Відмінник і другокласник Льоня К. з м. Ірпінь, що під Києвом, прийшов зі школи, і годину просидів за столом, так і не вирішивши задачу з математики: 24 кг меду розлили порівну у 8 банок, а ще 30 кг – порівну у 6 бідонів. На скільки кілограмів меду було більше в бідоні, ніж у банці? Йому взялася допомогти няня з вищою, щоправда, філологічною освітою. А пізніше підключили тата з вищою економічною освітою та маму-журналістку, які повернулися з роботи. Тато спочатку задачки теж трохи злякався, але, згодом, таки вирішив: на 2 кг у бідоні більше, ніж у банці. Але Льоня так і не зрозумів, чому. Чи то не міг збагнути, що банки вимірюються літрами, а не кілограмами, чи то йому не вдавалося уявити собі діжку, з якої мед розливали.
А от минулорічна першокласниця Настя П. з Чернігова, зараз на канікулах, але увесь рік приходила з школи додому о 2-й, десь з годинку відпочивала – грала на планшеті чи дивилася мультики, а тоді з 3-ї і аж до 9-ї робила уроки. У дитини не залишалось часу, щоб просто прогулятися на свіжому повітрі.
З 1 вересня цього року вчитися будемо по-новому: аби таких історій стало менше, Міністерство освіти взялося за оновлення та розвантаження програми початкової школи. Проект оновлення програм початкової школи ґрунтувався на великому он-лайн обговоренні на відкритій платформі EdEra, де були виставлені чинні програми, і всі бажаючі, авторизувавшись, залишали там коментарі і пропозиції. Зареєструвались понад 4000 тисячі унікальних користувачів, більшість з яких вчителі-практики, які залишили понад 8 тисяч коментарів.
Саме на основі цих пропозицій модератори проекту внесли зміни, і оновлені програми були виставлені на повторне публічне обговорення. Також до процесу були залучені наукові консультанти Національної академії педагогічних наук.
Отже, від розмов до практики - що зміниться?
Принципові зміни
Без оцінок. З цього навчального року, як і в більшості країн Європи, молодші школярі повертатимуться з уроків без оцінок у щоденнику. Таке рішення прийняли, аби дітей не порівнювали між собою, а вчителі не те, щоб не мали «улюбленців», таке навряд чи можливо й потрібно, але задля того, щоби ця прихильність не підкріплювалася ще й цифрою. Як альтернативу вчителю пропонують оцінювати здібності учнів на словах, приміром, «добре», «молодець» чи «відмінно». Оцінювати учнів за 12-бальною шкалою почнуть з 5-го класу, а щоб підготувати їх морально до цього, вже в 3-4-му класах вчителі орієнтовно називатимуть оцінку, яку б виставили за певне завдання.
Самостійність учителя. Скажемо чесно: не всі вчителі оцінили нововведення «без оцінок», але чим вони дійсно задоволені – це тим, що тепер самостійно визначатимуть кількість годин, необхідну для вивчення певної теми.
Домашні завдання забиратимуть менше часу і сил. У МОН вирішили, звичайно не повністю відмінити, але зменшити обсяги домашніх завдань. Це - на радість і дітям, і батькам, які теж разом з ними «вчаться».
З олівцями, але без червоної ручки. Дітям, нарешті, дозволять писати олівцями, а не обов’язково пером чи кулькою, аби вони могли легко стерти помилки. Вчителі вже не використовуватимуть червону ручку: мабуть, щоб не травмувати дітей і батьків.
А тепер – що зміниться у програмах по предметах:
Українська мова
Літературне читання
Математика
Іноземні мови
Природознавство
Фізкультура
Методисти? Вони не такі швидкі, як зміни
Звичайно, добре, що з оновленням програми не затягували, але ж хотілося б, аби і методисти поспішили, бо запровадження таких змін, видача конкретних рекомендацій учителям на місцях перш за все лягає на їхні плечі. Саме вони спілкуватимуться з вчителями, які б уже мали отримати методички. Але тут є серйозна проблема. «Укрінформу» стало відомо: у багатьох школах, віддалених від Києва і обласних центрів, вчителі отримають про рекомендації, як працювати в нових умовах, лише в 20-х числах серпня. А вони, до речі, уже підготували календарне планування ще за старою програмою. Виходить, аби підготуватися до нового навчального року у них залишиться всього кілька днів.
Чому йдемо на зміни: ні зубрінню і поганому здоров’ю
Керівник спільного проекту МОН і EdEra Іванна Коберник нагадала, що коли 2011 року тодішній міністр освіти Табачник вирішив зробити середню школу з 12-річної - 11-річною, то значна частина ущільнення програми була здійснена саме за рахунок початкової школи. Всі ці роки вчителі, батьки і діти скаржилися, що «програма-2011» перевантажена, не відповідає фізичним і психологічним особливостям дітей 6-10 років, у них невиправдано збільшилася кількість домашніх завдань. Тодішнє керівництво МОН до них не дослухалося.
Іванна Коберник наголошує, що програми оновлені в межах чинного Державного стандарту, тому вимоги до якості освіти збережені і навіть розширені. Оновлені програми дають можливість досягати результатів навчання не шляхом механічного зубріння, а більш цікавими і прийнятними методами для дітей початкової школи. Адже багато дітей втрачали інтерес до навчання ще з перших класів.
А ще у дітей у зв’язку з навантаженням погіршилося здоров’я. Це ще одна з причин, чому вирішили розвантажити шкільну програму. Учасники проекту керувалися аналітичними матеріалами МОЗ й Інституту гігієни та медичної екології ім. Марзєєва НАМН України. За даними статистичної звітності МОЗ України, за останні 7 років захворюваність дітей віком від 7 до 14 років зросла на 20 з лишнім відсотків. А реальна картина ще гірша за офіційну статистику. Дані МОЗ і Інституту Марзєєва свідчать, що є пряма залежність між погіршенням здоров'я дітей, зниженням їхньої фізичної активності та збільшенням кількості уроків і навантаженням в школах, яке не відповідає ні санітарним нормам, ні здоровому глузду.
Не всі згодні. А якщо заради українських Нобелевських лауреатів?
Розробники оновленої програми розповідають, що керувалися європейськими рекомендаціями, затвердженими Європарламентом і Радою ЄС щодо ключових компетенцій, необхідних для навчання впродовж життя. Проте не всі вчителі початкових класів згодні з тим, що програму слід розвантажувати. Приміром, вчителька з 30-річним стажем Наталя Григоренко із Чернігівської області вважає, що не можна просто «гратися» упродовж 4-х років.
Знаходяться батьки-скептики, а один із них наш колега, журналіст Юрій Сандул, стверджує – а хіба можливе навчання і розвиток особистості без докладання зусиль, без «ходіння по муках»? Ну, тут, мабуть, варто посперечатися: звичайно неможливе – для дорослої людини чи для учня старших класів, який це вже усвідомлює. Але дитині, яка тепер іде не в сім, а в шість чи навіть у п’ять років у перший клас, це зрозуміти важко. Так само, як важко їй зрозуміти у першому класі, приміром, тему з природознавства «Уявлення про пісок і глину як гірські породи», «Нагрівання та охолодження повітря над сушею та водною поверхнею» чи «Способи видобування гірських порід».
І ще. Розвинені країни Європи, США, Канада, Японія уже пройшли шлях реформування освіти. У нас це було модно критикувати, порівнюючи з «радянською» ще системою: мовляв, «там» діти у школі роками байдики б’ють, а коли наш школярик до них потрапляє, – то він одразу стає першим учнем, на голову вищим за рівнем знань від решти. Може, й так. Але освіта - це те, передусім, яка людина виходить зі школи у великий світ, чого вона досягає після того, як навчання закінчилося. А тепер – запитання. То ж скільки Україна має власних нобелівських лауреатів, видатних науковців чи світових митців, які є інтелектуальним фундаментом економічної потуги і соціальної доступності - у США, Японії, в тих же країнах Європи чи Канаді? Мабуть, треба дивитися все ж таки на плоди освіти, а не на способи її отримання, тим паче застарілі
Україна тільки стає на цей шлях і, звичайно, багатьом буде трохи ніяково споглядати, що їхні діти і онуки вчитимуться інакше, ніж всі попередні покоління - без оцінок в щоденниках чи ж зубріння таблички множення влітку. Але ж треба не забувати: школа – це лише інструмент, хоча й найважливіший, стимул, джерело, заохочення, а Людиною людина стає сама.
Джерело: "Укрінформ"
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
