Лихо спіткало багатодітну родину переселенців з Луганщини. Через пожежу вони вмить позбулись усього майна та найнеобхідніших речей. Щасливі лише, що вдалось врятувати дітлахів. Героя-брата вже запросили до себе на службу чернівецькі рятувальники.
14-річний Олег радо бавиться із найменшою в родині – 2річною сестричкою Євою. Їхня матір – ледь оговталась від шоку через пожежу.
Ірина Степанова, матір хлопця-рятівника: не каждый день горят дома и не каждый день остаешься без ничего. Ему только большое спасибо, если б не он – дети бы заживо сгорели.
Зранку, щойно матір із батьком відлучились у справах із дому, а п’ятеро дітлахів збирались до садка та школи, зайнялось горище.
Олег розповідає: його сестра-одноліток відчула в будинку запах диму, далі – поки вогонь швидко розповсюджувався , хлопець миттєво виносив з хати трьох менших братиків і сестричку. В самого - після пожежі – обпечені руки.
Олег Степанов, Четыре годика – Сережа , он сильно плакал , а Евочка – спокойно игралась ничего не почувствовала. Я быстро взял – одну сестричку на одну руку – второго братика – на вторую руку, и третий братик меня попросил помочь, я пошел его закинул на плечи и вынес его быстро.
Із дарунками, іменним годинником та почесною грамотою юного героя навідали чернівецькі рятувальники. Кажуть: Олег вже номінант акції «Герой-рятівник». Також його офіційно запросили працювати у лавах рятувальників.
Сергій Михайлюк, начальник ДСНСН у Чернівецькій області: Найчастіше люди в таких умовах губляться не підготовлені, Олег показав, що він адекватно зреагував, не розгубився, вивів усіх діток на вулицю і потім – повідомив сусідів, які викликали нас.
Родина СтепАнових до села Форосне, Чернівецької області переїхала півроку тому. Про рідну Луганщину Олег нині воліє не згадувати.
Олег Степанов, Я о Луганске ничего не хочу говорить – там война, стрельба. Ти це все бачив? Да, ополченцев, казаков видел.
Виїхати з Донбасу вдалось завдяки волонтерам. Зараз, після пожежі, родина знову утратила все майно, яке нажили за останні півроку. Та місцеві мешканці й волонтери - не залишили в біді. Зараз допомогли із найнеобхіднішим, далі – обіцяють підшукати й житло, каже сільський голова.
Флор Щербанюк, сільський голова Форосни: В них з їхніх слів було 20 тисяч гривень, які їм подарували з цього заводу і все їхнє майно, і документи. Зараз ми їх приютили до однієї з хат села вчителя фізкультури, поки не знайдемо їм нормального будинку.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Дякую, я вже з вами