Німецько-данський досвід розвитку поліетнічних громад переймали ОТГ Буковини

У Чернівцях представники землі Шлезвіг-Гольштайн з Німеччини ділилися власним досвідом успішного розвитку своєї поліетнічної громади із представниками Чернівецької, Закарпатської та Одеської областей. Адже у цій німецькій общині, яка розташована біля кордону з Данією проживає дуже багато етнічних данців та німців.

Про це вони говорили під час семінару в рамках проекту «Управління різноманіттям для соціально-економічного розвитку».

Як розповідають спеціалісти, громади з різним етнічним складом населення, які вже об’єдналися і які ще роздумують про об’єднання, повинні використовувати таку свою особливість для залучення інвестицій та розвитку громад.

«Дуже цікавим досвідом поділилися представники землі Шлезвіг-Гольштайн – це німецько-данський прикордонний регіон, в якому проживає дуже багато етнічних німців та данців, – говорить провідний аналітик ЄЦПМ Зора Попова. – У такому етнічному складі ця земля розвивається уже майже сто років. Вони навчилися не лише мирно співіснувати, а й використовують своє таке географічне й етнічне становище для зміцнення та розвитку своєї громади. Там є школи як з німецькою мовою навчання, так і з данською мовою. Їхні мешканці працюють і в Німеччині, і в Данії. А наприклад, коли у 2011 році німецький уряд вирішив скоротити на 20% фінансування шкіл з данською мовою навчання, то проти цього рішення виступили як етнічні німці, так і данці. Хвиля протестів змусила уряд скасувати своє рішення. Усе тому, що багато німців дають своїх дітей навчатись у школи з данською мовою навчання. Бо вони зрозуміли, що знання двох мов робить їх більш конкурентними на ринку праці», – додала З. Попова.

Читайте також: 7 ОТГ Буковини ввійшли у ТОП-100 громад, учасників проекту “Е-рішення для громад”.

Погоджується з нею і експерт з питань освіти Центрального офісу реформ при Мінрегіоні Програми «U-LEAD з Європою» Сергій Дятленко.

«На жаль, поки ми бачимо, що громади з нацменшинами, особливо у Закарпатській та Одеській області, цього не розуміють. Те, що їхні діти матимуть можливість знати крім своєї рідної, ще й державну мову, а в багатьох школах ще й англійську або якусь іншу іноземну, зробить їхніх дітей лише розумнішими і більш конкурентними у здобутті вищої освіти та подальшому працевлаштуванні. Наприклад, директор Мамалигівської школи розповідав, що одні його випускники поступили у вузи Києва, інші поїхали вчитися у Кишинів, а ще одні продовжили навчання в Англії. Ось це і є перевага таких поліетнічних громад», – сказав С. Дятленко.