Фото ілюстративне
Зокрема, українці обиратимуть депутатів обласних та міських рад у містах з кількістю виборців від 90 тисяч осіб за пропорційною системою з відкритими списками. Це означає, що виборці «великих громад» матимуть змогу проголосувати не лише за партію, а й за конкретного кандидата від неї.
Як розповів ІА АСС експерт з виборчого законодавства Ігор Баб’юк, під час місцевих виборів, які заплановані на 25 жовтня 2020 року, у Чернівцях буде сформовано 4 або 5 виборчих округів. Адже, згідно з законом, під час формування виборчого округу кількість депутатів ділиться на 10, а у Чернівецькій міськраді представлені 46 депутатів.
«Відповідно у нас в місті буде 4 або 5 виборчих округів, на кожному з яких кожна політична партія буде висувати свій партійний список і виборець буде голосувати у бюлетені за партію і за одного з кандидатів з цього списку, або ставити порядковий номер кандидата, за якого хоче проголосувати. Якщо людина не буде ставити номер, то такий бюлетень буде дійсний і голос буде врахований тільки за партію», - пояснює Ігор Баб’юк.
Тобто загальну кількість голосів, які виборці віддали за партію, ділитимуть на кількість мандатів.
«Проголосує у нас, умовно кажучи, 80 тисяч. Ділимо це число на 46. Це приблизно 2,5 тисячі на один мандат. І якщо кандидат набирає більше 2,5 тисяч голосів, то він стає депутатом, якщо набирає менше виборчої квоти, то всі його голоси йдуть на загальноміський партійний список, який визначає партія.
Краща ця система чи гірша? Я скажу, що вона дуже близька до системи з закритими партійними списками. Тому що тільки дуже потужні кандидати, дуже потужні партії зможуть набрати голоси в округах. А партія, яка набере, наприклад, в межах 5 чи 6 відсотків, фактично в округах нікого не буде мати. Вона набере тільки по загальноміському списку, позбирає голоси з усього міста», - каже експерт.
Так само відбуватимуться вибори і до Чернівецької обласної ради з аналогічною системою підрахунку голосів.
«У нас в області 64 депутати, ділимо також на 10, це приблизно 6 або 7 виборчих округів. Закон дозволяє до восьми округів. Може бути 8 округів по 8 кандидатів, а може бути 6 округів з різною кількістю кандидатів. Це залежить від того, яке рішення прийме обласна територіальна комісія. І так само списки по округах», - розповідає Баб’юк.
Як повідомляє сайт Чесно, вимоги до бюлетеня для виборів до облрад і міськрад великих міст викладені у ст. 243 Виборчого кодексу. Згідно з цією нормою, у бюлетені зазначать повні назви місцевих організацій партій з порядковими номерами, визначеними шляхом жеребкування.
Наші новини є у Facebook
Праворуч від назви кожного партійного осередку буде розміщено порожній квадрат для позначки голосу за партію, а під назвою – порядкові номери, прізвища та ініціали всіх кандидатів у депутати від цієї партії, включених до відповідного регіонального виборчого списку. У самому низу бюлетеня розмістять текст “Від організації партії, за яку я проголосував (проголосувала), підтримую кандидата у депутати”, а праворуч від нього – прямокутник зі знаком “№” та вільним полем, куди потрібно буде вписати номер кандидата.
Ось приблизно який вигляд матиме бюлетень у день голосування на місцевих виборах 25 жовтня 2020 року у громадах, де виборців більш ніж 90 тисяч (якщо до того часу до виборчого законодавства не внесуть зміни).
Як зазначив вище Ігор Баб’юк, з таким бюлетенем виборець зможе вчинити дві дії:
1) позначити партію, за яку він голосує,
2) написати порядковий номер вподобаного кандидата зі списку, котрий партія висунула в його окрузі.
.w800.png "Місцеві вибори 2020: нові правила голосування та відмінності волевиявлення у великих та малих громадах")
Детально ця процедура виписана в ч. 7 ст. 248 Виборчого кодексу. Зокрема, виборцю потрібно буде навпроти назви партії, за яку він голосує, зробити позначку «+» або іншу, а у прямокутнику в нижній частині бюлетеня – вписати порядковий номер кандидата, якого він підтримує. Якщо ж виборець проголосує за партію, але внизу впише неіснуючий номер кандидата чи іншу позначку, або не зазначить жодного номера чи позначки, вважатиметься, що виборець підтримує весь регіональний список кандидатів від партії без надання підтримки окремому кандидату з цього списку.
У територіальних громадах та містах районного значення, де кількість виборців становитиме менше 90 тисяч осіб, вибори пройдуть за мажоритарною системою відносної більшості з голосуванням у багатомандатних виборчих округах.
Читайте також: Думка дня: Політолог про особливості місцевих виборів на Буковині
«Там іде і самовисування в тому числі. В цьому відношенні, воно краще тим, що фактично партійна система залишається тільки в обласному центрі і в обласній раді. А в територіальних громадах фактично залишається багатомандатна мажоритарка, що паралельно з політичними партіями на вибори можуть піти і самовисуванці. У 2015 році місцеві депутати балотувалися тільки від партій в селах. А зараз, наприклад, у таких містах як Кіцмань, Новоселиця, Вижниця може бути самовисування, а раніше депутатів обирали лише за партійним списком, де місто ділилося на округи, на кількість депутатів», - каже Ігор Баб’юк.
По виборах міського голови нічого не змінилося, зазначає експерт.
«Там і партії, і самовисування, але люди будуть голосувати за одного кандидата. Єдине, що у містах, де більше 90 тисяч населення, передбачається голосування у два тури. Тобто, якщо кандидат не набрав більше, ніж 50 відсотків плюс один голос, то тоді буде другий тур між двома кандидатами», - пояснив Баб’юк.
Від редакції:
Підтримайте якісну журналістику!
Інформаційне агентство АСС - це незалежна медійна платформа, яка працює об`єктивно, оперативно та точно. Вже 5 років ми подаємо нашим читачам лише якісні та перевірені новини. Втім, через кризу та карантин, наші рекламні доходи відчутно зменшились! Відтепер ви можете допомогти нам не лише лайком чи репостом, а й донатом.
Кожен донат - ваша підтримка нашої роботи!
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
