«Горістечко» і «Бабайка» містять яскраві історії про пригоди двох друзів, білченяти і вороненяти, які потрапляють у різні перипетії, вчаться говорити правду й долати страхи. Українською ці видання переклав Володислав Журба.
За словами останнього, «Горістечко» та «Бабайка» – просто приголомшливий дебют молодих авторів.
«Навіть тяжко повірити, – міркує перекладач, – що це їхні перші книжки. Художниця Вілія Квескайте, з одного боку, гідно продовжує найкращі традиції литовської школи книжкової ілюстрації, відомої ще з радянських часів, а з іншого – вже відзначається власним, легко впізнаваним стилем. Письменник Бенас Берантас створює свої повчальні оповідки для дітей і дорослих, не вдаючись до нудної дидактичності. А його ігри з мовою змусять читачів згадати знаменитого Льюїса Керрола. Перекладати такі мовні вибрики й витребеньки досить непросто, але надзвичайно цікаво. Здається, мені це вдалося».
Читайте також: Книговидання на Буковині: авторам обіцяють фінансову підтримку
Мама-білка назбирала кошик горіхів на одну вельми особливу подію. Взяти не спитавши – негарно, але ж нічого не станеться, якщо ти трошки скуштуєш. Тільки горіхи так швидко закінчуються, а зізнатися в тому, що ти зробив, так страшно! Видання сподобається й маленьким читачам, і дорослим ласунам. Весела та повчальна історія стане приводом для розмови з дітьми про важливі речі: чесність, увічливу поведінку, а також про те, що обман завжди виходить на поверхню.
У цій книжці найкращі приятелі – білченя й вороненя – потрапляють у нову пригоду. Цього разу в них після веселих ігор до пізньої ночі зникає м’яч. Може, його забрав бабай? І як тепер не вляпатись у бабайку – байку з бабаєм? Гарно проілюстрована історія не лише розвеселить і надихне на створення нових слів і метафор, але й дасть усій сім’ї нагоду поговорити про страхи – адже навіть і найхоробріші мешканці гаю чогось таки і бояться.
Обидва видання написані легкою й зрозумілою мовою. Вони розраховані на дітей від чотирьох років.
На сайті видавництва завершується передпродаж цих двох книжок.
ПИСЬМЕННИК БЕНАС БЕРАНТАС
Любить: писати (коли йому не ліньки) і лінуватися (коли не пише).
Не любить: пестливих і зменшувальних форм (вони малі, пухнасті й од них хочеться чхати).
Мріє володіти пекарнею – щоб мати змогу частувати всіх, хто читає книжки. Ну й тому, що він ласун.
ХУДОЖНИЦЯ ВIЛIЯ КВЕСКАЙТЕ
Любить: тривалі прогулянки, які надихають узяти в руки пензля.
Не любить: светрів, що докучливо лоскочуться.
Вірить, що кожен із нас носить у собі внутрішнього ведмедика, і вельми важливо ставитись до нього по-дружньому.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
