Як відомо, саме на вулиці Садовій (колишня історична назва - Ґартенґасе) у Чернівцях колись знаходилось перше трамвайне депо, яке складалося із трьох ангарів, у яких могло розміститися 9 трамвайних вагонів. Депо функціонувало з 1897 року.
Будівництво електростанції та трамвайної лінії у Чернівцях здійснювалося на умовах концесії «Електричним товариством Шукерта», із яким 2 березня 1895 року було підписано відповідну угоду. Будівництво електростанції у Чернівцях розпочалося 13 серпня 1895 року. Офіційне введення в експлуатацію міської електромережі відбулося 28 лютого 1896 року.
Концесію на будівництво електричного трамвая у Чернівцях було затверджено 26 липня 1896 року Міністерством залізниць у Відні. Урочисте відкриття трамвайного руху із пасажирами відбулося 18 липня 1897 року. Трамвайна лінія проходила від моста над Прутом до Вокзалу. Двовісні вагони курсували на всій протяжності лінії, а чотиривісні — від Прута до Центральної площі. Чернівецький трамвай припинив роботу 20 березня 1967 року.
Новини Медіа агентства АСС є у Viber
На пішохідній частині вулиці Садової у Чернівцях досі стоять трамвайні електроопори, також збереглись звичайні давні опори на вулицях Бетховена та Лесі Українки. Наразі вони не виконують жодної функції, а лише нагадують історичне минуле міста, хоча й не всім, бо мало хто знає звідки вони там взялись й для чого були призначені. На сторінках соцмереж розпочалось жваве обговорення подальшої долі опор. Усі погоджуються з тим, що вони мають неабияку культурну та історичну цінність для міста, проте ще немає спільного варіанту та напрацювань можливості їхнього відновлення та збереження.
«Старі опори австрійських часів, що в Чернівцях, перебувають ще в досить непоганому стані, їх ще можна відновити, відреставрувати. До прикладу, в Ужгороді такий стовп залишився один і його дуже бережуть, хочуть надати охоронного статусу. У нас, напевно, ще внаслідок того, що їх ще відносно багато збереглось, ставляться як до звичайного стовпа, електроопори.
Наші новини є у Facebook
Конкретики наразі в цій справі немає, ведуться лише попередні розмови. Але розуміння і бажання зберегти їх є. Особливо цікавими для нас є опори, що на вулиці Садовій – це колишні трамвайні електроопори, які зберегли ще свої гарні кронштейни та на вулиці Бетховена. До них потрібно підходити обережно та індивідуально, щоб зберегти достатню кількість», - розповів кореспондентові Медіа агентства АСС Богдан Старик, старший інспектор відділу архітектури управління містобудування департаменту урбаністики та архітектури ЧМР.
У місті вже розглядали питання збереження старих електроопор, розповідає ексголовна архітекторка Чернівців Наталія Хілько. Думали над тим, аби оновити їх та надати їм певних функцій.
«Планувалась концепція оновлення в Чернівцях. Ідея залучити ці опори в інфраструктуру міста, зробити туристичну локацію – не нова. Нехай маленька, але з таких маленьких точок і складається загальне враження про місто. Вони дуже гарно виготовлені. Наразі просто розкидані по місту і не застосовуються. Ми роздумували над тим, щоб оновити їх та надати їм функціональності. Не просто як опори перенести, а модернізувати й залучити до сучасного вуличного освітлення. Рухались у цьому напрямі. Але тут слід врахувати, що і вони мають свою ширину і є вимоги до їхнього розміщення. Ідея дуже цікава і стане цікавою для міста», - переконана сертифікована архітекторка Наталія Хілько.
Також питанням збереження та модернізації австрійських електроопор зацікавлені й в комунальному підприємстві Чернівців «Міськсвітло». Керівник підприємства Андрій Шалєєв розповів кореспондентові Медіа агентства АСС, що місто вже мало плани на відновлення таких опор та можливість зробити з них певну атракцію, проте все відбувалось на рівні пропозиції. Конкретного розгляду питання ще не було, але, як зазначив Андрій Шалєєв, історичну цінність міста потрібно відновити й зберегти.
Читайте також всі новини Чернівців.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
