Яків Кіршенблат, батько заступника головного лікаря Чернівецької міської лікарні №3 Володимира Кіршенблата, за свій винахід міг отримати Нобелівську премію.
Яків Кіршенблат очолював кафедру нормальної фізіології Чернівецького медичного інституту (нині – Буковинського державного медичного університету). А у 1957 році він розробив теорію телергонів (від грец. tele – далеко та ergon – дія), яку потім назвали теорією запахів.
- Телергонологія пояснює закони, за якими діє і живе величезний мурашник, колонія термітів, а також відкриває таємницю мателика-самця, який за 4 кілометри відчуває самицю, й оленя, що «кличе на побачення» олениць за десятки кілометрів від неї. Батько відкрив хімічні засоби взаємодії тварин й одразу ж зрозумів, які колосальні можливості має новий напрямок у науці, особливо - народного господарства, - розповідає Володимир Кіршенблат. - За допомогою телергонів можна, наприклад, відлякувати шкідників полів. І тоді не доведеться використовувати пестициди та інсекциди. Батько написав про це першому секретареві ЦК КПРС Микиті Хрущову, пояснив переваги та перспективи свого відкриття. Але, на жаль, ідею ніхто не підтримав. Не знаю, яким чином батькові все ж вдалося надіслати статтю в англійський журнал Nature. І навіть після цього підтримки держави не було. Хоча з усього світу писали, запрошували читати лекції. За таке відкриття міг і Нобелівську премію мати. А його ж навіть за кордон не випустили жодного разу.
Читайте ще: Посада сімейного лікаря існувала понад 100 років тому
Термін «феромони» замість «телергони» ввели німецькі вчені-ентомологи Пітер Карлсон та Мартін Лушер у 1959 році. До того ж, запатентували своє відкриття.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
