Віра Китайгородська, начальник управління культури Чернівецької ОДА в програмі "Суть Речей" розповіла про те, як ідуть роботи з створенням кіномистецького центру імені Івана Миколайчука
Людмила Григорчук: Кіномитецький центр в Чернівцях мав би бути, ми його дуже чекаємо, як ідуть роботи?
Віра Китайгородська: Це найбільша головна і сердечна біль, моя в тому числі, і громадськості, і друзів Івана, особливо родини. Ви пам’ятаєте, свого часу зібралися молоді люди з такою пропозицію, з проектом, полікультурного мистецького центру, де був би кінозал для демонстрації кіно, де мав би бути музей Івана Миколайчука, бо не всі туристи можуть бути в Чорториї, а дуже хотіли би побачити, що він носив, як він виглядав, чим він писав. Там мала би бути конференц зала для проведення різних заходів національного плану, навіть дитяча мистецька площадка, тобто великий полікультурний комплекс.
Громадськість сприйняла переважно добре. У нас були опоненти, вони казали, що для цього треба наймати іміджмейкерів і підрядників, і замовників з-за кордону. Я думаю, що це такий собі фейк, у наш бік кинутий камінь, тому що не можна принижувати українців до такої міри, у нас всього вистачає дома, ми може зробити все на своїй землі власними силами. Історія цього кінотеатру дуже складна, там були часи, коли там ночували люди без постійного місця проживання. Громадськість кинула клич на рятунок, міська рада спочатку засклила вікна, потім переждала кінотеатр на утримання Калинівському ринку. Я не знаю, ефективно це чи ні, але настільки вникнути у цю ситуацію, можливо треба би було, а так я спостерігала, як це все відбувається, можливо треба було ухвалити таке рішення, щоби той же Калинівський ринок, якусь частину від своїх прибутків прямим розщепленням бюджету спрямовував саме на ремонт цього об’єкту, не просто утримував його.
Цей кінотеатр залишиться у власності чернівецької територіальної громади. Зараз там ведуться певні роботи, виділено кілька мільйонів гривень на розчисні роботи, на упорядкування, але за першою оцінкою вартості на реконструкцію музею йшлося про 32 мільйони, сьогодні мова йде про 25, якщо виділено 3, то можете собі уявити, скільки ще треба, щоб його добувати, обладнати і запросити відвідувачів якогось дня щасливого, аби вони зайшли на прем’єру якогось доброго українського кіно.
Людмила Григорчук: Саме Марія Миколайчук найбільше ображалася, що на недолугому приміщенні, яке втратило красу і презентабельність, залишилося ім’я Миколайчука.
Віра Китайгородська: Пані Марію боліло серце і болить, що він не функціональність втратив, і пройшов у зовнішній занепад, і внутрішній занепад. Іван на це не залужив, це дуже несправедливо. Я розумію Марію, як саму себе, але за тим проектом, який передбачений, який є до речі, з ним можна познайомитися в інтернеті, там буде прізвище Івана Миколайчука, він виглядає ошатно, гарно, якщо знайдуться зусилля всієї громади і нашої також, бо треба гроші виділяти з місцевого бюджету, все таки волаю до наших депутатів, їх є близько 20-ти і кожен на своєму місці, хтось багатший, хтось бідніший, а у Верховній Раді, хтось менше, але треба об’єднати зусилля, бо слід по собі треба лишити. Іван лишив по собі слід, без статків, він орав це поле, щоб засіяти таким талантищем, а ми яким чином воздали йому належне.
Тому ще раз закликаю і думаю вони мене почують, наші депутати, в тому числі і чернівецької міської ради, тому що там точаться давні, довгі дискусії, чи потрібен кінотеатр, чи ні, чи віддати в приватну власність, чи залишити у місті, знайдіть, шановні, порозуміння, бо вашими прізвищами сьогодні підписується вердикт Івану в Чернівцях. І кожне ваше прізвище буде під ним, або праворуч, або ліворуч, перейміться відповідальністю, тому що на все можна знайти і час, і гроші, і зусилля, а саме головне – мудрість. Запрошую всіх до об’єднання зусиль, хто б до якої партії не належав.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
