Фото: МА АСС
Сьогодні у програмі «На все свій лікар» на Радіо 10 психолог-адиктолог, сімейний психотерапевт та спеціаліст по роботі з травмою Світлана Алексєєва та практикуючий психолог Юрій Хіць говорили про реабілітацію військових, пише Медіа агентство АСС.
Світлана Алєксєєва розповіла, що військовослужбовці завжди хочуть просто поговорити й щоб їх вислухали.
«Їм дуже не вистачає цього: щоб їх вислухали, підтримали і зрозуміли. Це якраз першочергова задача психологів - зробити усе, щоб надати допомогу нашим військовим, щоб вони відчували себе якнайкраще. Коли наші захисники та захисниці приходять на ротації, то у них дуже мало часу, аби поговорити. Вони приходять, щоб отримати підтримку та мотивацію, аби повернутись назад, на передову. А ті, хто уже комісований говорять: «Ми не знаємо, як жити». У них втрачається сенс життя, вони його не розуміють і відтак потрібно його віднайти»,- каже психологиня.
Вона наголосила: На передовій є два кардинально різних поняття - життя або смерть. Там немає яскравих фарб, яких ми додаємо до нашого життя. Тому хочеться їм повернути бачення життя у цих фарбах.
«Якщо говорити про людей, які воюють, то там спостерігається дуже багато категоричних понять: свій - чужий, друг - ворог, жити - вмерти, виконати завдання - провалити завдання. Тобто такий алгоритм уже накладається і відповідно людина уже починає думати абсолютно по-іншому. Від військових є дуже часті запити: «А навіщо ще одна річ», «Навіщо ще більше посуду», «Навіщо розмірковувати над якимось очевидними питаннями»», - додає Юрій Хіць.
Фахівець каже, що дуже важливо дати можливість собі припустити наявність іншого світогляду, інших думок. Якщо сказати собі: це нормально, так може бути і потрібно знайти спосіб із цим якось поводитись, то тоді може бути легше. Якщо сказати, що лише один - мій - світ може бути правильним, то тоді ми вступаємо у категоричність, яка не є нормальною.
Ці відгуки війни з нами назавжди, кажуть психологи.
«Ми навчаємо наших військових справлятися з цим, контролювати свої емоції. Цей вплив і його наслідки вже залишаться з військовими до кінця життя. Звісно буде якось по-іншому. З цим просто треба навчитися поводитись. Тобто є стан, він уже інакший, не зовсім комфортний, але треба зрозуміти, як поводити себе так, щоб було краще і військовому, і людям навколо теж було добре. Бо казати, що 100% повернути довоєнне життя, а тим більше ментальне здоров'я назад - неможливо», - зазначив Юрій Хіць.
Отримуйте новини в Telegram
«Я зазвичай за те, аби проходити терапію із своїми другими половинками, бо коли людина отримує таку допомогу, вона змінюється, а коли партнер/партнерка навпаки не зростає, не хоче нічого в собі міняти, то він/вона стає нецікавою. Звісно, що можуть бути сімейні та особисті історії. В кожному окремому випадку потрібно розуміти, у чому взагалі суть проблеми й про які стосунки йде мова. Ми можемо лише порекомендувати, але, як військовий хоче проходити терапію - так хай і проходить. Якщо людина вже сама хоче отримати допомогу - то все вийде», - розповіла психолог-адиктолог.
Фахівці кажуть, що коли приходить пара, то це більш продуктивно. Але у питаннях, коли військовий приходить зі своєю особистою проблемою, то партнер тут не потрібен.
Звісно агресія є недоречною, наголошують спеціалісти. За їх порадами, наразі важливо проявляти до наших захисників та захисниць пошану, повагу.
«Не потрібно розпитувати: «Ну що там, розкажи». Якщо людина сама захоче - то розповість це. Радість, любов та підтримка - те, що потрібно зараз нашим військовослужбовцям першочергово. Потрібно віддати належне тому, що ці люди роблять для нас та нашої країни», - розповіла Світлана Алєксєєва.
Психологи кажуть, що найпростіше - це структура:
«Банально розробити план дня, аби було зрозуміло, що ми робимо, навіть погодинно - потрібно чітко розуміти, що необхідно зробити. Відпочинок повинен також обов'язково плануватися, адже часто військові про нього взагалі забувають».
Медіа агентство АСС є в Instagram
Найчастіша проблема - це втрата сенсу життя, кажуть фахівці:
«Приходять наші захисники та захисниці і кажуть про те, що не знають що взагалі робити - немає цілі, мрій. Це може, на жаль, призводити до депресії та ще гірше - суїцидів»
«Ментальні проблеми можуть іноді завдати набагато більшої шкоди, аніж фізичні. Часто військові у Чернівцях приходять із нерозумінням «Чи це реальність, чи сон», «Що роботи, якщо я загублюсь на вулиці», «В мене руйнується життя», «Кричу на дитину, але навіть не знаю та не розумію, чому я це роблю», - каже психологиня Світлана Алєксєєва.
Тому, фахівці наголошують, якщо ви бачите, що вашій близькій людині важко - зверніться до спеціалістів. Краще попросити допомогу одразу, аніж потім страждати від того, що вже запізно її отримувати.
.w800.jpg "«На передовій є два поняття - життя або смерть»: чернівецькі психологи про важливість реабілітації військових")
* Підготовлено в рамках співпраці з BST.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
