Чернівецьке «Місто добра» для одеських вихованців (ВІДЕО)

В Одесі життя малюків і вихователів  - під постійною загрозою через обстріли і дрони-камікадзе, якими атакують місто російські терористи, пише Медіа агентство АСС. Втім, тепер - усі захищені у чернівецькому центрі благодійного фонду «Я майбутнє України». Новий надійний будинок-прихисток звели за чотири місяці.

 «Чому ми їх вивезли? Останній час на Одесу почали прилітати дрони-камікадзе. Бомбили нас. Для діток 2-5 років це дуже тривожно і небезпечно. Часті сирени дуже напружено відбились на дітях. Під час сну вони прокидались, плакали, дітки маленькі», - розповідає Тетяна Хміль, лікар-психіатр дитячого будинку №3 міста Одеса.

Малюків прийняли у Місті Добра, що у Чернівцях. Дітей допомагали перевезти до місцевого центру благодійного фонду поліцейські.

Керівниця благодійного фонду Марта Левченко показує новий корпус, де оселились одеські малюки. Споруду поруч із іншим будинком звели усього за 4 місяці, бо в одному будинку вже не можуть помістити усіх, кому потрібен прихисток. Діти з Одеси стали тут першими підопічними. Так склалось, що будівлю зводили вже за усіма військовими канонами. І зробили усе, щоб надійне бомбосховище нагадувало малюкам казку.

Отримуйте новини в Telegram

«Ми бачили, чого не вистачає дітям і як подолати оцю тривогу. Тому ми тут зробили казковий ліс, іграшки. Ігрові елементи ми зробили, як ліжка. Якщо доведеться спати - можна спати. Обов’язково повинен бути ізолятор для немовлят окремо. Тому що немовлят старші часто просто збивають з ніг», - каже Марта Левченко. 

Із 24 лютого благодійники дали прихисток понад трьом тисячам жінкам із дітьми. Тепер у центрі мешкає майже чотири сотні людей, і дзвінки про допомогу від матерів зі Сходу і Півдня, чиї будинки зруйнували російські ракети, надходять щодня. Чи не найважче лікувати дитячі травми після тривалої окупації, каже Марта Левченко.

«Синьо-жовті наші прапорці, вони за них хапалися, як за якесь, що їх захистить і вбереже… Вони перше, що просили:  - А  можна прапорець, а можна футболку з тризубом? Ось це моя Україна. А я можу просто ходити з прапорцем? Тобто, для дітей наша державна символіка – це якийсь щит, захист. Тому що в їхній пам’яті є солдати росії, які знущались, били, не дозволяли виходити на вулицю, забирали їжу. І є українські солдати, які прийшли, звільнили і дозволили виїхати на безпечну територію», - додала волонтерка.

У соціальному центрі, зведеному й облаштованому завдяки великій кількості меценатів, дають не лише притулок, а й повністю організовують навчання чи роботу і дозвілля для маленьких й дорослих підопічних. Це ніби затишна фортеця, де намагаються повернути втрачене дитинство.

«Спокійно, так. Вони тут граються на свіжому повітрі. У вас повітря свіже тут, хороше. Тут хочеться жити і творити. Як добре, що у дітей є такий прихисток», - каже Лариса Іванько, вихователь будинку№1 міста Одеса.