Про те, як розвивається місто, які масштабні роботи зараз проводять та що ще заплановано, перспективи, переваги та недоліки міста - далі в інтерв'ю.
Додамо, раніше Василь Зазуляк обіймав посаду заступника мера Чернівців, проте тиждень тому звільнився, пише Медіа агентство АСС.
- Як минув Ваш тиждень вже не як заступника мера, а радника з питань інфраструктури та благоустрою?
- У цілому мій день, звичайно що, змінився, зменшилося навантаження. Я зараз щодня забираю дитину з садочка, це вже великий плюс. Але в цілому сказати, на скільки стало легше, мені важко. Зараз більше відпочиваю та намагаюся супроводжувати ті проєкти та об’єкти, якими займався раніше.
- Чи відомо, хто займе ваше місце?
- Станом на зараз не йде мови про те, аби шукати когось на моє місце. Розраховуємо, що директори раніше підзвітних мені департаментів, у силу свого досвіду, зможуть справлятися зі всіма тими обов’язками та роботою, яка їм додасться. Для них це свого роду буде як випробовування.
- Які цьогоріч є плани в міста на розвиток інфраструктури та благоустрою?
- Треба розуміти, що коли ми бачимо результат, це означає, що до того декілька років, в залежності від масштабу, була клопітка праця, яку ніхто не помічає, але тим не менш вона відбувалася. Всі об’єкти, які ми будемо реалізовувати цього року, це не те, що вирішили робити умовно вчора. Це великі об’єкти, і робота над ними - питання декількох років.
Що стосується невеликих об’єктів, то здебільшого це робота попереднього року, і ми розраховуємо, що вона буде реалізовуватися надалі. Всі ці плани в принципі є задекларовані, що стосується і дорожнього будівництва, і іншого. Тут ж яка ситуація, ми бюджетуємося на наступний рік, голосуємо за бюджет, і там вже є запропоновані об’єкти. Наприклад, ми розуміємо, що є проєкт, він пройшов експертизу, і розуміємо, що, якщо депутати затвердять суму, ми за ці гроші маємо реалізовувати об’єкти.
З великих - це нарешті розпочати вулицю Головну, закінчити роботи в парку Шевченка, закінчити вулицю Заньковецької, крім цього, звичайно, поточні ремонти на декількох вулицях. До прикладу, вже розпочали ремонт по багатостраждальній та сумновідомій вулиці Фучика. Планів багато, будемо бачити, що нам дозволятиме бюджет, бо економічно цей рік обіцяє бути важким.
- Ви згадали ремонт на вулиці Головній. Раніше звучала інформація, що він відбуватиметься в три етапи. Чи не завадить це руху транспорту, зокрема громадському?
- Насправді, попередньо ми розділили вулицю Головну, а саме ділянку від Каденюка до Вокзальної, на 7 частин, адже навіть 3 частини - це дуже великі ділянки в плані проблем і труднощів не тільки для пересування пішоходів, автомобілістів та тих, хто користується громадським транспортом, це великі проблеми для всіх. Це і питання фінансування.
Ми взяли одну частину, на нашу думку найгіршу (йдеться про ділянку від проспекту Незалежності до вулиці Ольги Гузар, - ред.). Розраховуємо, що все таки громадський транспорт курсуватиме. Будемо робити все можливе для того, щоб у процесі організації робіт його рух не зупинявся, тому що ця вулиця, скажемо так, найважливіша артерія. Будемо по довжині розділяти, одну частину ремонтувати, а іншу залишати для проїзду.
Якщо пригадуєте, ми проводили зливову мережу на вулиці Щербанюка, і тоді теж таким чином перекривали частину Головної. І громадський транспорт рухався. Так, такої великої ширини там не було, але в цілому ми змогли забезпечити рух і приватного, і громадського транспорту. Будуть певні ускладнення, але розраховуємо на те, що ми все таки збережемо рух.
- Хочемо також поговорити про вулицю Заньковецької, ремонтні роботи на якій планують завершити цьогоріч. Підприємці, які працюють на вулиці, скаржаться, що втрачають заробіток через затяжні роботи. Чи надходили в міську раду скарги та які є вирішення цієї проблеми?
- Нам відомо про ці скарги, вони насправді надходили. Ми намагаємося пришвидшити роботи максимально. Зараз ми на етапі влаштування системи водовідведення, розраховуємо найближчим часом розпочати електричні роботи, і одразу після того будемо брукувати вулицю з наступним меблюванням.
Я чудово розумію всіх підприємців, можу порадити лише набратися терпіння і розуміння, адже після реконструкції їхній бізнес стане набагато привабливішим, ніж до. Ми розуміємо, що в дечому вони втрачають, але після ремонтних робіт, я переконаний, там буде дуже жвавий пішохідний рух, буде багато людей, і це тільки позитивно вплине на їхній бізнес.
- Продовжуючи тему доріг, хотіли б поговорити про берлінські подушки, які все частіше з’являються на вулицях міста. Чернівці переймають європейській досвід. Наскільки позитивним таке рішення є для міста, як про берлінські подушки відгукуються водії?
- Я розумію, що водіям такий засіб стишення руху може не зовсім подобатися. Але насправді він є дуже ефективним. Ми маємо пам’ятати, що вулиці не лише для водіїв, там ходять інші містяни, люди похилого віку, маломобільні групи населення, діти, дуже велика категорія людей, про яких теж треба подумати. Тим більше, що на деяких вулицях розміщені і соціальні об'єкти, в яких є певний рівень відвідуваності (школи, музеї тощо, - ред.), і там засоби стишення руху обов’язково мають бути.
Розуміємо, що на магістральних та великих вулицях берлінські подушки - не найкращий варіант, але на другорядних вулицях, де провели поточні або капітальні ремонти, ми маємо проблему з тим, що водії «ганяють», і такі вулиці стають місцем з підвищеною концентрацією ДТП, тому берлінські подушки покликані і стишити рух, і убезпечити водіїв від аварійних ситуацій, і, звичайно, всі інші категорії населення.
Це дуже позитивна практика і ми надалі будемо її продовжувати, особливо будемо звертати увагу на ті дороги, покриття яких вже відремонтоване. Та і берлінські подушки для авто є більш приємними та менш шкідливими, вони прогресивніші, ніж банальні лежачі поліцейські.
- Раніше говорилося про те, аби продовжити проспект Незалежності до вулиці Сторожинецької, що б значно розвантажило рух у цьому районі. Як зараз справи з цим проєктом?
- Про це не лише говорилося, у нас в принципі практично готовий проєкт з влаштуванням кільця на вулиці Сторожинецькій, поблизу заправної станції. Для розуміння, проспект не буде йти прямо по вулиці Шухевича, він звертатиме трішки праворуч, а там ніколи не було дороги. Це не буде капремонтом, це буде повністю нове будівництво.
З часом проспект мав би вийти аж до вулиці Зарожанської, ближче до Роші, і там він і закінчиться. Проєкт є, але там сума - сотні мільйонів, і об’єктивно потрібно розуміти, що це дуже дороговартісний об’єкт. Перша проблема для його реалізації - кошти. Ми розуміємо, що цей проспект вдихне нове життя тому району і покращить ситуацію як для приватного, так і для громадського транспорту.
- Кілька років тому в Чернівцях провели експеримент із пішохідним центром, коли у вихідні деякі вулиці перекривалися для руху транспорту. На скільки вдалим був цей досвід, що нам вдалося винести з нього та чи не плануємо повторювати його цьогоріч?
- Хотів би почати з того, що пішоходизація історичного середмістя - це незворотний процес, і незалежно від того, яка буде влада, рано чи пізно це має статися. Власне, сам експеримент був цінний тим, що ми побачили деякі проблеми, над якими треба працювати. Взяти і за один раз зробити весь центр пішохідним неможливо.
Ми бачимо пішоходизацію історичного середмістя цілою картиною, але складається вона з пазлів - тобто з окремих об’єктів. І вулиця Заньковецької є ще одним таким пазлом. Так само є ідеї щодо пішоходизації ще кількох вулиць.
Також у нас інтегровані проєкти так званого великого та малого кільця руху для об’їзду пішохідного центру. Але це все одне ціле, яке потрібно зшити з багатьох клаптиків, і зараз в роботі у нас вулиця Лук’яна Кобилиці, яка є частиною більшого кільця, вулиця Чернишевського. Все впирається в ресурс.
Як ідея і як бачення ця концепція затверджена, і ми нею керуємося, коли беремо в роботу окрему вулицю чи окремий тротуар. Мале і велике кільце руху - це те, що затверджено міською радою, і будь яка наступна влада має нею керуватися при розробці проєктно-кошторисної документації на певну ділянку. Це дуже тривалий процес, і щоб зшити з цих клаптиків одну єдину картину, певно, треба буде десятки років.
- Реконструкція Центральної площі, що ми маємо станом на зараз?
- Це, насправді, дуже якісний та пропрацьований проєкт, на який пішли час та бюджетні кошти. Зараз мова йде не лише про те, що «коли наступить мир, ми візьмемося за реалізацію». Ще є питання ресурсу. І Центральна площа - це дуже дороговартісний проєкт, тому що мова не йде просто про заміну бруківки та озеленення, ми повністю переглядаємо концепцію, повністю міняється і принцип влаштування доріг, дуже багато з’являється доріг, де буде рухатися лише громадський транспорт. Це тотальна трансформація площі, із заміною всіх мереж, інженерії, обладнання. Це величезний проєкт, який ми будемо реалізовувати почергово навіть за умови наявності фінансів. Ми свідомо розділили його на черги, адже розуміємо, що бюджети будуть дуже великі. Розраховуємо, що коли настане мир, то зможемо розпочати першу чергу. Загалом реалізація може затягнутися. По ціні є якісь орієнтири, і коли буде оголошуватися перша черга, тоді будуть відомі кошториси і будемо оголошувати тендери.
- Уніфікація, дизайн-код та бренд міста. Розкажіть трошки про це.
- Нам дещо простіше стало працювати із затвердженим брендом міста, адже ми знаємо, що є певні елементи, які ми маємо використовувати. Ми зараз також намагаємося вкладати плитку, кожна зі сторін якої має не менше 30 сантиметрів. Тобто є певні елементи, які ми хочемо уніфікувати. Але я не є прихильником того, щоб по всьому місту були однакові лавиці або ліхтарі. Мені подобається ідея з однаковою плиткою, або ідея, що має бути декілька наборів ліхтарів, або опор для них, деякі параметри зовнішньої реклами. Але не дуже правильно буде, якщо все місто буде однаковим. Грубо кажучи, у нас є історична частина, і не історична, то який ми один універсальний дизайн розробимо для обох середовищ? У спальному районі може бути більше озеленення, а в історичному центрі - менше тощо.
- Все частіше з’являються новини про те, що в Чернівцях обвалюються стіни старих будинків. Наскільки ситуація критична і чи можливе повторення сценарію на Руській?
- У центральній частині міста є різні власники. Там, де власником є міська рада, ми намагаємося робити багато. Якщо ви помітили, будь яка реставрація - це зазвичай об’єкти комунальної власності, де ми намагаємося виділяти кошти з бюджету. Не стільки, скільки б нам хотілося, певно, але все одно роботи на об’єктах комунальної власності тривають.
Зазвичай у нас проблеми там, де є безвідповідальні власники. Дуже часто в нас є серед власників люди похилого віку, які живуть у чотирьохкімнатних люксах румунських чи австрійських часів, і зазвичай вони ні копійки не готові дати, аби привести своє майно в порядок. Більше того, місто розуміє, що така проблема є, що процеси реставрації дуже дорогі, і ділить ці будівлі на різні категорії. Тобто, якщо ця будівля є пам’яткою архітектури, можна звернутися до міста за програмою співфінансування і ми даємо 90% від всієї вартості. Тобто всього 10% людям потрібно зібрати для того, аби привести їхню ж власність у порядок.
З іншої сторони законодавством заборонено повністю фінансувати приватну власність. Достатньо просто уявити, що у вас є особняк, і місто виділило кошти на його ремонт. А чому не комусь іншому, а чому не сусіду? Люди мають самі піклуватися про своє майно. І в цілому майже всі проблеми в центральній частині міста - це проблеми власників, які чомусь дотепер вважають, що їм хтось щось винен. Ми є проактивними в цьому питанні, адже розуміємо, що це історична спадщина, яка мала б залишитися нашим дітям і онукам. Що стосується цінної забудови, де є унікальні або цікаві предмети фасаду, то співфінансування становить 70%. Але ці програми не дуже популярні. Зазвичай це проблеми в багатоквартирних будинках, де хтось готовий вкладатися, а хтось опирається і не хоче.
- У чому за останні роки Чернівці найбільше розвинулися, а в чому навпаки відстаємо?
- Важко виокремити щось конкретне, але, на мою думку, з переваг - з’явилася така тяглість. Не залежно від посад і від людей, департаменти мають напрацювання і тягнуть їх далі. З’явилися люди, які розуміють проблеми і якісно працюють на своїх місцях. І я вірю, що цей процес буде безперервним. Це вже окреме і велике досягнення. А якщо окремо по проєктах, найбільша перемога - зміна підходів від радянських до сучасних та європейських. Багато уваги приділяємо інклюзії, при кожному проєкті це враховується, а також приймаємо проєктні рішення, які потім здешевлять утримання цих об’єктів.
Якщо говорити за провали, то це, певно, громадський транспорт. Мені здається, що це дуже важлива річ, і у нас, і профільні заступники, і міський голова, ситуацію змінили. У нас був повний нуль або мінус - старі, вживані тролейбуси і все. І ми надалі розвиваємо громадський транспорт, хотілось би його покращувати, але цей процес затягнувся. Ця ситуація з кредитом на нові тролейбуси, на який ми дуже покладали і далі покладаємо надії, хотілося б ці питання вирішити. І плюс, напевно, те, що мене стосується особисто - не вдалося у тій мірі замінити всі ті мережі, де треба було. Хотілося б зробити більше, але немає ресурсу.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
