«На сторожі ідеалів та цінностей»: у Чернівцях відбувся круглий стіл, присвячений річниці Революції Гідності

У Чернівцях відбулося засідання круглого столу «Річниця Революції Гідності: на сторожі ідеалів та цінностей». Захід пройшов напередодні Дня Гідності та Свободи, який в Україні відзначають 21 листопада, починаючи з 2014 року, пише ІА АСС. 

Ініціатори круглого столу хотіли привернути увагу широкого кола громадськості до річниці Революції Гідності та Майдану. Тому громадська організація «Центр актуальних місцевих ініціатив» зібрала небайдужих громадян, громадських активістів, учасників Майдану, родини Героїв Небесної Сотні для того, щоб поговорити про цінності та ідеали Революції Гідності. 

Як розповів у коментарі ІА АСС Михайло Павлюк, голова правління «Центру актуальних місцевих ініціатив», метою круглого столу було також поговорити про те, чи готові люди і надалі боротися за цінності та ідеали, які були проголошені на Революції, а головне - захищати їх та  європейський вибір України. 

«Тобто не впроваджувати, а, на жаль, у цих умовах треба його захищати. Тому що є очевидні спроби ревізії. Ну і звичайно подумати над порядком денним подальшої розбудови Чернівців та Чернівецької області у цьому контексті. Відрадно, що були представники Європейської Солідарності, Єдиної Альтернативи, поговорили про зміст гідності, зміст свободи згадували події Революції Гідності», - каже Михайло Павлюк.

Як зазначила під час засідання круглого столу доцентка ЧНУ ім. Ю. Федьковича Ганна Скорейко, головний урок, який українці мають винести з Революції Гідності - це не розчаровуватися. Адже усі жертви, принесені на Майдані, не були марними. 

«Кожна жертва, яку поніс український народ на Майдані, не є марною. Навіть, якщо тоді здавалося, Боже, за що? Чому? Навіщо? Де справедливість? Особливо для родин загиблих. Але, як історик, я мушу сказати, що з кожної такої жертви складається та неймовірна ціна, яку кожен народ платить за свою державність. Після цього ми маємо право вимагати сатисфакції від кожного, хто винен у тих жертвах. Найгірше, що може бути – це коли хтось готовий пролити чужу кров. Це те, що мені здається, ми не усвідомили і тому суспільство толерує рішення апеляційного суду, що можна й не заарештовувати Януковича, що можна повернути всіх, хто причетний до цього. І тому ми сьогодні повинні сказати, що саме ця невинна кров, бо люди беззбройні були на Майдані, залишається тою неймовірно потужною високою моральною ціною, яку платить народ за свою державу. І тут ми всі причетні.

В чому головний наш урок, як українців, де ми проходимо тест на зрілість – не розчаровуватися. Ніхто не сказав, що все буде легко, просто і за одним помахом руки. Потрібні сили та єдність. Нікому не дати себе роз’єднати», - сказала Ганна Скорейко.

Дружина Героя Небесної Сотні з Чернівців Василя Аксенина, Тетяна розповіла, як 7 років тому Майдан увійшов у їхню родину. 

«Напевно, як і в мільйони інших українських сімей, це було швидше за все з телевізора і з повідомлень про те, що студенти виходять на площу, що вони не згідні з позицією влади. Всі новини ми дивилися, не пропускали. У той час я, напевно, не помічала, що  серед друзів моїх дітей, особливо старшого сина, також були розмови про Майдан. Чесно скажу, з дітьми не хотілося починати цю розмову, бо не хотілося наражати їх на небезпеку», - пригадує Тетяна Аксенина. 

Вона каже, що найбільше її сколихнули повідомлення про те, що на Майдані в Україні загинув вірменин, а потім серед білого дня вбили білоруса. Вона, як мама двох синів, не могла з цим змиритися. Не могла слухати, бо ж знала, що це була куля влади. 

Вдова Героя Небесної Сотні розповідає, що тоді її чоловік не хотів підбурювати дітей на радикальні дії. Але уникнути цього було неможливо.

«Одного дня Юра заговорив з татом про Майдан: «Тату, що це таке і як ти на це дивишся?». А чоловік відповів, що це все правильно і треба буде туди поїхати. Але це місія батьків. Він доніс, що ризикувати життям мають батьки», - пригадує Тетяна Аксенина. 

Її чоловік поїхав на Майдан, не повідомляючи про це дітям. Старший син навіть трохи образився на батька. Василь Аксенин поїхав до Києва у січні 2014 року, коли були перші морози і сказав синові поки не їхати, адже обстановка якраз була спокійною. На початку лютого Василь Аксенин повернувся до Чернівців, але коли на Майдані знову розпочалося кровопролиття, він не зміг сидіти вдома. Тоді вже не було чим дістатися до Києва. З міста перестали організовано виїжджати автобуси. Він поїхав рейсовим автобусом. Швидше за все, що Василь Аксенин та Олександр Щербанюк їхали тоді до Києва одним рейсовим автобусом, пригадують сьогодні їхні дружини. 

«Майдан не закінчився тими смертями, після того загинули ще дуже багато людей за Україну. Ми не здамося! Я бачу це по своїх дітях», - каже Тетяна Аксенина.

Відома волонтерка Галина Абрам'юк розповіла під час круглого столу, що тоді, під час Революції Гідності, у багатьох українців зник «ген рабства», який культивувався страхами та репресіями українського народу. 

«У 2013 році 21 листопада, коли не підписали Угоду про асоціацію з ЄС, вийшли студенти. Це були наші діти. А ми, старші, спостерігали, що ж воно буде. І теж не думали, що ми вийдемо, а потім ось ця червона лінія, яка була перейдена – побили дітей. І тоді ми, батьки, старші, у нас під час цієї революції уже назавжди зник ген рабства. Він є у нашому генофонді, він культивувався страхом, насадженим репресіями, винищенням цвіту нації, голодоморами та й взагалі приниженням, коли на землю приходить «асвабадітєль» і каже вступися: ти тут не господар. Я впевнена, що ми зараз визначили остаточно для себе, що ми вільні та гідні люди», - зазначила Галина Абрам’юк.

Отримуйте новини в Telegram

Як підсумував після зустрічі Михайло Павлюк, усі учасники круглого столу зійшлися на тому, що неможливо десакралізувати Майдан, тому ще це фундамент новітньої Української Держави. Він настільки міцно збудований учасниками Революції Гідності, Героями, які воюють на Сході, громадянами, що цей фундамент неможливо знести, а значить неможливо десакралізувати. І ці ідеї треба захищати та надалі впроваджувати все те, що було озвучено.

«Мета Центру актуальних місцевих ініціатив і надалі піднімати питання, які повинні об’єднувати українців, повинні завжди фокусувати їхню увагу на важливих пріоритетах і цінностях, які починаючи з 2013-2014 років, є у нашій свідомості. Але їх намагаються або переглянути, або розмити і активна громадськість та спільнота повинна цьому протистояти», - сказав Михайло Павлюк. 

Учасники круглого столу «Річниця Революції Гідності: на сторожі ідеалів та цінностей» зазначили, що якби не пандемія, цей захід був би велелюдним. Однак з міркувань безпеки його провели при мінімальній кількості людей та дотримуючись правил карантину у партнерстві з ютуб-каналом «Чернівці LIVE». 

Читайте також: У Чернівцях на Центральній площі відзначать сьому річницю Революції Гідності