З початком виборів стрічка та сторіз наших сторінок у соцмережах ніби опинилися в полоні політиків, зокрема, й чернівецьких. Тепер нав’язливу політичну рекламу ми бачимо не лише на білбордах, сітілайтах та екранах телевізорів – майбутні обранці тепер борються за наші голоси ще й у соцмережах.
Цьогорічної передвиборної кампанії, як ніколи раніше, політичні сили почали масово використовувати соцмережі, як інструмент для агітації. Водночас, фахівці вважають, що робити акцент виключно на соцмережах є необачним кроком.
«Соціальні мережі є одним з головних джерел прямої комунікації між людьми. Та політики, особливо місцеві, невірно розуміють їхню природу і суть. Ефективна комунікація має приносити реальний результат, реальну зміну. Політична реклама, якою переповнена моя і ваша стрічка в ФБ, цю зміну не несе, а тому не є ефективною. Вона відіграє фонову роль в кампанії, а не практичну. Виборець фейсбука нічим не відрізняється від виборця телевізору. Виборець хоче розв'язання своїх проблем, відповіді на свої питання, а не споглядання красивих і розумних людей з партійною стрічкою на аватарці», - каже політолог Михайло Шморгун.
На його думку, найбільш ефективними на місцевих виборах будуть технологічні рішення у месенджерах – Viber та Telegram.
Натомість роль Facebook, Youtube та Instagram для місцевої кампанії переоцінена, вважає політолог.
«Кандидати ведуться на картинку, але насправді, ефективна реклама має приводити до фіксованого контакту в базі даних, а не до схрещених рук на «аватарці», - каже Михайло Шморгун.
Читайте також: Рівномірності не буде: округи на Буковині матимуть різну кількість виборців
За його словами, середній вік виборця не змінився - досі голосувати йде переважно старше покоління. Водночас можна і треба працювати з молоддю - це окрема ніша, на яку також варто звертати увагу в кампанії.
«Чернівці, скоріше за все, потраплять до «червоної зони» і традиційну кампанію від дверей до дверей провести не вдасться. Тому агітація через соцмережі буде одним з наріжних каменів кампанії. Головне питання - її форма. Просто рекламні ролики чи монотонне говоріння в камеру не є переконливим. Потрібні нові контекстуальні форми. Новий політичний наратив.
Я реально жахаюсь від того, наскільки безідейною є нинішня кампанія. Ми не почули жодної нової ідеї. Ми досі живемо у світі маленької базарної війни. Можливо, до кінця кампанії з'явиться щось нове, але я в цьому дуже сильно сумніваюсь», - каже Михайло.
На думку директора ГО «Буковинський центр виборчих технологій», експерта з виборчого законодавства Ігоря Баб’юка, політичні сили просто провели аналіз минулорічних виборів до Верховної Ради і сподіваються, що також наберуть у такий спосіб голоси виборців.
Але кістяком виборчого електорату все ж залишаються літні люди. А вони і далі більше довіряють телебаченню та газетам, аніж соцмережам. Тому, роблячи ставку лише на соцмережі, кандидати можуть помилитися у виборі стратегії.
«Водночас політична реклама у соцмережах жодним чином не регулюється і не має якихось вимог щодо розміщення. Це той канал розповсюдження інформації, де найбільше порушень. Там агітація регулюється виключно внутрішніми правилами соцмережі, і спостерігачі чи правоохоронці не мають змоги вилучити її. Можливо, це і є причиною, чому на цих виборах кандидати так активно представлені у соцмережах.
Проте вже мали прецедент на минулих виборах, коли поліція склала адміністративні матеріали після того, як одна публічна особа з Чернівців опублікувала своє фото з проголосованим бюлетенем. Власне, всім охочим можна буде пробувати й цього року фіксувати такі порушення та звертатися до правоохоронців. Цікаво, що з цього вийде», - сказав Ігор Баб’юк.
За словами SMM-фахівчині Олександри Раци, найбільше у соцмережах сидять представники покоління так званих Міленіалів. Це люди, які народилися у період з 1981 по 2000 роки. Понад 90% представників цього покоління представлені у соціальних мережах
Інша група людей – так звані «Люди Ікс». Вони народилися у період з 1963 по 1975 роки. 77,5 % «Людей Ікс» сидять у соцмережах.
Найменший відсоток, представлений у соціальних мережах - це покоління «Бейбі бумерів» (особи, які народилися між 1946 та 1964 роками). Лише 48% людей з цього покоління сидять у соціальних мережах.
«Якщо говорити про аудиторію, яка представлена у соціальних мережах нашої компанії, то вона різниться, залежно від платформи. Наприклад, у Фейсбуці нас найбільше читають користувачі, котрим від 35 до 44 років. Найменше у нас аудиторії, якій 65+ років. А от в Інстаграмі переважає молодша аудиторія. Найбільше у цій соцмережі нас читають люди яким від 25 до 34 років. Це пояснюється, перш за все, відмінністю платформ. Інстаграм – більш розважальний, тому там і представлена молодша аудиторія», - каже Олександра.
Отримуйте новини в Telegram
Водночас, спеціалістка з SMM впевнена, що літні люди також сидять у соціальних мережах. Є серед них активні та сучасні, однак, все ж таки, їх там мало.
«Аби залучити більше літніх людей до обговорень у соцмережах, слід шукати різні шляхи комунікації. Це важче і однозначно дорожче, ніж спрямовувати кампанію на аудиторію молодшу.
Щоправда, соціальні мережі розвиваються і кількість зареєстрованих літніх людей постійно зростає. Тому, думаю, що за декілька років залучати літніх людей до виборів через соцмережі стане легше та дешевше», - вважає Олександра.
Автор: Олександр Юхимець
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
