Протипоказів вакцинації надзвичайно мало. Більшість – це псевдопротипокази, які створюють ЗМІ та самі медики – А.Дашкевич

В програмі "Суть речей" заступник директора Департаменту охорони здоров'я Чернівецької ОДА Марія Поліщук та головний позаштатний дитячий імунолог області Аліна Дашкевич розповіли , які насправді протипокази вакцинації

Людмила Григорчук: Які найголовніші причини відмов від вакцинації?

Аліна Дашкевич: На першому місці - недовіра до вакцини. Це на першому місці. Не було вакцин з 2008 року. Їх не вистачало, то одна вакцина, то інший виробник. Батьки зневірилися. Друга причина – це теж медична громада багато винна, тому що слухаючи консультації, з якими приходять до мене… то нефрологи, гематологи пишуть псевдопокази. Перестраховуються. Я б радила батькам, з приводу питань вакцинації, звертатися до фахівців, щоб інформація була правильна. Третя причина – це за релігійними переконаннями, але є приклади, як і цього батюшки, який побачив, що є правець і це дуже страшно, то він щепив своїх дітей.

Марія Поліщук: ми дуже часто з нашими фахівцями обговорюємо питання вакцинації і ми повинні розуміти одну таку річ, як тільки суспільство гарно щепиться, то наступає період ідилії, коли є гарний імунітет, коли ми нічим не хворіємо, це характерно не лише до українського суспільства, у всіх сучасних спільнотах є хвилі вакцинації і анти вакцинації. Ми заспокоюємся, забуваємо, як виглядають ці захворювання. То виникають такі думки, щоб не щепитися, а потім ми досягаємо того періоду, що нещеплених стає все більше і ця маса починає давити на ту критичну масу щеплених і починають страждати абсолютно всі. Ми повинні дивитися на це з цієї точки зору, потім починаються різні хвилі. От Аліна Василівна прищепила величезну кількість дітей від кір, паротит і краснуха. Щеплення проводилося і все прекрасно. Але ми пам’ятаємо 2008 рік, ту трагедію в Краматорську, коли стався такий шалений спалах антивакцинальної пропаганди думаю, що такі невірно трактовані, відповідними колами, насправді, ми з Аліною Василівною це знаємо, що є різні фармацевтичні групи зацікавлені у різних вакцинах, ми у зв’язку з цим не мали півроку вакцини БЦЖ. Бо фармацевтичні групи не бажали завезення саме тієї вакцини, вакцини з–за кордону, з європейських країн. При тому, що законодавство України не дозволяє закуповувати вакцину, яка не проходить певні випробування. Це захищає нас з вами. Але це не співпадає з інтересами певних кіл, зацікавлених в цьому. Чернівцям дуже везло, наші ЗМІ практично ніколи не витупали проти вакцинації, але в Україні, в цілому, ми маємо багато «агентів впливу», які не є фахівцями, але дають експертні думки. Експертною думка може бути педіатра, може бути думка імунолога. Коли ми говорили про вакцини і аутизм, певні розчинники-стабілізатори, які у цих вакцинах є, то завдяки спалаху антивакцинальної компанії, пов’язаної з аутистами, яка виявилася насправді, що вакцини ніяк не пов’язані з аутизмом. Але це призвело до того, що фірми, які виробляють вакцини, зробили мінімальну дозу того стабілізатора, на який сучасні антивакцинальні сучасники робили найбільший натиск. Це було в 70-х роках минулого сторіччя. Давно довели, що цього не існує, але це порухало вперед вакцинологію, як науку. Ми на сьогоднішній день, якщо мова йде не про багатодозні, а про однодозні вакцини, то ми практично позбулися цієї речовини у вакцині.

Людмила Григорчук: Антиреклама набагато краще працює, ніж реклама.

Аліна Дашкевич: Так, батьки кажуть, що читали таку то і таку то негативну інформацію, я їх питаю, чому не читаєте позитивну інформацію, а вони не читають таке, бо нецікаво. Більш шокуюче, коли дитина померла. Це ж сенсація, і всі від цього насолоджуються. Але з нами стаються щодня такі випадки: збила людину машина, втопилася в річці, але люди далі продовжують ходити вулицями і плавати, і цього не бояться. А вакцина, якщо почули, що в часі воно пов’язане, то все, це не можна.

Марія Поліщук: Завжди треба до цього питання підходити відповідально. Якщо батьки хочуть дитину вакцинувати, то дитина має бути здорова. Якщо правильно вибрати час, то це не дає ніяких ризиків. Треба про дитину багато знати. Чи має алергічні прояви, дитина і родина. Все це треба розказати доктору. І доктор приймає виважене рішення. Чи вже робити, чи відтермінувати. Правильна вакцинація і правильний вибір часу, і усвідомлення, що насправді нещепленим по вулиці набагато страшніше ходити, ніж щепленим. Бо будь-яка дифтерійна паличка, чи вірус кору чи краснухи вчепиться і все. А якщо ти щеплений, то ти не захворієш, або хвороба пройде у легкій формі.

Людмила Григорчук: Протитпокази. Коли не дозволяєте робити щеплення або переносите?

Аліна Дашкевич: Істинних протипоказів дуже мало, це гострі захворювання, якщо дитина на даний момент хвора і має температуру, це є протипоказом. Це судоми, ряд онкологічних захворювань і якщо дитина приймає імоносупресивну терапію. Таких протипоказів на пальцях руки можна перечислити. Зате дуже велика кількість псевдопротипоказів: що не можна після інфекційного захворювання, після ангіни треба місяць чекати.. це неправда. Сьогодні я щепила двох дітей з хронічними захворюваннями. Дівчинка в мене була з цукровим діабетом. Дівчинці 14 років, мама звернулася за направленням лікаря школи. Я щепила дівчинку. Поспостерігала за нею і відпустила додому. І ще один хлопчик був з епілепсією. 16 років йому. Все нормально.

Марія Поліщук: Існує правило вакцинології, яке звучить так, що дитина, яка з поліклініки може йти додому, а не в лікарню, з поліклініки має йти щеплена. Питання знаєте в чому, якщо для здорової дитини щеплення це важливо, тоді хіба для хворого на цукровий діабет легше буде перенести кір, чи хворому на епілепсію? Чи не дай Бог правець? Чи для дитини з ДЦП буде легше перенести те чи інше інфекційні захворювання? Вона навпаки має мати додатковий захист. Тому стратегія імунолога, Аліна Василівна – це у нас взірець імунології. Не треба створювати псевдопротипокази.