Рівно 5 років тому, саме сьогодні, 15 грудня, у Мармуровій залі Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, відбулася подія європейського значення – офіційна церемонія вручення йому як колишній Резиденції митрополитів Буковини і Далмації Сертифіката ЮНЕСКО. Цей документ як підтвердження входження ЧНУ до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Про все, що відбулося 5 років, що цьому передувало та що змінилося відтоді розповіли ректор ЧНУ Степан Мельничук та проректор з науково-педагогічної роботи з питань навчально-виховного процесу Тамара Марусик.
Степан Мельничук: "П’ять років… Ніби учора це було. Свято, яке ні я, як голова Робочої групи з підготовки номінаційного досьє, ні заступник голови – Тамара Володимирівна, напевне, не можемо забути. Бо таке справді не забувається. Із 42 номінантів Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича здобув перемогу. За такими українськими об’єктами як Софія Київська і Києво-Печерська лавра (1 об’єкт). Згодом – центр Львова, і через 13 років – колишня Резиденція митрополитів Буковини і Далмації.
Вам буде цікаво: Юнеско не дає коштів своїм об'єктам. Це справа ЧНУ, міста і держави - Т.Марусик
Пригадую 15 грудня 2011 року. У Мармуровій було сонячно чи то від радості, чи то справді надворі світило сонце.
Стосовно попередньої роботи. Ще до свята. 2007 року ЧНУ внесено до Попереднього Списку ЮНЕСКО.
2008-2010 роки – підготовка номінаційного досьє та затвердження його Центром Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Досьє – це карти, схеми, фотоматеріали, копії архівних документів. Усього цього вистачило майже на 1000 сторінок.
Вересень 2010 р. – відвідання Резиденції експерта ІКОМОС (Міжнародна рада з питань пам’яток і пам’ятних місць).
Червень 2011 р. – на 35-й сесії Комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО у Парижі, у день святкування 15 річниці Конституції України, 28 червня відбулася презентація ЧНУ.
До 20-річчя Незалежності України на засіданні сесії прийнято рішення: внести нашу перлину до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Це своєрідні віхи великої підготовчої роботи, які випали на нашу долю, працю, яку нам судилося презентувати у Парижі.
Тамара Марусик: "Важливо сказати, що ксьондз Ян Бадені, який відвідав Чернівці наприкінці ХІХ ст., у щоденнику «В Чернівцях. Враження з кількаденної поїздки» із захопленням писав: «…резиденція вражає розмірами, засліплює червоністю стін, дахами, що блищать всіма кольорами веселки, вежами й вежечками всіх барв і розмірів… Бути в Чернівцях, а «резиденції» не побачити – це бути в Римі і не бачити папу Римського».
Доктор архітектури Юрій Рєпін, вражений величчю резиденції більш ніж через століття, зазначав: «Геніальність ансамблю резиденції в тому, що вона не може бути повторена ні в цілому, ні в деталях. Будівля резиденції стала символом міста, подібно до того, як Кремль – символ Москви, Собор святого Петра – символ християнського світу, Сіднейська опера – символ Австралії».
Сьогодні університет, використовуючи новий статус, має змогу розширити рамки міжуніверситетської співпраці і міжнародного співробітництва та зміцнити існуючий потенціал з метою розробки нових науково-дослідних програм у сфері збереження світової спадщини на базі тематичних програм та ініціатив ЮНЕСКО за надійної підтримки нашого партнера – Національної комісії України у справах ЮНЕСКО, тим більше, що Степан Васильович і я обрані до складу членів Нацкомісії.
Уже сьогодні університет за підтримки Нацкомісії втілив у життя низку заходів, зокрема, обмін листами щодо погодження питань про Партнерство та співпрацю між Чернівецьким університетом та ЮНЕСКО на предмет укладення Меморандуму про взаєморозуміння.
Сподіваємося на підтримку Нацкомісії у започаткуванні Партнерства між університетами Світу, які мають у юрисдикції об`єкти, внесені до Списку ЮНЕСКО, тобто створення своєрідного клубу університетів; у розробці наукових програм різноманітних напрямів освітніх, наукових та ін. Крім того, передбачено створення кафедри ЮНЕСКО, спираючись на досвід чинних в Україні та за її межами кафедр.
Завдяки співпраці з Нацкомісією сподіваємося на розширення міжуніверситетських зв’язків у рамках новаторського науково-дослідного напряму за допомогою програм кафедр ЮНЕСКО та діючої у Центрі Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО системи «Форум ЮНЕСКО: Університет і спадщина». Звісно, такий формат сприяв започаткуванню конструктивного діалогу між колективом Чернівецького університету, міжнародною академічною спільнотою та експертами ЮНЕСКО.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
