Через 5 місяців статусу зниклого безвісти, кіборга Олександра Боднарюка похоронили. Прощались з героєм сотні людей в селі Анадоли, Хотинського району.
20 січня Олександр востаннє вийшов на зв'язок із родиною, опісля 5 місяців мовчання. Останнє бойове завдання загиблий виконував у Донецькому аеропорту. Він був водієм спецмашини, на якій вивозив поранених. З січня вважався зниклим безвісти. Рідні невтомно шукали Сашка та до останнього сподівались, що він живий. Спершу тіло покійного знаходилось у моргу на ворожій території, опісля за допомогою волонтерських організацій Олександра переправили до Донецька, а згодом до Дніпропетровська, звідки батько бійця забрав сина. До війни Олександр займався підприємництвом, у нього залишилась дружина та п’ятирічна донька. Односельчани згадують його, як сміливого та чесного патріота. Стверджують, що він ніколи не залишав товариша у біді. До зони АТО поїхав добровольцем у вересні минулого року.
Валерій Мовченюк, заступник обласного військового комісара:Був призваний по мобілізації у 80 окрему аеромобільну бригаду, 3 аеромобільний батальйон. + Олександр один із тих, хто виконував завдання в аеропорту, вивозив свого смертельно пораненого товариша, односельчанина цього села. +Буквально через 2 дні, 20 січня перервався зв'язок з Олександром.
Михайло, бойовий товариш він виїжджав чуть раніше, а через пару днів виїжав я. Оце ми з ним попрощалися, вийшли. І я ще не хотів прощатися, я сказав, що ми ще зустрінемся, то чого ми будемо прощатись, але…
Василь Боднарюк, батько загиблого Дзвонив до нас, казав: мамо не плач, я хочу, щоб ви мене згадали, що я боєць, дійсно патріот нашої держави. І хто , як не ми піде захищати це всьо.
Анатолій Шишковський, хрещений батько Він казав покійний, коли це всьо началося. Каже хлопці, єслі ми не підем через місяць вони будуть тут
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
