Чому цей епідемічний сезон такий небезпечний? Пояснює Наталя Гопко

В програмі "Суть Речей" на радіо "Станція  103.2 FM" Головний санітарний лікар Чернівецької області Наталя Гопко розповіла про особливості цього епідемічного сезону.

Людмила Григорчук: Чому цей епідсезон став таким небезпечним? Чим цей рік відрізнявся від інших?

Наталя Гопко: Ми ще до початку епідсезону говорили про три штами грипу, ми говорили, про те, що циркулюватиме вірус грипу АН1N1, який ми запам’ятали в 2009 році, оскільки забути ті події неможливо. Певна кількість наших краян перехворіла на грип АН1N1, певна кількість отримали імунітет. Але ж якою б не була загрозливою статистика 2009 року, за епідсезон 2009-2010 років перехворіло близько 16% населення Чернівецької області. 16%. Це досить високий показник, бо зазвичай за епідсезон, суттєво нижчими є кількість захворілих. Але ж ми розуміємо, що не в усіх був тоді грип. Велика кількість випадків, які реєструвалися, обумовлені іншими вірусними інфекціями, тому говорити про якийсь імунітет, який би захистив на багато років, або назавжди не можна. Є незахищені верстви. Обсяги щеплень вкрай недостатні. Вони дають можливість говорити про індивідуальний імунітет всіх хто вакцинувався, але не можемо говорити про імунітет для всіх. Тому з кожним роком кількість людей, які незахищені – зростає. І цей інтервал від 2009 до цього року був достатній, щоб накопичилися певна кількість людей, щоб вірус знову мав можливість прижитися. Плюс мінливість вірусу. Саме грип групи А викликав пандемії, епідемії, він пандемічний. Імунітет після перенесеного захворювання не є пожиттєвим, він не виробляється. І в принципі, кожних 2-3 роки епідемічний підйом захворюваності на грип відмічається.

Людмила Григорчук: 16% у 2009 захворіло, а скільки зараз захворіло?

Наталя Гопко: Близько 50 тисяч осіб. Це близько 5% населення області. Тобто насправді не кожен 10-й, але ми говоримо що з тих, хто захворів, у кожного 10-го - форма важкості викликає занепокоєння. Саме тому ми застерігаємо і звертаємо увагу на необхідність звертатися за медичною допомогою. І звертатися до порад лікаря. Про необхідність госпіталізації. Ми розуміємо, наскільки нам не хочеться перебувати в стінах лікарні, нам комфортніше отримувати лікування вдома, але якщо лікар приймає рішення про госпіталізацію, треба погоджуватися, це пов’язане з погіршенням стану.