Він з нами всюди – вдова Героя Небесної Сотні Тетяна Аксенина (ВІДЕО)

Він один із Героїв Небесної Сотні. До революційних подій чоловік вдома вирощував птицю, любив природу, вмів вдало жартувати та ніколи не обтяжував родину жодними проблемами. Як змінилося життя Аксениних після втрати батька та чоловіка – дізнавались журналісти ІА АСС.

«Він любив життя»… Так кажуть про всіх. Проте у випадку з Василем Аксениним ця фраза набуває неабиякого автентичного змісту. Йому було цікаво з людьми, і людям він був цікавий.

"Найбільша його любов - птахи. Із тим захопленням, яке у нього викликала природа, нічого не могло зрівнятись. Він знав як лікувати, як харчі підбирати, у нас були і екзотичні птахи, пташенята. З його рук все мало дар вижити і вирости, - розповідає вдова Тетяна Аксенина, - втім, себе вберегти не зумів. Хоча по житті був дуже безпечним. Розважливим. Зрештою, після тих подій ми всі помінялись, але він з нами у всьому".

Читайте наші новини в Instagram

20 лютого 2014 року вранці Василь подзвонив дружині і сказав, що йде в наступ. Ввечері того ж дня з лікарні повідомили про його поранення. Попри те, що він був у бронежилеті та в касці – снайпер поцілив у бік, куля пройшла через живіт, рана була розміром з кулак. Лікувався у Польщі три тижні. Та й навіть тоді, пригадує дружина, на біль не зважав – продовжував жартувати.

Читати: У Чернівцях вшанували Героя Небесної Сотні Василя Аксенина 

Серце Героя зупинилось 12 березня. Поховали Василя Аксенина на Алеї слави у Чернівцях. Напівсиротами залишились двоє синів - Богдан та Юрій.

"У журбі я найшов силу. Найлегше – здатися. Боротись варто, - говорить син Богдан Аксенин і тримає у руках фото батька. - Зараз я на 6 курсі, буду лікарем-травматологом. Любов допомагати та зцілювати у мене від тата. А ще він завжди мені робив незабутні дні народження, кожне свято було особливим. І вмів добре бачити людей. Казав, які друзі хороші, а з якими не варто товаришувати. Завжди дивувало це мене".

Старший син Юрій зараз перебуває у Києві. Юнак очолює громадську організацію «Родина Героїв Небесної Сотні». Допомагає іншим вирішувати життєві негаразди.

"На меморіальній дошці написані такі слова: «Він рятував Україну як поранену пташку». Каже церква - оплакуючи, радійте, що є праведники, які змогли проявити найвищу любов - жертовність заради нас", - розповідає волонтерка Галина Абрам’юк.

Найкращих забирають ангели. .. Тримати мирне небо… Василю Аксенину було всього лише 52…

Удостоєний звання Герой України та орденом Золота Зірка (посмертно). У Чернівцях йому присвоїли звання почесний громадянин Чернівців та перейменували на його честь вулицю. Відкрито меморіальну дошку.

Більше відео на Youtube

"Наші сини теж змінились. Ми завжди моделюємо ситуації: а як би тут сказав тато, як би пожартував, а тут б сердився… Я тішуся синами. Тато в них, а вони в татові", - наостанок додає вдова Тетяна Аксенина.

Життя стало іншим. Не таким однозначним та радісним. У помислах додалось мудрості, у погляді – розважливості. Родина живе і творить так, ніби їм підказує батько, ніби він за всім стежить і разом з ними тішиться їхнім перемогам…