Має бути повага до учасників Другої світової війни. У нас це питання храмає – В.Юрійчук

Слухач: чи проводять ветерани зараз серед молоді роботу? Багато є героїв, про яких треба молоді розповідати. Лише про Нікітіна знають, бо так є біля вокзалу.

Василь Юрійчук: Що стосується відношення державних органів, то вони хай розказують, що вони роблять.  А у нас в організації випускається газета Ветеран України. Ми на 8-ми шпальтах зробили тепер випуск. Про всіх ветеранів, які живуть у нас в області, ми у цій газеті розповіли. Проводячи заходи різні, ми запрошуємо ветеранів і згадуємо Героїв. Але вони вже старші люди і не вони мають іти до молоді, а молодь має йти до них. Має бути покликання душі, прийти до того ветерана, який зараз у більшості прикутий до ліжка. Прийти з квіточкою, добрим словом, розпитати його, як то було. Якраз це питання у нас храмає. Бо як були вони здоровіші, то ми робили уроки мужності, сьогодні, на жаль, вони вже не можуть іти.

Людмила Григорчук: Пане Василю, чи достатню увагу зараз приділяють тим, хто пережив другу світову війну? Їх певно одиниці залишилися в живих.

Василь Юрійчук: Перше питання – це матеріальне забезпечення цих людей. Достатньо непогано це питання поставлено. Непогане медичне забезпечення. Основна проблема  - це, перш за все морально-психологічний стан цих людей. Ставлення до них. До їхньої ролі в історію нашої держави, ставлення до їхнього минулого. Сьогодні ми говоримо про примирення. По формі – це примирення, але це не свято, це робота. Немає наповнення змістовності процесу примирення. Коли ми говоримо про примирення, то треба людей об’єднати докупи, щоб вони були єдині, щоб не було ворожнечі, на ґрунті релігії, політики, історії. Але, як на мою думку, політики мало про це думають. Якраз наша така суть державності, що ми від виборів до виборів коротенькими термінами йдемо і єднанню це не сприяє. Для цієї категорії людей повинна бути повага до життя людини. Те, що пройшла людина ще вчора, це вже не можна повернути, переписати. Це та історія, яку людина творила. Деякі речі, які ми пам’ятаємо, коли є спроби певних політиків переписати історію, певні події, це образа держави, пам’яті і ми ніколи так не зможемо прийти до примирення. Ніколи не зможемо прийти до якогось доброго, якщо буде топтатися на цих подіях. 

Читайте також: Андрій Пуздряк: Георгіївська стрічка – це символ тероризму для учасників АТО