Чернівчанка виконала чотири сотні дитячих мрій (ВІДЕО)

Кожен міг здійснити мрію дитини із сиротинця, притулку та дітей з інвалідністю. Цьогоріч подарунки отримали півтори сотні дітей. Цей захід відбувається 11 рік поспіль. І щораз кількість учасників і благодійників зростає.

26-річна чернівецька блогерка Яна Двірничук  - справжня чародійка. Такий статус дівчина отримала , бо виконала з чотири сотні дитячих мрій. Все почалось 5 років тому, коли випадково зайшла на сайт «Буковинської мрії», де публікували листи дітей із побажаннями.

Яна Двірничук(Рогожа), благодійниця: Діти взагалі просили таке, що для нас в буденному житті – це настільки дрібниця, а для них  - це мрія. Резинки, щіточка для волосся, заколочки різноманітні, просто білизна. Мене це так вразило, що я зрозуміла, що буду точно допомагати, наскільки зможу.

Яна одразу почала гуртувати однодумців і так змогла встановити рекорд із виконання дитячих мрій. Сама б, каже, – не впоралась.

Яна Двірничук(Рогожа), благодійниця: «Почала поширювати оголошення у соціальних мережах, і щороку все більше і більше людей долучались і таким чином ми могли втілювати все більше мрій, і мрії були такі, суттєві. Це були велосипеди, більш дорожчі та дрібніші подаруночки. 120 мрій ми втілили, позаминулого ще 100, ще минулого року понад 80. Тобто, з кожним роком кількість мрій зростає і це класно».

Сотні заповітних побажань вихованців інтернатів щороку здійснюють на фестивалі «Буковинська мрія» у селі Мигово, Чернівецької області.  Цьогоріч 1500 маленьких мрійників з інтернатів писали свої листи-мрії, які міг здійснити кожен охочий.

Марта Левченко, організаторка благодійного фестивалю «Буковинська мрія»: Ми обирали по 5 дітей від кожної області України. Це діти статусні, які шукають свою родину. І головна наша мета – аби про них дізнались, про їхні мрії, про їхні бажання. Ми дуже хочемо  впливати на їхнє життя. І головна наша мета – аби кожен знайшов свою маму, свою родину, щоб поруч була рідна людина.

Напередодні фестивалю дітлахи проводять два тижні у літньому таборі. Спілкуються з волонтерами, граються та виконують творчі завдання. 11-річна Катерина вже тішиться омріяним подарунком.

Катерина, 11 років, зі Сторожинця: Я дуже мріяла про цей велік. Всі голосувати за мене. А тепер я буду гасати на цьому велику і всіх перемагати. Круто!

25-річний Микола ще донедавна приїжджав на фестиваль, як учасник. А сьогодні він вже волонтер та доглядає за дітьми. Хлопця з народження в інтернаті залишили батьки. Та йому вдалось через суд довести свою повносправність , знайти друзів і родину.

Микола Семенюта, учасник благодійного фестивалю. Я коли був в інтернаті – за територію взагалі навіть не виходив. Для мене це було несподівано –познайомився подружився з класними вожатими.

Насправді благодійний фестиваль – це лише початок дива, це нагода показати дітям з українських інтернатів, що, приклавши зусилля, можна втілити свою невелику мрію і йти далі – вчитись, займатись творчістю і спортом, щоб досягати нових звершень.

Читати ще: Десять прийомних, шість рідних. Чернівецька родина проти інтернатів в Україні.