За годину розмови з міським головою Чернівців нашим журналістам вдалося дізнатися чимало цікавого: як заробляє та на що тратить гроші місто, чи має кредити, як співпрацюється з ОВА та обласною радою, кому і за скільки продають/здають в оренду приміщення, чи чекати нам на нові кадрові зміни, а також про штрафи від ТЦК та багато іншого. Не забули й про питання від чернівчан.
Отож, що розповів нам Роман Клічук - далі в інтерв'ю.
- За кілька тижнів – сумні роковини, три роки повномасштабної війни в країні. Чернівці – тилове місто, але останнім часом російські дрони та ракети неодноразово порушували повітряний простір області, а не так давно повітряні сили ЗС України повідомляли і про загрозу для самих Чернівців. Чи можете ви сьогодні, як міський голова, сказати, що місто захищене в плані повітряних атак, на скільки і чи міська рада долучалася до цього, можливо фінансово?
- Відповісти прямо і сказати, яким чином захищене місто, мені звичайно складно. Є певна інформація, яка перебуває в обмеженому доступі. Але звісно, що я, як житель міста, завжди цікавлюся на скільки в нас безпечно. І на скільки ми отримуємо відповідь – то в принципі так. Але з іншої сторони – це питання і кількості БпЛА, і ракет. Частина збивається винищувачами і ППО. А якщо мова йде про шахеди, то також є батальйон, який відповідає за захист області і, звісно, що міська рада, і я особисто неодноразово долучалися до того, щоб посилити цей захист, щоб він став кращим.
Отримуйте новини в Telegram
- Попри всі виклики, які принесла війна, Чернівці намагаються жити і розвиватися. Що приносить нам основний дохід? І на що місто витрачає найбільше грошей зараз?
- Приносить найбільше коштів місту ПДФО, податок із зарплат. Це і приватний бізнес, і державні підприємства, і муніципальні відраховують з зарплат такий податок. Далі, звісно, це орендна плата за землі, це податок на нерухомість, орендна плата за будівлі, які є у власності міста. З цих коштів і формується бюджет міста.
На що ми найбільше витрачаємо – це освітня галузь, ми витрачаємо на неї кошти і з міського бюджету, і з державних субвенцій, тобто з підтримки уряду на заробітну плату вчителям.
Далі за ієрархією виділяємо кошти на житлово-комунальне господарство, на благоустрій, на медицину, на все інше.
- Чи мають Чернівці кредитні зобов’язання. Про які суми йдеться, якщо так і кому за що віддаємо?
- Кредитні зобов’язання мають всі міста країни. Ми скоріш за все у цьому списку десь посередині. Співпрацюємо з європейськими структурами, мова йде про німецький банк KFW, це Європейський банк реконструкції і розвитку – це загалом дві найбільші структури. Є і різні фонди, організації як NEFCO, Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ).
Кредитні лінії і кредити ми почали більше використовувати у 2021-22 роках. До цього часу місто не мало великої кредитної історії. А зараз, звісно, як це показують постійні звіти міської влади, ми використовуємо багато кредитних коштів і грантових. А це своєю чергою свідчить про довіру міжнародних структур і нашого уряду, який в більшості випадків виступає як третя сторона, як гарант. Це свідчення того, що ми є хорошим клієнтом для європейських банків. Наша історія будується на очах і ми переконані, що таких можливостей ставатиме все більше і більше.
По KFW банку: ми взяли найбільший грант і кредит за всю історію України. Тобто по одному проєкту ми залучили 2 мільярди і 200 мільйонів гривень – це тільки гранти, а кредитні кошти - 43 мільйони гривень на 1,5 відсотка – це дуже дешево, це свідчить про те, що в європейців є довіра, що ми рухаємося правильно, ми є відкритими і прозорими, тому в принципі з містом легко співпрацювати.
- Яка участь у наповненні міського бюджету аукціонів з продажу/оренди комунального майна? Чи позитивні, на Вашу думку, ці процеси?
- Тут звичайно є позитив для міста. Це спосіб наповнення бюджету і ефективне використання земель і приміщень. Насправді до 2021 року і землі, і приміщення переходили приватним власникам, але в непрозорий спосіб і за дешеві ціни. Оформлювалося це все в законний спосіб - в оренду, а далі оформлювалися невід’ємні поліпшення і викуповувалося в міста за експертну вартість. Ця експертна вартість зазвичай була дешевша за ринкову вдвічі як мінімум. Ми ж продаж майна і землі зробили прозорим, ми подаємося на аукціон. Тобто ціну визначає ринок. Якщо ми говоримо за землі, то будь-який приватний інвестор зацікавлений землю викупити і побудувати підприємство чи житловий будинок. Так само, коли ми говоримо за приміщення, ми на продаж виставляємо тільки ті, які містом не використовуються, які в поганому стані, і ті, які знаходяться у 2 та 3 лінії, тобто це не перша лінія. Ми колись ухвалили таке рішення, що приміщення першої лінії, на центральних вулицях міста, де може бути висока орендна плата - ми не продаємо, а здаємо в оренду.
Найбільш вдалі приклади – це туберкульозний диспансер, де кінотеатр ім. Миколайчука. Ніби не велика площа приміщення, а ми продали його за 40 мільйонів гривень. По землі – це вулиця поруч зі Сторожинецькою, де за кілька соток землі ми взяли 40 мільйонів гривень. Ми показали, що є ринок, є зацікавленість і суми з продажу зараз бувають інколи більшими, ніж у довоєнний період.
- Найдорожчі квадратні метри в місті: чи можете назвати найвищі ціни і локації, за які платять орендарі?
- На вулиці Ольги Кобилянської ми здали в оренду 8 квадратів на аукціоні за високу ціну – 87 815 гривень було сплачено у грудні. Це найбільша орендна плата за квадратний метр у Чернівцях зараз.
- Не можемо не запитати, яка доля приміщень колишнього тролейбусного депо? Міська рада має бачення того, щоб там могло бути організоване?
- Однозначно з ними потрібно щось вирішувати. У хорошій частині міста стоїть приміщення депо, яке не працює вже 15 років. І земля, і приміщення перетворилися просто в хащі. Це не господарський підхід, звісно що, туди треба шукати інвестора. З депутатським корпусом, коли ми проговорили, більшість погоджується, що там має бути торгівельний центр, бо для забудови місту є куди розширюватися, а місць для торгового центру небагато. Коли ми говоримо про торговий центр – це не тільки продаж чогось. Це локація, де є ігрові майданчики для дітей, це атракції: кінотеатри, коворкінг, де можуть збиратися люди. Тому таке рішення було ухвалене. Є й розбіжність в думках, це природно, одна частина депутатів вважає, що краще це продати після війни, тому що тоді ми зможемо залучити більше інвесторів і не тільки українських, а й з-за кордону. Інші вважають, що краще це продати зараз. Тому це колективне рішення, що на другому аукціоні скасовуємо. Як буде далі - моя особисто думка, це буде 50 на 50 насправді. Можливо і слушно, що краще це продати після війни. Була ще думка, продавати не тільки приміщення, а разом і землю, це було би цікавіше для інвесторів і ціна мала б бути вищою. Тому ми розглядаємо зараз три варіанти: оголосити знову продаж, оголосити продаж з землею, а третій – зробити все в повоєнний час.
- Чи можете поділитися з нами інформацією, що планують організувати на вулиці Бандери, у колишньому приміщенні Укртелекому?
- Приміщення стояло роками, реально його ніхто не використовував. Там аукціон виграв приватний підприємець, який не розголошує свої плани. Ми з ним сконтактували, але він поки не каже, а змушувати його не можемо. На сьогодні не знаємо, що там організують. Але, знову ж таки, це хороший приклад, коли приміщення використовується бізнесом, хороша сума надходитиме в бюджет.
Наші новини є у Facebook
- Зведення сучасного молу на виїзді з міста, навпроти Метро? Чи відомо вам на скільки реальним є втілення проєкту?
- Ми коли склали перелік всього, що є в Чернівцях в закинутому стані: недобудови або приміщення приватної власності, які просто стоять, складають погане враження про місто, від них не надходять кошти, не створюються робочі місця. По кожному приміщенню, по кожній локації ми працювали в пошуках інвесторів, ми розмовляли з власниками, щоб вони швидше продавали. Один з таких проєктів, власне, і є це приміщення, яке простояло більше ніж 10 років. Власником була компанія, яка придбала приміщення, а потім в них змінилися плани. Ми шукали інвесторів, які б виходили на цю компанію і в результаті там погодилися на продаж. З’явився інвестор зі Львова, який обіцяє до кінця цього року відкрити торгівельний комплекс. Проєкт має досить гарний вигляд. Всередині вони вже підписали угоди з великими українськими мережами. Мова йде за Fozzy Group, за Fly Kids, це таке ігрове райське місто для дітей на 4 з половиною тисячі квадратних метрів, у нас в Чернівцях, вважаю, цього не вистачає. А другий позитивний момент – обживається мікрорайон.
У нас також з’явився власник і для приміщення навпроти Кварцу, яке простояло більш як 20 років. Приміщення на Героїв Майдану, не доїжджаючи до Щербанюка, зліва, там також з’явився власник, який з весни планує розпочати будівництво. Поступово робимо все, щоб таких недобудов залишалося все менше.
- Днями повідомлялося про досягнення з обласною радою домовленостей щодо передачі місту ділянок. І вже навіть була оприлюднена інформація, що на цих ділянках планують звести: дитячий садочок, комплекс школу-амбулаторію ветеран-хаб. Про які ділянки йдеться, райони розташування? Місто має ресурси на ці проєкти чи це далека перспектива?
- Це насправді ініціатива обласної ради і цей перелік об’єктів – також їхня ініціатива, їхнє бачення. Станом на сьогодні ми перебуваємо у переговорному процесі. Так обласна рада погодилася на передачу частини земель, ухвалити рішення на сесії та передати місту. Я думаю, коли ми це все отримаємо, тоді будемо ухвалювати рішення, що робити з цими землями. Це їхнє бачення. Цільове призначення при передачі не вказується. Зараз мова йде про зміну власника: з обласної ради на міську. А що буде далі – побачимо.
- Провладний трикутник у Чернівцях: міська рада, обласна рада та військова адміністрація. Як місту вдається товаришувати зі всіма? Кілька слів про спільні проєкти з обласною радою та адміністрацією?
- Будь-яка єдність раніше була не властивою для буковинської політики. Але насправді за ці 4 роки у нас, дякувати Богові, немає ніяких конфліктів особистих чи політичних. Як нам вдається це – не знаю, певно треба всіх питати. У нас насправді хороша співпраця і з обласною адміністрацією, ми один одного чуємо. Ми все-таки жителі одного міста, тому це наш обов’язок, тим паче зараз, у такий складний період, рухатися спільно, в одному напрямку і підставляти один одному плече. Аналогічно з обласною радою у нас з самого початку склалися хороші стосунки. Я вважаю, що прозорість, відкритість, чесність та порядність є основою для таких взаємин.
- Повернімося таки до міста. Наприкінці року Ви здивували всіх кадровою ротацією на комунальних підприємствах. Чим це було зумовлено?
- Я неодноразово, ще на початку каденції, говорив, що ми постійно змінюватимемо керівників. Тому що хтось показує кращий результат, хтось гірший, хтось реально втомився, бо працювати очільником комунального підприємства – це неймовірна відповідальність, це величезний тиск, боротися з системою складно. Хтось не справлявся.
Зміни виправдалися. Жодний керівник не застрахований від помилок чи невдач. Така система і така філософія працює і в приватному бізнесі теж. Хтось є кращим, хтось гіршим і це природно.
- Кількома тижнями раніше відбулося ще одне призначення – центральну міську лікарню очолила Світлана Сердюкова. Чим керувалися при її призначенні на посаду?
- Керувалися її особистими якостями, цінностями, фаховістю, звісно. Це фактори, якими керуємося при призначенні всіх керівників. Її кандидатуру обирали з кількох. Рішення ж не приймається одноосібно. Ми спілкувалися і з медичною спільнотою, і з іншими топ-менеджерами, які є в місті, це було спільне рішення. Насправді з керівниками медичних установ співпрацюють багато хто: бухгалтерія, фінанси, всі заступники залучені, адже ми беремо участь в погодженні фінпланів, аналізуємо бюджет виконання. Це стосується кожного керівника. Було декілька кандидатур, але обрали цю. Знову ж таки, це не на все життя, це випробувальний термін - на пів року.
- Є ще кадрові плани? Хто наступний і куди?
- Все в процесі. Я переконаний, що за цей рік ще буде декілька кадрових змін це точно.
- Тема, яку просто не можемо оминути, ремонти: що з масштабного заплановане на цей рік?
- У нас є проєкт по ремонту вулиці Головної. Якщо запитати в чернівчан – то Головна буде на першому місці. Це дійсно так, її не ремонтували за 40 років. Це обличчя міста і вона потребує оновлення. Ми плануємо розпочати з кінця вулиці, перший етап – від проспекту і до вулиці Гузар. Другий етап – від Гузар до Садової, щоправда, не скажу, що це вдасться зробити в цьому році. А третій етап – це вже до центральної частини міста. Це великі кошти. Ми виходимо з того, що ми заробили. Проміжки різні і суми різні. Можу сказати за першу ділянку, на яку маємо в планах оголосити тендер - йдеться про орієнтовно 150 мільйонів гривень. На першому етапі замінюватимуть бруківку на асфальтове покриття. Базальт не витримує навантаження такої кількості транспорту і, на нашу думку, там буде ефективний асфальт.
А друге з основного – це мережі. Погані мережі – це не комфорт та незручність для громадян, відбуваються прориви, тут і про воду, і про газові мережі йдеться. Це великі втрати. Мережі в жахливому стані і ми завжди Чернівцігазу говоримо, що їх потрібно міняти.
Дивіться нас на YouTube
Стараємося використовувати кошти не міські, а меценатські для скверів. Ми не завершили єдиний сквер імені Міхая Емінеску, буквально зараз, коли потепліє, завершимо. Там залишилося освітлення зробити, облагородити тротуар, який поруч. Думаю, що обов’язково якісь сквери зробимо, не залучаючи кошти міста.
Ми намагаємося йти крок за кроком. Однозначно ми зробимо всі дороги, і всі приміщення, але на це потрібний час. Ленківці, Садгора, Рогізна, Роша, Чорнівка чи Коровія – ми не виокремлюємо і намагаємося робити щось для людей всюди.
- Пологовий на вулиці Рівненській: чи плануються тут роботи?
- Пологовий входить до Центральної міської лікарні і першим етапом було, звісно що, облаштувати фасад та утеплення центрального корпусу лікарні. Ми вже бачимо, яка економія йде на комунальних послугах: як на опалення, так і на охолодження в літній період. Ми давно написали проєкт щодо пологового. Але хотіли використати кошти не бюджетні, а грантові. Зверталися до іноземних донорів. На 99 % ми переконані, що нам цей проєкт погодять. Утеплення, ремонт і заміну котельні розпочнемо робити в цьому році.
- Проблема з землею для центрального кладовища. Приватні особи, які є власниками земель, за рахунок яких можна було б розширити кладовище, називають досить високі суми чим ставлять місто в скрутне становище: як будете вирішувати цю проблему?
- У нас насправді також є кладовища і на Роші чи в Садгорі. Там є багато місць, яких вистачить на декілька років.
Але ситуація з Центральним кладовищем – дійсно є шантажем. Свого часу один приватний підприємець родом з Кам’янки, з Глибоцького району, якимось чином викупив рівно всі землі поблизу кладовища. Це відбувалося роками, напевно з таким умислом, щоб шантажувати місто. Він говорив, що хоче міняти на землі десь в центральній частині міста, на сьогодні ці землі не мають жодної вартості, тому що вони знаходяться в санітарній зоні, їх не можна використовувати ні під що. Тому звичайно оцінити їх в такі суми як він хоче, 3 мільйони гривень за 20 соток – це абсурдно. Ми спілкувалися і з правоохоронними органами, і з підприємцем, він стверджує, що він є фактичним власником, а реальним власником є хтось інший і він не може розказати хто. Тому я думаю, що нам треба спільно з військовою адміністрацією, з правоохоронними органами спільно шукати вихід.
Але з іншого боку, знову ж таки, у нас є де ховати людей зараз, просто всі звикли, що Центральне міське кладовище найбільше, а на Роші і в Садгорі в принципі є місця, є Кладовища в Ленківцях, в Коровії. Тому такої нагальної проблеми, що ховати не буде де людей – немає.
- Призупинення фінансування USAID на 90 днів стало «неочікуваною та неприємною новиною». Частину припинених програм підтримки США профінансують державними коштами, повідомив раніше Володимир Зеленський. Які проєкти з USAID мали Чернівці та чи будемо розраховувати на підтримку від держави чи все-таки сподіваємось на відновлення фінансування.
- З великих проєктів, що ми мали з USAID – когенераційні станції, але ми їх вже отримали. Це проєкт завершений. Одну ми запустили, друга в процесі монтування. Глобальних проєктів в нас більше не було.
- Туризм у Чернівцях. Все частіше лунають думки, що розвиток туризму в Чернівцях – це лише про заклади харчування.
- Звісно, що жоден, хто живе в Чернівцях, не скаже, що туризм в місті розвинений. Звісно, є до чого прагнути і чому розвиватися, ми розуміємо, що це не тільки гастротуризм, ми маємо прекрасну історію міста, прекрасні локації історичні та архітектурні, на які їдуть подивитися люди з усього світу, але їх треба ще привести до ладу. Але тут також і важлива логістика, як приїхати в Чернівці. Аеропорт, який має бути в Чернівцях – це перша задача наша буде в повоєнний час, маємо надію, що це все буде швидше. Це рішення є складним, має узгоджуватися між нашою та сусідніми країнами, тому, на жаль, на це рішення ми повпливати не можемо. Тому чекаємо закінчення війни або якогось рішення на вищих рівнях влади щодо відкриття певних аеропортів.
Кількість потягів зараз збільшилася. За 4 роки. Звісно є складнощі в залізничних коліях, колись в радянські часи колія, яка з'єднує наше місто і Київ, проходила територією Молдови, частково Придністров’я. Це є неправильно, сполучення обласного центру з Києвом має проходити по Україні. Неодноразово за ці два роки обговорювалось як з обласною адміністрацією, так і з урядом про побудову колії, яка б з’єднала Чернівці і Кам’янець, що спростило б і пришвидшило б доїзд до Києва. Але це великий складний проєкт. Ця колія може побудуватися тільки за державний кошт. Але війна внесла корективи.
- Чи вдалося комунальним підприємствам міста поновити свою критичність? Зможуть й надалі бронювати працівників?
- Так, звичайно, підтвердили. Комунальні підприємства по країні визначаються загальними критеріями, всі визнані критичними, мають право на бронювання. Правда, нова Постанова, яка регламентує бронювання, має вийти наприкінці лютого, тому поки ще чекаємо.
- Ви чи ваші заступники маєте бронювання?
- Так, по своїй посаді маємо бронювання. І я, і мої заступники. В Україні міські голови і зами заброньовані. Розуміємо, що це життєдіяльність міста і, звичайно, що всі керівники місцевого самоврядування мають бронь, мова йде як про менші територіальні громади, так і про обласні центри.
- Відомо, що мерів в Україні штрафують ТЦК – 36 тисяч гривень за невиконання мобілізаційного завдання та зрив заходів мобілізації. Міська рада Чернівців долучається до таких заходів, у Вас штрафів не було?
- У нас в законі місцеве самоврядування відповідальне за мобілізацію. Але я так само не розумію, які методи впливу міська влада має чи будь-яка інша влада на мобілізацію в цілому. Але так є в законі. І номінально вони можуть нас штрафувати. Але місцеве самоврядування жодних важелів не має на мобілізацію. Штрафи були. Вони були і по Чернівецькій області, на голів громад, аналогічно і на заступників моїх, які відповідають за мобілізацію. Штрафи були, але ми це не виносили в публічну площину.
Медіа агентство АСС є в Instagram
- Згідно з даними звіту мера за минулий рік, у 2022 році, коли військовий ПДФО залишався у бюджеті громади, Чернівці на підтримку ЗСУ спрямували 141 мільйон гривень, а у 2024 році, коли військовий ПДФО йшов напряму у держбюджет для оборони, на підтримку ЗСУ Чернівці спрямували 1,6 мільярда гривень. Чи означає це, що реформа із перерозподілом ПДФО із місцевих бюджетів напряму в ЗСУ була максимально вірною з позиції воюючої країни?
- Там, по-перше, не 1,6, а 1,1 мільярда. Мені особисто складно визначити, куди пішли кошти, які вилучили в громади. Вони пішли на центральний бюджет, а можливості проконтролювати на що саме вони і чи ефективно використані були я не знаю. Я виключно беру інформацію з медійної площини. На скільки розумію, ще на кінець року половина з тієї суми ще не використана була.
Збільшення суми не пов’язано з ПДФО. Ми розуміли, що коли ПДФО вилучили, що це десятки мільярдів по Україні, і розуміли, що таким чином всі потреби армії мають бути закриті. На жаль, звернення бригад і частин, як були, так і залишилися. В принципі зобов’язання підтримувати і утримувати армію приймає центральна влада, а місцева влада вже як меценати просто не можуть стояти осторонь, і звичайно, якщо є потреба ми підтримуємо ті громади, які дислокуються і зареєстровані в Чернівцях. Тому з відповіддю тут важко визначитися.
- Чому у нас в Чернівцях, коли везуть загиблого воїна, немає ніякого оповіщення? Люди стоять на зупинках, гуляють, просто ходять заклопотані своїми справами. Попереду їде поліцейська машина, включила сирену і на цьому все. Можливо, щоб поліцейський говорив у гучномовець, що везуть Героя? І люди хоча б якось звертали увагу, подякували воїну, що захищав нас.
- Справді, ще кілька місяців тому ми створили робочу групу в міській раді, де обговорювали, як зробити це краще. Ми звернулися до поліції, щоб був супровід з сиренами і мигалками, але зараз бачимо, що цього просто, тому запланована наступна зустріч, також за участі представників поліції і будемо спільно ухвалювати рішення, як зробити так, щоб з гідністю і честю чернівчани прощалися з загиблими воїнами. Зараз ми збираємо весь досвід інших міст, у результаті ми знайдемо рішення і зробимо так, як воно має бути.
- Хотілося би подякувати меру за покращення громадського транспорту. А питання наступне: чи не збирається міська рада вирішувати питання з транспортом на кладовищі Годилова. Певно, в самий кінець кладовища ніхто з представників влади не ходить. Нехай би транспорт був платний, але щоб був. Старшим людям дуже важко йти туди, за 80 сектор.
- Можливо. Але зараз, станом на сьогодні, доріжки в кінці кладовища в досить поганому стані. Зараз ми обговорюємо можливість приведення їх в порядок: гравіювання, асфальтування чи облаштування бруківки. Я думаю, що наступним етапом ми обговоримо можливість придбання малих автобусів чи електрокарів для пересування цим кладовищем. Проблема є, про неї знаємо і будемо думати, як її вирішувати.
- Спілкувалася з мером – приємні враження. Досить відкрита людина. Питання стосовно об’їзної з Мамаївців в сторону Калинівського ринку через вулицю Коломийську. Що з тим проєктом? Деякі ділянки мешканців під питанням на шляху.
- Тут швидше всього питання не до міської влади, а до обласної адміністрації. Тому що всі об’їзні шляхи проходять територію міста, сусідніми громадами. Але ця об’їзна - не на першому етапі. Це питання вирішується на державному рівні більше.
- Шановний мер. Дякуємо за зміни та хотілося б знати: коли в Чернівцях буде будуватися сміттєпереробний завод, доки місто не потонуло в смітті?
- Місто у смітті не тоне, сміттєзвалищу є куди розвиватися. Але розуміємо, що для екології це потрібна річ, ми вже два роки станом на зараз перебуваємо в процесі перемовин, спілкуємося зараз з однією американською компанією, яка має погодити бюджет і ухвалити рішення в себе щодо побудови сміттєпереробного заводу.
А другий варіант – зараз спільно з урядом ми обговорюємо кредитні гранти, кошти з урядом Фінляндії. Нас обрали 6 міст, як пілотний проєкт. Тому, думаю, якщо проєкт реалізується – йде мова про перероблення сміття в такі палети паливні, які називаються RDF (refuse derived fuel). Їх використовують для ТЕЦ, де спалюють такі брекети і виробляють електроенергію. 6 міст вибрано. Має бути візит у Фінляндію, де представники зможуть ознайомитися з аналогічними проєктами. Це співпраця на міждержавному рівні, і якщо все вдасться – ми будемо одними з перших в Україні, де збудують сміттєпереробний завод.
- Чи розглядаєте питання щодо безкоштовного рейсу тролейбусів вранці для школярів?
- Станом на сьогодні школярі їздять в тролейбусі безкоштовно. Один тролейбус не розвезе всіх школярів. Це нереально виділити окремий тролейбус для міста, сітка шкіл досить розгалужена, вони локаційно в різних точках міста.
- Як чернівчанин може потрапити на засідання сесії Чернівецької міської ради? Що для цього потрібно?
- Звернутись до організаційного відділу Чернівецької міської ради.
- Чи у 2025 році буде оновлюватися у закладах освіта комп'ютерна техніка у комп'ютерних класах коштом бюджету?
- Такі видатки передбачені у кошторисі кожного закладу освіти.
- Яка причина звільнення Наталії Калмикової?
- Її власне бажання.
- Чому так мало коштів виділяєте на підтримку військових?
- Кожної сесії приймаємо рішення про підтримку Сил оборони. На останній виділили 16,1 млн. грн.
- Пане мер, чому в Чернiвцях ремонту пiдлягають кожен рiк однi й ті ж дiлянки дорiг. Роша не має каналiзації, дороги в жахливому станi.
- Є перехідні об’єкти, де роботи розпочато і вони тривають. Крім того, здійснюємо поточний ремонт окремих доріг. Щодо каналізування Роші, то відповідний проект вже на стадії експертизи.
- Чому не прибирають тротуари і дороги ?Проспект ,Небесної Сотні, Руська...
- Усі вулиці прибирають. Однак, є брак кадрів у зв’язку з війною.
- А що взагалі по напряму спорту: на сесії приймали рішення про створення ДЮСШ з ігрових видів спорту. Де вона?
Чому ні копійки не даєте кікбоксерам, боксерам, дзюдо?
Підтримуємо всі види спорту і пишаємось досягненнями наших чернівчан.
- Хочемо знати яка перспектива вулиць Гонти, Фучика, Козачука. Ні проїжджої частини, ні тротуарів!
- Розпочнемо з вулиці Фучика вже у лютому.
Через великий обсяг матеріалу журналісти не мали змогу задати всі запитання спікеру. Проте згодом ми поставимо їх на щомісячній преконференеції міського голови.
Цей матеріал підготовлено за ініціативи Національної спілки журналістів України в межах Проєкту Ukrainian Media Fund з підтримки незалежних місцевих медіа в Україні за сприяння The German Marshall Fund of the United States.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
