Фото: МА АСС
З якими проблемами стикаються внутрішньопереміщені особи та як їм допомогти, розповів практикуючий психолог Юрій Хіць у програмі «На все свій лікар» на Радіо 10, пише Медіа агентство АСС.
«Початкова хвиля звернень характеризувалась повною розгубленістю і нерозумінням того, що відбувається. Тоді дуже часто ми використовували техніку заземлення для того, щоб повернути людям усвідомлення того, де вони, що з ними відбувається, що вони мають надалі робити, ну і власне як їм надалі жити, тому що вони ніби знаходились в іншому світі – шоковому стані», - розповів психолог.
За його словами, з часом картина змінилась. Таких гострих реакцій у людей в більшості випадків вже немає, але ця невідомість все ж залишилась.
Отримуйте новини в Telegram
Юрій Хіць каже, що на початку вторгнення психологи говорили про так зване кризове консультування, бо люди перебували у стані стресу, шоку.
«Стратегія поведінки із переселенцями у той період відрізняється від того, як ми зараз працюємо із ними. Бо якщо ти уже певний період часу – декілька місяців перебуваєш у шелтері – я вже знаю переселенців, які називають це місто рідним, своїм другим домом, то тоді вже точно мова йде не про кризове консультування.
На початку вторгнення на місці реєстрації переселенців я бачив як люди плачуть, переживають, знаходяться у стані сильного стресу, які були дуже закриті або постійного конфліктували чи взагалі не йшли на контакт. Але якщо говорити про теперішню ситуацію, то вона змінилась: так само складно, але це вже інший етап», - зазначив психолог.
Довідково: Кризове консультування – це забезпечення підтримки та психологічної допомоги здоровим людям у складних, кризових життєвих ситуаціях.
«В одному із шелтерів я провожу групу психологічної підтримки. Коли я проводив першу, то спостерігалась значно напружена ситуація, але з часом рівень довіри у тій групі підіймався. І вже через декілька місяців одна з дівчат сказала: «Я коли дізналась, що має бути ця зустріч, що є така можливість, я подумала – «Це що обов'язково? Ні, я не хочу, я вигадаю «відмазку», щоб не йти туди». Тобто вона точно ставилась до цих зустрічей з осторогою, відчуженістю. А зараз вона говорить з вдячністю про те, що ці зустрічі відбуваються і є можливість таких консультацій», - розповів фахівець.
Медіа агентство АСС є в Instagram
За його словами, фактор соціалізації для внутрішньопереміщених осіб є дуже важливим. Психолог каже, що загалом для них є два шляхи: або закритися й існувати відірваними від усіх окремим острівцем, від життя, або «іти в люди» - знайомитись, розуміти, що тут так само є люди, які можуть підтримати, допомогти, можна знайти собі роботу, одним словом – соціалізуватися на новому місці.
Юрій Хіць наголошує, що немає якихось особливих рецептів допомоги переселенцям. Насамперед такі люди потребують підтримки та розуміння.
«Дивні погляди на них або звертання «Хто ви такі?» і «Чого ви сюди приїхали?» не заспокоять і не допоможуть їм. Щоб допомогти можна просто поспілкуватися, дізнатися більше про саму особистість, її стан. Не завжди варто торкатися історії, яка трапилась із тією чи іншою людиною. Якщо він чи вона захоче, то розповість вам це самостійно, бо в деяких випадках, якщо некоректно та необережно запитувати, то можна сильно зачепити, «тригернути» людину і повернути її до неприємних і болючих спогадів», - зазначив фахівець.
Новини Медіа агентства АСС є у Viber
Психолог зауважує, що варто просто бачити у внутрішньопереміщених особах таких самих людей, як і ми, які до того ж пережили важку та травматичну історію.
«Фрази типу: «Я тебе розумію», «Нічого страшного», або «Не переживай» не варто вживати у розмовах із такими людьми, тому що, якщо ти не втратив житло, не був змушений кудись тікати, переїжджати, то ти не зможеш зрозуміти їх.Такі фрази знецінюють ту подію, яка відбувалась у житті людини, адже варто поважати суті переживання», - каже фахівець.
Юрій Хіць розповів, що мати власний простір на новому місці для внутрішньопереміщених осіб – це ще один важливий фактор соціалізації. І кожен з нас може шляхом створення такого особливого, комфортного та надійного власного простору допомогти людям:
«Просто надайте їм можливість такого простору і це буде вже допомогою, адже головне про них пам'ятати».
«Неможливо бути готовим до такого. Можливо лише підвищити рівень толерування своєї свідомості, тобто сказати для себе: «Я не можу керувати всім, є щось таке, що не підвладне моїм діям», «Я не можу знати, що буде зі мною». Це звучить, як мантра, але такі усвідомлення дають нам більше сили», - резюмував Юрій Хіць.
Підготовлено у рамках співпраці з BST.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
