Світлана Крачило
Чернівчанка Світлана Крачило створює одяг протягом усього життя. Вона може самотужки виготовити як легку полотняну сорочку з найскладнішими елементами вишивки, так і вишукане чоловіче зимове пальто з теплою підкладкою, пише ІА АСС.
У дитинстві Світлана наполягла на тому, щоб батьки відвели її у художню школу, а незадовго після цього почала моделювати одяг. Світлана Крачило має сьомий розряд з пошиття, володіє усіма варіантами створення кишень та найскладнішими технологічними обробками виробів. Вона - професійна різнопланова дизайнерка та модельєрка, викладає у міському палаці дітей та юнацтва і проводить індивідуальні заняття.
На сьогоднішній день поняття «дизайнер одягу» дещо спотворене, вважає Світлана Крачило.
«Тут є нюанси, не кожна професія, мабуть, має так багато нюансів. Ті спеціалісти, можливо, я би назвала їх «дизайнерами» в лапках, не всіх, звичайно, але тих, які випускаються у великій кількості, то не є дизайнери. Це спотворення розуміння цієї професії. Бо дизайнер одягу має володіти знаннями як технологічних процесів, конструктивних процесів проектування, так і безпосередньо естетикою. Ця людина має мати широкий світогляд, щоб розуміти, що вона хоче сказати через свої твори. Інакше – це не дизайнер. Тобто, якщо людина не володіє технологічними процесами, сама не вміє виготовити виріб, не знає, як це робиться, то вона ніколи не зможе спроектувати дійсно вартісну дизайнерську річ», - пояснює Світлана Крачило.
Створювати власні колекції одягу вона розпочала після завершення навчання. Дизайнерка їх не рахувала, але вони є та мають свої назви.
«Є, або були. Тому що я перестала робити такі колекції, які я створювала, коли викладала, після навчання. Я випустилася як фахівець дуже високого рівня, який здатен створити та виготовити колекцію, і я не могла без цього. Для мене це був показник, і я періодично створювала колекції, бодай невеликі, бо мода вимагає фінансів. Тобто це не є сфера діяльності однієї людини.
І наскільки могла, я створювала колекції, через які доносила свою естетику, або якесь своє ставлення до того, чи іншого явища культури. У мене були і учнівські, і учбові роботи, які не втрачають актуальності», - додає Світлана Крачило.
Так, нещодавно, одну з її дизайнерських суконь, що, до речі, була дипломною роботою, на творчий вечір до письменниці Оксани Драчковської одягала Надія Селезньова, яка керує камерним хором «Чернівці».
«Цій речі страшно сказати скільки років. У мене була дипломна колекція, називалася «пояс Афродіти». За давньогрецькою міфологією, Афродіта мала такий пояс, який наділяв її певною силою і я створила колекцію одягу у теракотово-чорних кольорах грецької кераміки. Сукня, яку одягнули на творчий вечір, – теракотово-червона, виготовлена з французького букльованого трикотажу, якому абсолютно нічого не зашкодило за ці роки, хоча виріб одягали і на покази, і на фотосесії. Та коли Надія одягнула цю сукню і вийшла на сцену, вона була просто як грецька богиня. І мало того, що вона гарно виглядала, їй було зручно і тепло, тому що така сукня здатна ще й зігріти. Тобто речі, які я робила, вони не втрачали і не втратили актуальності. До речі, тенденції сучасної моди якраз підтримують такий напрямок якості», - каже дизайнерка.
Читайте ще: Що таке несмак та як слід одягатися чернівчанкам розповіла Світлана Крачило
Світлана Крачило час від часу створює сценічні образи. Торік її запросили проектувати костюми для дитячої опери Стефанії Туркевич «Куць», світова прем’єра якої відбулася у Чернівцях.
«Було багато факторів, які в кінцевому варіанті сформували ці образи. Спочатку – це мозковий штурм. Тобто ти не знаєш, що це, як воно виглядає, ти сідаєш і малюєш. Малюєш доти, поки не почне вимальовуватися той образ, який тобі подобається. Буває, звичайно, таке осяяння, коли ти сів і намалював, але це буває рідко, а зазвичай це праця.
У нас, до речі, цей фрагмент праці, об’єм праці, не дуже розуміють і цінують, тобто люди думають, що ти сів, щось там «накалякав» і відразу у тебе все вийшло. За що тут платити гроші? А це великий об’єм роботи, на який здатен не кожен, бо мало хто здатен сформувати яскраві мистецькі образи, це дійсно дуже складно, - зазначає Світлана Крачило.
Спершу виникла одна лінія образів опери «Куць», потім команда розпочала пошук необхідних тканин, що буває важко, пояснює дизайнерка. Адже цей процес доволі тривалий, а часу на створення такого серйозного мистецького продукту було мало.
«У нас в регіоні тканини переважно направлені. Це вечірні сукні, весільний одяг, а тканини іншого ґатунку мають набагато менший асортимент, ніж в інших регіонах. Це треба в інтернеті шукати, а в інтернеті тканину ти не відчуєш на дотик, ти її не побачиш, у цьому теж складність», - пояснює дизайнерка.
Світлана Крачило придумала технологію декорування костюмів за мотивами японської вишивки Сашико, адаптованої під український фольк. А потім виникла і технологія пошиття виробів. За рахунок особливого декорування образи знаходили свою виразність.
«Я зі своєю колегою виготовляла всі зразки для казки опери. Тобто всі перші зразки виробів були виготовлені «наживо» нами. Це дуже полегшує роботу тим, хто відшиває вже за готовим зразком», - каже дизайнерка.
Часом Світлана Крачило дає друге життя старим речам. Вона зазначає, що нині існує протистояння етнографів та дизайнерів щодо того, чи варто носити старий одяг, якщо це, до прикладу, вишиванка.
«Я свідомо даю собі відповідь на питання, де є артефакт, де є річ цінна, яка заслуговує бути у музеї, яка має право на збереження. А де є річ, яка, якщо я їй не задам якийсь напрямок, не дам можливість втілитись у сучасній речі, вона стане просто шматкою. Одна етнографиня, до прикладу, закликає всі речі, залишені у спадок, навіть якщо вони не є якоюсь цінністю, складати у скриню, ви їх не маєте права носити.
Я, як дизайнер та модельєр, вважаю, що одяг зроблений для людини, для того, щоб вона його носила, щоб людина піднімала цей одяг і він піднімав її.
До прикладу, на виробі уже зношена тканина і збереглася тільки вишивка, або тканина зіпсована та забруднена. То чому ця вишивка з рештою шматки має лежати десь у скрині, я не розумію?», - каже Світлана Крачило.
Тож таким речам вона дає «друге життя» і можливість бути побаченими.
При цьому дизайнерка додає, що завжди з повагою ставилася до автентичних речей, у які вкладена любов, велика праця і які мають інформаційне навантаження про традиційну культуру.
Так, нещодавно Світлана Крачило створила нові вироби. Це аксесуар, який може стати чудовим сувеніром – тайстринка. У цій невеличкій сумочці, оздобленій вишивкою, дуже зручно носити ґаджети.
«Тут виникає дуже цікаве питання, - зауважує дизайнерка - Тому що зараз фешн-індустрія знаходиться на великому переломному етапі. Донедавна, до пандемії, до закриття кордонів та погіршення екологічної ситуації, фешн-індустрія, якщо ти у ній знаходишся, мала створювати щонайменше дві колекції на рік, а деякі бренди умудрялися випускати на кожен сезон по декілька ліній однієї колекції. І людині, щоб слідкувати за модою, виглядати «перфектно», потрібно було йти у магазин того бренду і купувати новий одяг. А те, що залишилося, воно ще хороше, ніби непогане – кудись дівати, чи комусь віддавати, чи викидати. Взагалі фешн-індустрія створила одну з найбільших гір сміття після себе, після цієї гонитви за речами, які насправді людині не потрібні у такій кількості. І тому, я вважаю, що всі ці сезонні покази нових колекцій – воно вже відходить. Воно якийсь час у нашому регіоні ще буде присутнє, а насправді зараз тенденція така, що ми маємо свідомо відноситися до того, що ми споживаємо».
В першу чергу мова йде про культуру споживання та екологічну культуру людини. Тому дизайнерка з Чернівців радить формувати свій гардероб з якісних речей, які можна по-різному комбінувати.
«Зараз тенденція якісних обробок, якісної технології, якісної конструкції, якісних тканин і, відповідно, ці речі мають шанс на довше життя. Іноді ми за собою помічаємо, я навіть помічала за собою таке, – забуваєш про якусь річ, яку потім дістаєш з шафи і дивишся на неї по-іншому, по-новому можеш її скомбінувати з іншими речами і вона виглядає абсолютно інакше, якщо пасує тобі. По-справжньому пасує, а не так, що той бренд сказав, що це модно, я пішов і купив, не тому що воно мені пасувало, а тому що воно модне. А якщо ми будемо дивитися на себе, як на індивідуальність, і так само ставитися до свого гардеробу, то нам не потрібно буде такої великої кількості речей і ми не будемо бігти за першим покликом, тому що сказали, що це – модно», - додає Світлана Крачило.
Вона вважає, що «освіжити» гардероб можна шарфом, капелюшком, новою комбінацією старих речей, адже це також оновлення гардеробу. При цьому Світлана Крачило зазначає, що людині постійно потрібна краса та новизна, але ми маємо виробити інший підхід до формування гардеробу. І полягає він точно не у кількості речей, певна дизайнерка.
«Враховуючи цей останній рік, я бачу, що в багатьох людей змінилися цінності. І відносно гардеробу також, тобто нам цьогоріч потрібно було більше красивих якісних зручних домашніх речей. Переглянуті тканини, з яких виготовлений одяг, тобто наскільки у ньому комфортно, ну і звичайно, людина хоче бути красивою, але комфорт тут зайняв свою активну позицію і це добре, я вважаю», - каже Світлана Крачило.
Як розповідає дизайнерка, карантин спонукав її навчитися багатьом новим технологіям, до прикладу, комп’ютерної графіки та створенню відеофільмів. На ритм її роботи та стиль життя, пандемія особливо не вплинула, тому що Світлана Крачило звикла працювати усамітнено. Цього вимагає творча спеціальність, каже дизайнерка, але її хвилює ситуація, у яку потрапило людство, та її наслідки.
«Мене більше хвилює ситуація, у яку всі ми потрапили і чим це завершиться, результат цієї ситуації, ніж те, як це вплинуло на мене, - каже Світлана Крачило - В результаті до якого спілкування прийде людство після цього, до яких стосунків, які професії будуть актуальні, наскільки це вплине на освіту, тому що цей рік дуже вплинув на освіту, особливо постраждала спеціалізована освіта і шкільна теж».
Попри ці хвилювання, Світлана Крачило продовжує творити і радо зустрічає свою улюблену пору року. Весна – це поштовх до чогось нового, нові надії, вважає дизайнерка, адже людина разом з природою може відчути потоки нової енергії та народження краси, яка надихає.
Авторка: Марина ШВАРЦМАН
Отримуйте новини в Telegram
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
