натхненником його створення стала буковинка Любов Сандулович. Жінка родом з села Кліводин, що на Кіцманщині. Вже два десятиліття Любов Сандулович працює в Італії, а 13 років тому разом із дітьми заснували Асоціацію Італія-Україна (Болонія). Об’єднання згуртовує українців, які живуть і працюють в Італії. Люди організовують різноманітні просвітницькі заходи, беруть участь у фестивалях, таким чином презентуючи Україну за кордоном. А під час пандемії COVID-19 у пані Любові виникла ідея створення музею «Україна». Про це буковинка розповіла в інтерв’ю кореспонденту Медіа агентства АСС.
Читайте також: У Чернівцях презентували проєкт інтерактивного Музею української вишиванки (ВІДЕО)
Основою для музейної експозиції стали українські етнічні костюми, які власноруч для виступів на фестивалях, створювала Любов Сандулович. Буковинка за спеціальності – кравчиня.
«На таких заходах ми розповідали італійцям про Україну, хто ми такі – українці, і звідки ми є. Тобто робили, так би мовити, рекламу Україні.
Вже під час ковіду наші концертні програми, виставки припинилися, а з роками після концертів назбиралася невеличка колекція костюмів. І мені прийшла думка, що то все сидить у шафах, того ніхто не бачить і треба щось з тим зробити, щоб італійці, іноземці могли прийти, роздивитися і більше про нас дізнатися. Ідея нашого музею – збирати експонати майстринь, мисткинь сьогодення, які живуть і працюють в Італії, не забувають про Україну і творять українське», - описує ідею створення музею пані Любов.
Розголос про створення музею розійшовся поміж українцями в Італії. Відтак люди долучилися до наповнення його експозиції. Більшість експонатів сюди передавали саме з Буковини, продовжує засновниця музею «Україна» Любов Сандулович, пізніше почали привозити старожитності з усіх куточків України. Тепер у музеї можна побачити бессарабські килими, вишиванки, львівські ляльки-мотанки, писанки, жіночі прикраси, головні убори та чобітки, глиняний посуд тощо.
«Є у музеї буковинський костюм молодої дружки. Я відтворила головний убір, який колись та, навіть, сьогодні одягають дружки нареченої у Рідківцях. На головному уборі – трава ковила, яку нам передала місцева мешканка з Рідківців. А от кептар, сорочку, спідницю, горбатку вишила моя мама. Це багато годин та місяців роботи. І я дуже вдячна мамі, що можу тут показати нашу буковинську красу.
Також у нас є експонати наших писанкарок Галини та її доньки Христини Гевко із Золочева. Нам зі Львівщини прислали вишиті подушки, ляльки-мотанки, мисткиня Марія Федоришин подарувала нам українські намиста. На стінах у нас представлені картини трьох українських художниць. Також до наповнення музейної колекції долучилася й Торгово-промислова палата з України», - продовжує розповідати засновниця музею.
Всі ці експонати розмістили в одній з трьох кімнат музею, каже Любов Сандулович. У другій можна подивитися на колекцію головних українських уборів, чобіток, сорочки, в іншій – галерею українських віночків. Буковинка сподівається, що експозиція поповнюватиметься й надалі творами українських митців, щоб італійці могли більше пізнавати Україну.
«В окремій кімнаті – репродукція старої української хати. Ми зробили там піч з петриківським розписом, поставили лавиці з веретками, ліжко з вишитими подушками, шафу, мотовило, дідуха, дівчата напекли калачів, на столі українська калина. Буковинець Ігор Лучик зробив ціп, щоб показати, як колись молотили фасулі чи пшеницю.
Італійці задоволені тим, що ми відкрили такий музей. Вони й допомагали нам в організаційних питаннях при створенні музею. Бо він – перший український музей в Італії. Італійці приходять, цікавляться, навіть, у чомусь порівнюють наші давні традиції, побут та речі зі своїм минулим. Свого часу і у них також писалися писанки, не так, звичайно, як у нас, по-іншому.», - продовжує організаторка музею.
Функціонування музею українці забезпечуватимуть власними силами. Фінансової підтримки при його створенні ані від України, ані від Італії не було.
«Музей робимо на своєму ентузіазмі, своїми руками. Фінансову підтримку може колись хтось і дасть, якщо побачить, що музей діє. Ми не сподіваємося, що матимемо підтримку, тому рухаємося вперед, як можемо, будемо працювати, щоб платити за оренду приміщення, проводитимемо заходи, щоб наша справа жила», - сподівається Любов Сандулович.
Фото: FB Музей «Україна», Любов Сандулович, Тамара Позднякова
Дізнавайтесь інші новини Буковини.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Дякую, я вже з вами