8 листопада Чернівці попрощались із молодшим лейтенантом 128- ої окремої гірсько-піхотної бригади Ігорем Балобоскіним.
Військовослужбовець помер у станиці Луганській від серцевого нападу на сороковому році життя. У 128- бригаді Ігор Балобоскін виконував обов’язки заступника командира по роботі з особовим складом, на передовій пробув 1 місяць.
Провести у останню путь Героя прийшли рідні, друзі, військові побратими, представники міської влади та знайомі. Ігор Балобоскін пішов на Схід добровольцем, був призваний з Волині. Вдома на бійця чекали дружина та два сини.
Микола Титаренко, бойовий побратим: «Я товариш загиблого. Разом призивались в армію, служили в одному дивізіоні. Завкомандира першої батареї – Ігор, завкомандира другої батареї – я. Ігор був прекрасна людина, справжній чоловік, військовослужбовець, офіцер + Людина пішла на той світ, виконавши до кінця свій військовий обов’язок. Серце патріота не витримало, помер».
Ігор Малявський, друг: «Дійсно людина була з великої літери. Справжній патріот, справжній друг, справжній товариш. Той, який ніколи нікого не залишав в біді, той, який завжди був поруч. Просто я відчував його присутність завжди поруч і буду відчувати усе своє життя».
Олександр Ковбасюк, друг, однокурсник: «Ми з загиблим колись вчились. Ми закінчили Харківський інститут танкових військ. Був хорошою людиною. Гарно вірші писав. Всі, хто хотіли дівчині вірш написати, до нього звертались. Нікому не відмовляв, тоді ще Інтернету не було. Одним словом порядна людина».
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
