Комфорт для жителів та прозорість влади: як цифрові зміни покращують життя буковинців
Журналісти Медіа агентства АСС спілкувалися з Валентином Пабатом, заступником начальника Чернівецької ОВА з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій та цифровізації (CDTO). Про якість мобільного та інтернет-зв'язку, ціни на зв'язок для буковинців та відповіді на питання читачів МА АСС - далі у форматі інтерв'ю.
- Розкажіть, будь ласка, що таке цифровізація загалом? Що означає це слово для буковинців?
- Цифровізація - це зручність, комфорт, швидкість, доступність. Автоматизація. Прозорість та підзвітність. Це чіткий контроль. Це залученість кожного громадянина держави. Цифровізація – менше паперів «paper-less»
Цифровізація - це для людей - швидко, зручно і без черг, адже всі адміністративні послуги стають доступними і в маленькому селі та у великому місті - онлайн. Це майбутнє без паперів: більше немає потреби носити документи, усе вирішується в декілька кліків.
Автоматизація роботи державних установ - дозволяє зосередитися на важливому, залишаючи рутинні паперові процеси в минулому. Менше бюрократії - більше результатів, адже цифрові послуги економлять час і ресурси.
Цифровізація - прозорість і підзвітність у діях влади, що гарантує і довіру кожного мешканця.Цифровізація для всіх: інструмент, за допомогою якого кожен стає учасником змін у своїй громаді завдяки сучасним технологіям.
І найголовніше - цифровізація забезпечує контроль і доступність, об’єднуючи мешканців і владу у спільних діях.
Завдяки цифровим проєктам кожен громадянин, буковинець, є залученим у всі процеси, він контролює дії, він обізнаний, а найприємніше в цій ситуації, що він відчуває відповідальність.
- Які цілі зараз ставить держава у напрямку доступності цифрових послуг?
- Ціль держави - забезпечити комфортну взаємодію між громадянином та державними установами та інституціями. Комфорт - це ЦНАПи, довідки та витяги в електронному вигляді без черг, всі документи – швидко.
- А як саме цифровізація сприяє запобіганню корупційних ризиків в державі ?
- Можна назвати дуже багато державних послуг, які ми з вами можемо отримати в Дії чи на Порталі Дія у кілька кліків та за пару хвилин: відкриття і закриття ФОПів. Будь-яка довідка. Дозволи та ліцензії. Сотні процесів є повністю автоматизовані – у прийнятті рішень не залучено жодної людини. Що повністю виключає втручання зацікавлених осіб.
- Якими адміністративними цифровими послугами сьогодні вже користуються буковинці, чи є вони навіть у маленьких селах?
- У Чернівецькій області 52 громади. І у кожній з них є ЦНАП. Крім того, в громадах діють віддалені робочі місця адміністраторів – у старостатах. Таких робочих місць – 109. Також є нововведення: 2 пересувні робочі місця – це спеціальна цифрова валіза. В області їх 2 – в Чернівцях та ще одну нещодавно придбано у Сторожинці. Це послуги для тих осіб, хто не може потрапити в ЦНАП чи в старостинський пункт, тому вони отримають таку допомогу, до них прийдуть особисто. Це послуга для людей з обмеженими можливостями, для вагітних жінок, для ветеранів. Це наближує адмінпослуги до людей.
Це валіза, яка має захищений комп'ютер, канал зв'язку, камери, принтер, це власне робоче місце, яке можна перенести.
У гірських громадах Буковини є питання щодо покращення доступності безбар’єрності: пандуси, без порогів тощо. У нас все на хорошому рівні, але є моменти, де можна зробити ще краще.
- Якщо порівняти Чернівці з іншими обласними центрами України: Київ, Львів, Одеса, Дніпро, впровадження цифрових адмінпослуг у всіх на одному рівні чи показники відрізняються?
- Мінцифри ставить перед собою ціль: 100 відсотково наявних послуг - в кожен ЦНАП.
По Україні і по ЦНАПах і, власне, по цифровізації ми займаємо більш ніж середнє, ближче до лідерських місць. Станом на літо у нас було 18 місце по цифровізації в країні.
Чернівецька область в Україні займає перше місце по публікації відкритих даних.
- Цифровізація де дорого?
- Зараз ні навчання, ні форуми, ні відкриття ЦНАПів, нічого не робиться за кошти держбюджету. Всі державні кошти спрямовані на виживання держави. Відкриття тих же ЦНАПів зараз відбуваються за грантові кошти. Цифри високі, але - не з бюджету.
- Чи у всіх громадах області надаються у повному обсязі цифрові адміністративні послуги? Якщо ні - то чому?
- Список послуг, що надаються жителям громад залежить від кількості населення, від відстані до найближчого Центру надання, а також і від попиту на ті чи інші послуги. Також, інколи потрібно придбати дороговартісне обладнання. І такі витрати мають бути економічно доцільними.
Наприклад, Сервісний Центр МВС, що розташований в м.Чернівці на Гравітоні та ЦНАП Острицької ТГ знаходяться поруч. Жителі Острицької громади за переоформленням транспорту їдуть в Чернівці. Обладнання для друку техпаспортів вартує від 300 000 грн. Відповідно, така сума не окупиться.
Запровадження Віддалених Робочих місць наближує надання держпослуг до громадянина. А завдяки виносній цифровій валізі Адміністратора скористатись послугами ЦНАП за місцем проживання / перебування можуть маломобільні групи населення.
- Яким чином цифровізація змінила роботу місцевих органів влади та їх взаємодію з мешканцями Чернівецької області?
Цифровізація наблизила громадян до органів влади. З’явились нові інструменти – цифрові канали комунікації. У кожної громади є свій сайт, на якому висвітлюється офіційна інформація, новини, довідкова інформація. У деяких громадах вже впроваджено інформаційні чат-боти. Розроблено геоінформаційні просторові системи. Органи влади регулярно звітують перед мешканцями громади. Діалог із владою тепер – це необхідність. Завдяки цифровим рішенням громадяни обізнані – що відбувається у їх громаді, на що витрачаються кошти, вносять свої ініціативи, є соціально залученими, і – що теж дуже важливе – відчувають власну відповідальність.
Кожен громадянин може щось запропонувати і запитати.
- Як цифровізація адаптована до потреб різних вікових груп? Чи популярні цифрові адмінпослуги серед старшого населення Буковини?
Молодь. 16-40 років: Найактивніша категорія користувачів, яка цінує швидкість та зручність цифрових сервісів тому ми працюємо над мобільними застосунками, що дають оперативний доступ до інформації в т.ч. Дія. Портал Дія. Соціальні мережі. Чат-боти. Ця категорія живе цим ритмом - миттєвого доступу до сервісів та будь-якої потрібної інформації. Молодь це ДІЯ і Дія портал, соцмережі
- 40-60 років: Використовують сервіси для вирішення адміністративних питань безпосередньо в місцевих ЦНАП кожної ТГ, особливо в сфері соціальної допомоги.
- 70+ років: Ця категорія потребує часто не просто індивідуального підходу, але й персонального виїзду представника ЦНАП до дому….Тут часто потрібно допомогти, пояснити.
- Скільки людей загалом працюють над цифровими змінами на Буковині?
- Взагалі цифровізаторів у нас 5. Але, це лише в ОВА. Зараз Мінцифри проводить політику, відповідно до якої, в кожній громаді має бути цифровий лідер. Це має бути в ідеальному варіанті один із заступників голови. Щоб він мав повноваження. В реальності – це людина, яка в же займалася технікою і їй додали обов’язків. Адже розуміємо, що бюджет не гумовий, не можуть дозволити собі ще одну людину. Станом на сьогодні таких CDTO в громадах вже є 19 осіб. Ще влітку, коли я прийшов на посаду їх було 2. Ось нещодавно призначили Банилівського лідера – він і став 19. Ще на стадії прийняття кілька осіб. Працюємо над цим.
- Які наслідки масштабної російської кібератаки саме на Буковині? Які функції та послуги не працюють?
- Маєте розуміти, що не існує окремих реєстрів на Буковині. Реєстри та бази – загальнодержавні.
Станом на зараз (30 грудня - ред.) електронне бронювання відновлено повністю також частково відновлені реєстри для дозволів на будівництво. Почали працювати перші нотаріальні реєстри.
В Україні війна. Війна, якої ще не знав світ. Високотехнологічна унікальна війна. Україна сьогодні на вістрі подій кіберфронту. Не існує простого рішення, як протидіяти ворогу.
- Яка була мета росіян, на Вашу думку, в цьому випадку?
- Паралізувати систему, навіяти страх, паніку. Дані бек-апуються, бек-апи рознесені по всьому світу. Тобто з ними нічого не зробиш – втрутитися в роботу, паралізувати – це так, можливо, що власне вони й зробили.
Усі населені пункти нашої області повністю покриті мобільним зв’язком. Лісиста і гірська місцевість – складність. Але Карпати на території Буковини повністю покриті, населені пункти гірські на 100%, щодо безлюдної місцевості – тут вже як повезе.
- Які є проблеми або обмеження роботи мобільних операторів та інтернет-зв’язку в Чернівецькій області, і від чого вони залежать?
Мобільним зв’язком буковинців забезпечують приватні компанії. На ринку представлені усі три – Водафон, Київстар та Лайфсел. Наш край є досить складним у плані рельєфу – високі гори значно ускладнюють розповсюдження сигналу. Будівництво вишок в горах у лісі – дуже складна задача.
У це складно повірити, але в наш час ще окремою проблемою є низький рівень грамотності жителів, в громадах ще досі проводять мітинги проти встановлення вишок базових станцій де на цих зібраннях розказують про страшне зомбуюче випромінювання.
- Чи працює безперебійно мобільний зв’язок та інтернет під час знеструмлень? Як покращити ситуацію? Чи є вимоги до мобільних операторів стосовно безперебійності мобільного звʼязку під час знеструмлення? Як держава регулює цей процес?
Державний орган, що регулює роботу мобільних операторів - Національний центр оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій - скорочено НЦУ. Саме він регулює відносити з операторами, перевіряє якість надання послуг, виконання операторами усіх постанов, в тому числі – щодо безперебійної роботи під час знеструмлень.
Оператори мобільного зв’язку працюють над енергонезалежністю своїх мереж. Ми з ними у постійному контакті. Я маю точну інформацію – де і яким чином на базових станціях вирішується питання забезпечення електроживленням: де оновлюються батареї, де встановлено генератори, якими відповідальними бригадами проводиться технічне обслуговування.
У порівнянні з минулим роком ситуація значно покращилась.
Робота ведеться щодня. Три оператори завжди мені повідомляють де є складності, проблеми. Один з операторів нещодавно розповідав, як краном в горах, на висоті 1060 метрів над рівнем моря, встановлюють генератор великий, який буде живити вишку. Згадаймо 2022 рік, перший блекаут, наші мобільні взагалі не ловили, дзвінок не йшов. Минулий рік - вже подзвонити можна було, а от посидіти в соцмережах - не виходило. Цього року ситуація значно покращилася.
Коли немає світла і базова станція працює від акумулятора, технологія 4G дає нам швидкий інтернет, але при 3G обладнання менше споживає електроенергії, тому оператори можуть понижувати технологію.
- Скільки в області працює провайдерів?
- 27 - постачальники в межах діючого договору. З них 7 припиняють діяльність у 2025 році, переходять під великі компанії.
5 - нещодавно зареєстровані, діяльність ще не вивчена. 2 потенційні оператори планують зайти в область у 2025 році
Ринок конкурентний.
- Як покращити ситуацію зі зв’язком та інтернетом?
- Впровадженням технології PON. PON (англ. Passive optical network) — технологія пасивних оптичних мереж. Це оптоволоконний кабель, і сигнал по ньому проходить зі швидкістю світла.
У вас є можливість мати стабільний інтернет вдома та на роботі. Для цього треба лише заживити медіаконвертер та (або) роутер.
Зараз у громадах, коли запитую, в кого вдома ще є стара мідь – ніхто не підіймає руки. Тобто в нас в області ця технологія працює.
- Чи відчутний брак фахівців у галузі цифровізації зараз?
Кадровий голод відчутний сьогодні в усіх галузях економіки. Наявна нестача як робітничих працівників, так і інженерів. Цифрова індустрія – не виключення.
Саме тому ми активно співпрацюємо із навчальними закладами області, які випускають відповідних фахівців.
Також налагоджено дружні зв’язки із провідними ІТ-компаніями краю в особі Чернівецького ІТ-Кластера.
Коли на Буковині тестуватимуть/з’явиться 5G?
- 1 листопада 2024 року віцепрем'єр-міністр Михайло Федоров повідомив, що Кабінет Міністрів України ухвалив зміни до постанови про використання радіочастот, що дозволить запустити тестування стандарту звʼязку п’ятого покоління 5G в країні. Оновлена Постанова забезпечить більшу гнучкість для операторів, частоти 2100 МГц тепер можна буде використовувати не тільки для 3G, а й для технологій 2G або 4G. Припинення використання частот 694–862 МГц для аналогового та цифрового телебачення звільнить їх для мобільного зв’язку. Заплановано, що пілотний проєкт 5G триватиме 2 роки та пройде у два етапи. Україна планує завершити повноцінний запуск технології 5G до 2030 року.
Першим буде Львів. Місто мільйонник, яке віддалене від фронту.
- Чому постійно зростають ціни на тарифи, а якість зв'язку погана, Ви можете якось повпливати на операторів?
- Це комерційна установа. Відповідно впливу на нього ми не маємо. Якість, зв’язку, цінова політика - це сфера впливу державного органу, що регулює роботу мобільних операторів - НЦУ. Це контролює держава.
- Навіщо ці онлайн-довідки, якщо всюди вимагають оригінали?
- Я, на жаль, сам стикався з цим.
Але є чинний Закон України №1368-9 від 23 серпня 2021 року, згідно з яким цифрові паспорти є повними юридичними аналогами звичайних документів. Україна одна з перших у світі ухвалила це рішення.
Якщо у вас не приймають цифрові документи, а вимагають виключно паперові документи – це є порушенням Закону України, ваших прав і свобод.
В такому разі потрібно не пошкодувати кількох хвилин свого часу і зателефонувати на гарячу лінію відповідного міністерства та залишити скаргу.
- Чому в Європі набагато повільніший інтернет та дорожчий. В Україні обмежень ж у швидкості немає, хоч гігабіт кожному абоненту за порівняно невисокі гроші.
- Інтернет свого часу був відпущений на ринок. Регуляції не було. Це зробило інтернет максимально доступним, він є в кожному домі. Конкуренція зробила свою справу, витіснила неякісні послуги. Спілкувався з багатьма партнерами з Європи, кажуть, що наш зв’язок дуже дешевий і дуже якісний.
- Як формується ціна за інет на Буковині? Чи регулює ціну держава?
- Ціни загальноукраїнські, немає буковинських цін. Регулювання – це до НЦУ.
- Чому, щоб подати заявку на аварійні дерева, потрібно ДВІЧІ витрачати свій час? Перше, щоб піти до ЦНАПУ й подати заявку про існування таких дерев і виїхала комісія. А вдруге - щоб забрати ордер. Хіба це не можна цифровізувати?
- Щодня ведеться титанічна робота з цифровізації усіх послуг, процесів. Зараз не готовий сказати чи цифровізований спил дерев, чи ні, але точно робота ведеться.
- Чому такий поганий зв'язок при відключеннях світла, а інтернету взагалі немає. Як додзвонитися в ту ж швидку чи рятувальникам, якщо буде потреба?!
- Якість зв’язку погана при відключеннях світла. Інтернет просідає одразу, як тільки вимикається світло. Екстрені служби викликати нереально.
- Якість зв'язку сильно залежить від навантаження на базову станцію. Ніхто не може вберегтися від того, що обладнання може вийти з ладу. Мобільні оператори в таких випадках понижують технологію, щоб зберегти заряд акумуляторів. Такої кількості генераторів у світі не існує, щоб забезпечити Україну. Світ їх не встигає виготовити для нас.
Робота ведеться кожного дня, намагаємось встигати за викликами.
- Чи захищені дані реєстрів після хакерської атаки?
Даня захищені, дані не втрачені. Робота ведеться спільно з світовими партнерами. Вчимося на помилках, але і ворог не спить.
Цей матеріал підготовлено за ініціативи Національної спілки журналістів України в межах Проєкту Ukrainian Media Fund з підтримки незалежних місцевих медіа в Україні за сприяння The German Marshall Fund of the United States.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
