Думка дня: дружина Героя Небесної Сотні про розстріли на Майдані

Наталя Щербанюк, дружина Героя Небесної Сотні Олександра Щербанюка:

"На жаль, це вже 6 трагічна традиція. Цей день… я завжди його пам’ятаю, цей день особливий. Рівно 6 років тому, 20 лютого? теж був четвер. День, коли не стало мого чоловіка.

Попередні п’ять років я вшановувала пам'ять Саші у Києві, на місці розстрілу. Я знаю, де йому обірвала життя куля. Конкретне місце. Воно особливе і сумне. А сьогодні я вперше у Чернівцях у цей день.

Зрозуміло, що Майдан був не дарма. Звичайно, і в мене були сумніви. У хвилини гострої болі та слабкості. Були такі дні. Коли згущувались хмари дуже сильно. Знаю точно, народ з колін встав, і ніхто не переконає мене у зворотньому.

Коли була Помаранчева революція, казали – без краплі крові стали незалежними. Ми так думали тоді. На жаль, ми такими стали хіба на папері, але не в серцях та помислах. Думаю, не всі оцінили. Це був як подарунок Бога, ми перевернули свідомість, ми робили перші кроки. Безкровно.

І вже зараз Революція Гідності… Була пролита кров, і вже тоді люди зрозуміли, що таке незалежність. І справді, коли втрачаєш, коли виборюєш – тоді цінуєш. Прикро, що так сталося.

Читати: Паперові ангели – у пам`ять про Героїв Небесної Сотні: тиха акція у Чернівцях (ФОТО)

У той момент змінилось мислення. Головне, що революція відбулась у головах молоді. Вони першими вийшли на Майдан. Це переломний момент. Час початку розбудови сильної держави. Втім, важко будувати сильну країну, коли у спину тичуть ножі вчорашні побратими. Війна забирає ресурси та сили. Та нам треба наполегливо відвойовувати державу.

Часто питала себе - чому загинув мій? Я такого не очікувала. Такого ніхто не може уявити. Та й у страшному сні ніхто не міг передбачити розстріли. Мій Саша пройшов усю Помаранчеву революцію. Те, що пішов на Майдан – було прогнозовано. Заліз у саме пекло подій – теж очікувано. Бо якщо поруч хтось просить про поміч, Саша не міг пройти повз, завжди думав як допомогти. І коли там убивали наліво та направо, витягали з лещат смерті хлопців -  проігнорувати таке…. було не по-людськи, не по-християнськи. Фатальна куля його знайшла.

Зараз у мене є внуки. Перший внук – хлопчик, названий на честь дідуся - Сашко. Є і внучка. 1 березня їй буде 2 рочки. Життя продовжується. У дітях, у внуках. Все іде і рухається. Важливо - не опускати руки, хоча буває ой як нелегко. Треба вірити. Просто вірити і діяти".