Сьогодні - день святого Сидора-Бокогрія. Які культури варто садити цього дня

Народне свято Сидор Бокогрій відзначається 27 травня (за старим стилем – 14 травня). Вірні православної церкви в цей день вшановують пам'ять двох святих з ім'ям Ісидор - Ісидора Хіоського, і мученика Ісидора Твердислова, чудотворця, пише znaj.ua.

Бокогрієм день прозвали тому, що з 27 травня переставали дути північні холодні вітри - «сівери». Наші пращури говорили: «На день Сидора відійдуть усі сивери».

Мученик Ісидор народився у III столітті в Олександрії. Пізніше переїхав на острів Хіос. Служив в полку Римської імперії. Як істинний християнин, був лагідним чоловіком і вів благочестивий спосіб життя. За наказом імператора Декія православних людей змушували поклонятися язичницьким божествам. Ісидор уникав подібних дій, і на нього донесли воєначальникові Нумерію. Його заарештували і катували. Під час тортур Ісидор радісно прославляв Ісуса. У 251 році мученика обезголовили.

Ісидор Твердислов походив з багатої католицької сім'ї, яка проживала в Німеччині. Він роздав свою спадщину і відправився подорожувати по світу. Відвідав Русь, прийняв православ'я і зупинився в Ростові, в хисткою халупі з гілок. Через час його стали шанобливо називати Твердословом тому, що його слово було твердим. Те, що він говорив, неодмінно збувалося. Помер блаженний Ісидор у 1474 році в повній самоті.

Читайте також: 50-кілограмові обладунки, мечі, щити та алябарди: Середньовічні бої у Чернівцях (ФОТО).

Заборони на Сидора-Бокогрія

Огуречником Сидора кликали тому, що 27 травня був днем посіву огірків. Вважалося, що огірки, посаджені на Сидора, не будуть гірчити, а в засолюванні не виявляться порожніми всередині і не закиснуть. До речі, урожай огірків передбачали і за погодою: ясний день обіцяв селянам хороший урожай цього овоча. Якщо ж погода у цей день була холодною і все літо повинне було бути таким же.

Крім огірків у цей день висаджували льон. Перший посів льону приурочували до першого кукованню зозулі. Наші пращури говорили: «Як зозуля закукує – так перший льон і сій». Під час сівби льону звертали увагу на верби: якщо на них наче пір'я висів пил, або ж курява з них летіла пластівцями, то льон не сіяли, а чекали дощу.