25 квітня 2019 року - вже охрестили історичним днем для нашої держави. Депутати Верховної Ради України ухвалили законопроект №5670-д "Про забезпечення функціонування української мови як державної".
Що передбачає закон про мову та чому його необхідно було ухвалити – дізнавались журналісти Інформаційного агентства АСС.
Чернівецький філолог та мовознавець Мар’ян Скаб каже, eкраїнська мова проголошена як державна мова 10 статтею Конституції
України, але, на жаль, сучасного спеціального Закону про функціонування української мови як державної у нас не було.
«Щойно прийнятий Закон загалом відповідає європейським та світовим стандартам та є необхідним. Там все чітко прописано і ніякої загрози для суспільства в цьому немає. Кожне суспільство повинне шанувати атрибути своєї держави. Один з них – мова. Відтак наруга над атрибутами цієї держави є загрозою», - запевняє Мар’ян Скаб.
Хто говоритиме українською?
Всі громадяни України та ті, хто хоче стати громадянином України. Серед посадовців українською вільно мають розмовляти, наприклад, президент, голова парламенту та його заступники, прем’єр-міністр та віце-прем’єри, голови міністерств та усіх державних установ, депутати, держслужбовці, посадові особи органів місцевої влади, судді та адвокати, викладачі та медпрацівники, пише 24 канал.
Де говоритимуть українською?
У публічному просторі, державному та комунальних секторах, у сфері обслуговування, у підписах та маркуванні товарів та послуг. Це, зокрема, стосується і медичної допомоги, і обслуговування на транспорті, і у публічних закладах. Комп’ютерні програми повинні будуть мати інтерфейс державною мовою та/або англійською мовою або мовами Євросоюзу. У театральних виставах та при дубляжі кінофільмів також використовуватимуть українську. На телебаченні, в інтернеті та друкованих ЗМІ. Скрізь. Передбачається, що держава гарантує право на отримання освіти державною мовою.
Читайте також: Чи готові ви до радіодиктанту? (ТЕСТ)
Мовознавець Мар’ян Скаб каже, що ми проживаємо в постколоніальному суспільстві. Наша мовна ситуація – це штучна ситуація, а не природньо набута:
«Ось такими мирними, законними речами буде поступово відновлюватися справжній, природній стан суспільства в державі, ім’я якій Україна»
До того ж, каже філолог, прийняття закону - це не завершення цього процесу. Тепер важливо домогтися, щоб його положення реально діяли, причому на усій території України, діяли так, щоб кожне майбутнє покоління українських громадян ставало «українськішим».
Вам буде цікаво: Не вірте всьому - у Чернівцях розказали правду про новий правопис (ВІДЕО)
Викладачка кафедри «Історії та культури української мови» Чернівецького національного університету ім. ю. Федьковича Руслана Дзісь каже, що у практиці інших держав наявність спеціального закону про мову не обов’язкова.
«Там не виникає питань, чому в суспільстві потрібно говорити державною мовою. У нас ситуація зовсім інша. На українській мові чимало ярликів, чимало стереотипів. Кожна держава, яка володіла нашими землями, навіювала власні ярлики. Нашій мові не дозволяли розвиватись, щось схоже ми бачимо й сьогодні», - каже пані Руслана.
За її словами, з’являються дуже багато страхів у тих, хто не знає української мови.
«Це закон не стільки для тих, хто зараз є українцями, а для тих, то лише стане громадянами нашої держави. Не треба боятися закону, треба його розуміти, не залякувати, а пояснити», - каже Руслана Дзісь.
Наостанок, викладачка ЧНУ зазначила, що новий закон є необхідністю для нашої країни та корисним рішенням, адже статус державної впливає на розвиток мови, змінює її якість. Мова, стаючи обов'язковою у відповідних сферах, поповнюється новою лексикою, збагачується граматичними формами.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
