Виставка «Намалюй свій біль»
Ініціаторкою виставки стала викладачка Чернівецького медичного фахового коледжу Ірина Марчук, передає кореспондент ІА АСС. Вона викладає у навчальному закладі паліативну медицину. Лозунг виставки – «Намалюй свій біль».
«Спілкуючись з пацієнтами, часто чую від самих пацієнтів, а подекуди і від лікарів, що важко візуалізувати те, що пацієнт хоче розказати. Тобто він ніби і розказує словами, як воно є, як його болить, але часто йому важко підібрати свої слова. І ось, побачивши роботи одного американського художника, який мав проблему хронічного болю і казав, що часто медикам краще невербальне спілкування, коли вони бачать, а не чують, я вирішила зробити щось схоже», - пояснює Ірина Марчук.
Отримуйте новини в Telegram
Спочатку вона відібрала лише декілька малюнків, щоб показати їх своїм студентам, майбутнім медикам. Ірина Марчук хотіла показати їм, що є така проблема, щоб розвивати у студентів альтруїстичні якості, але коли вона розповіла людям про свої плани організувати виставку, то побачила, що проект виходить далеко за межі України.
«Це була така арт-терапія, коли малювали щось, а не те, що людина переживає. Хочу звернути увагу, що тут роботи не художників, а звичайних людей з різних країн, тому що залучена Росія, Білорусь, є малюнки з Італії.
Як розповіла одна дівчинка з Білорусі, коли тобі кажуть малювати, в тебе стільки злості до цієї хвороби, що спочатку ти просто жмакаєш папір і кидаєш його у стіну. Але після того заспокоюєшся, починаєш малювати, розумієш, що ти оголяєшся перед світом, але тобі це допомагає», - каже ініціаторка виставки.
У доробку організаторів проекту є близько 30 картин, які намалювали онкохворі. Але на виставці представлено лише 10 робіт.
«Перед виставкою я ще раз запитую кожного автора, чи не змінилося нічого, чи дозволяє він публікувати свої картини. Є такі болючі історії, коли автора уже немає серед живих. Тоді родичі кажуть, що саме переживають етап горя і болю, і не хочуть, щоб щось нагадувало про страшні моменти. Тому картини деяких авторів не представлені на виставці», - розповідає Ірина Марчук.
«Емблема – це своєрідний підсумок, який вималювався не одразу, - пояснює Ірина Марчук, - його малювали вже після того, коли зібрали всі роботи. Тому що, підбили підсумок кожної історії, вибрали все основне і змоделювали всю емблему».
- Оголене тіло людини, як символ того, що вона залишається наодинці зі своїми проблемами, навіть, якщо має підтримку близьких і рідних, ніхто не може відчути справжній біль людини, пояснює Ірина Марчук.
- Зав’язані очі свідчать про те, що людина не знає, що буде завтра: чи буде це хронічний рецидив, чи буде це стійка ремісія;
- Замкнені вуста говорять про те, що людина замкнена перед світом, вона не бажає спілкуватися.
- Перев’язані руки, на яких ледь видно рани, які перебинтовані. Тобто людина закрита від світу, але рани свідчать про біль.
- Невичерпна енергія і світло. Про світло і Божу благодать говорить кожна картина;
- Голуб у християнстві – символ світла, надії, сподівання, співпереживання та віри у те, що все-одно все буде добре, навіть коли від тебе всі відвернулися, є сподівання на те, що все буде гаразд.
Емблему намалювала молода художниця зі Снятина – Ольга Гнитка.
Виставку відкрили у приміщенні обласного центру громадського здоров'я на Вірменській 14. Її можна побачити впродовж місяця.
Читайте також: Які медичні послуги онкохворі буковинці можуть отримати безкоштовно: перелік
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
