"Там готові боротися", - переселенець О.Козловський (ВІДЕО)

Родина педагогів з Макіївки переїхала до Чернівців у липні 2014 року. Із окупацією Донецька інтелігенти не змирились, але протистояти сепаратистам зі зброєю не змогли, тому переїхали на Західну Україну.

Заступник керівника Донецького обласного молодіжного центру Олег Козловський із жахом згадує, коли озброєні люди намагались вивідати в нього координати патріотичних молодіжних організацій. Із окупацією Донецька інтелігенти не змирились, але протистояти сепаратистам зі зброєю не змогли, тому переїхали на Західну Україну.

Читати ще: Біль втрати. Як медики покидали Донецьку Горлівку, і чому не хочуть повертатись додому(ВІДЕО)

Російськомовний історик за освітою Олег Козловський з Макіївки бездоганно розмовляє українською та вдягнув елегантну вишиванку. Він каже: це його особистий вибір після подій на Сході. В Донецьку на період окупації Олег був заступником керівника місцевого молодіжного центру.

Олег Козловський, Ми проводили роботу за напрямками – лідерство, креативність, патріотизм..В нас була і є розгалужена мережа дитячих організацій – це українська скаутська організація «Пласт», це військово-патріотичні клуби, козацькі різні формування…

Навесні 2014 у Донецьку розпочалась справжня істерія . Олег Козловський не вірить, що до неї причетні мешканці цього міста.

Олег Козловський, Ми спостерігали всю весну 2104 року ці штучно створені активності незрозумілих для нас місцевих мешканців, активність ворожих ЗМІ, які створювали штучно картинки по світу і намагались розповідати, що Донецьк із чимось не згоден.

Та насправді було зовсім навпаки, твердить Олег. Реальну загрозу інтелігент відчув, коли до його центру увійшли озброєні сепаратисти. Тоді подружжя вирішило у будь-який спосіб виїхати з Донецька.

До теми: Нове життя у 75. Як живеться пенсіонерам-переселенцям у Чернівцях (ВІДЕО)

Олег Козловський, переселенець: Уявіть собі – ми дитячий молодіжний центр, що шукати бойовикам, терористам . Але ці люди прийшли до нас, прийшли із пістолетами.І запропонували нам надати їм інформацію стосовно організацій дитячих та молодіжних.

Олена Опанасенко,переселенка: Ми коли побачили події навесні, людей, які почали  співчувати «руському миру», ми вирішили, що не можемо там залишитись, я взяла ініціативу на себе. Тому я взяла ініціативу на себе, яким чином ми виїжджаємо.

Подружжя дісталось до Чернівців, влаштували сина до університету, а Олена уперше знайшла тут омріяну роботу за фахом – почала викладати французьку в міській гімназії.

Олена Опанасенко,переселенка: Така цікава історія, взагалі, я віднайшла себе у Чернівцях. Тому що я зараз викладаю французьку мову. Там, де я працювала в Макіївці, в основному була англійська. Тут мені пощастило знайти роботу за спеціальністю, майже через 20 років

У Чернівцях Олег та Олена товаришують з місцевими мешканцями та активно спілкуються з іншими переселенцями. Найбільше їхнє сподівання, що Донецьк знову стане українським.

Олег Козловський, переселенець: Там за атмосферою 1937 рік, там людей забирають просто з вулиць, там приходять та влаштовують так звану, націоналізацію, там люди вимушені просто боротись за виживання. Увесь цей час ви можете спостерігати інформацію, що там існують загони партизанські, які продовжують боротись, боротись в тому числі зі зброєю.

Сюжет створено в рамках проекту "СторіМейкер: школа громадянської журналістики".