Чернівчанка з ДЦП здобула дві вищих освіти

Лікарі прогнозували, що Наталія Вовк буде «овочем», натомість жінка досконало вивчила дві іноземні мови

Вона не може вільно рухати ні руками, ні ногами. Та попри це Наталія Вовк здобула дві вищих освіти, пише нариси, працює перекладачем і індивідуально навчає бажаючих англійської та німецької мови.

- Коли у мене діагностували дитячий церебральний параліч, батьки були шоковані. Батько два дні не вставав з ліжка і повністю посивів, - розповідає Наталія Вовк. - А мама все життя відвойовувала мене у хвороби.

Попри сумні прогнози лікарів, у рік Наталія заговорила, а в три роки самостійно вивчила всі букви із подарованого їй буквара.

- Я за рік закінчила три класи, бо у сім років знала таблицю множення, читала романи та сама писала вірші, - продовжує Наталія. – Уже в 16 років закінчила 11-ий клас із золотою медаллю.

Читайте ще: Буковинка, якій забороняли мати дітей, стала щасливою мамою

Увесь час у навчанні Наталії Вовк допомагала мама. Вона ні на хвилину не залишала доньку, діставала для неї усю необхідну літературу, ставилася до неї, як до цілком здорової людини. А оскільки улюбленим предметом у школі в Наталії була англійська мова, мама підтримала її у бажанні вступити на факультет іноземних мов.

- Ми тоді жили у Львові. Мама подала документи до Львівського національного університету. А декан факультету іноземних мов сказав, що у них ніколи не вчилися хворі на ДЦП. Тоді мене прийняли до Чернівецького національного університету. Вступила, як медалістка, за результатами співбесіди, - продовжує жінка. - Кожних 2 тижні потрібно було їздити зі Львова до Чернівців на лекції, семінари, а потім – іспити. Тоді так вчилися заочники. І ми з мамою їздили. Мама була моїми руками і ногами. А я вчила і усно здавала екзамени. Університет закінчила з червоним дипломом. Більше того: моя дипломна робота була однією з кращих в Україні. А набирала я її на друкарській машинці двома пальцями лівої руки – вони єдині більш-менш мене слухаються.

Після закінчення ЧНУ Наталія Вовк вступила на Київські курси іноземних мов, де досконало вивчила німецьку мову. Спочатку працювала перекладачем на одному з заводів, потім – у Львівському медичному університеті.

- До Чернівців ми з мамою вирішили переїхати 12 років тому. У мене тут залишилося багато студентських друзів, які кликали переїхати. І ми наважилися, - продовжує розповідати Наталія. – На жаль, дуже скоро померла моя мама. І тоді я залишилася зовсім одна. Звісно, постійно з`являлися якісь люди, які пропонували догляд, а самі обкрадали, хотіли отримати квартиру… Тоді звернулася до священика – отця Романа Сухолиткого, який і за життя мами дуже нам допомагав. Благала, аби взяв мене під свою опіку. І він погодився.

Вам буде цікаво: Буковинка на візку без труднощів подорожує Європою

Нині з Наталею Вовк живе мати священика – Марія Сухолитка. Вона варить їсти, годує, прибирає і в усьому допомагає Наталі.

- Отець Роман разом зі своїм братом подарували мені ноутбук, облаштували для мене робоче місце. Тепер я весь час спілкуюся з людьми через Інтернет, пишу нариси, вірші, багато читаю, - каже Наталія Вовк. – Я щаслива людина, бо не здалася, бо маю знання і добрих людей довкола.