У 49 років Людмила Мартиненко страждала від хронічних болів у суглобах. Вона перенесла кілька операцій і відчувала себе «старою». Хоча так хотіла знову бути сильною та здоровою, аби завести добермана і мати можливість приділяти час і сили вихованню цього великого собаки, пише ІА АСС.
«Якраз після моєї останньої операції, я поховала свого улюбленого собаку. І надзвичайно хотіла завести нового. Доберман – це півторагодинні прогулянки, світанки і заходи сонця, тренування. Мені так цього хотілося! Та я не відчувала у собі сил: хвороби допікали та не давали вільно рухатися. – розповідає жінка. – Саме бажання мати собаку спонукало мене знайти групу в Чернівцях, де, як мені тоді здавалося, займаються йогою. Хоча насправді це була фізпідготовка під музику. Почала відвідувати заняття тричі на тиждень».
У 51 рік Людмила Мартиненко вступила до університету, щоби здобути другу вищу освіту – «медичного психолога».
«У мене було багато особистісних проблем, пов’язаних з самооцінкою, стосунками з іншим людьми – і психологія дуже допомогла мені розібратися у цьому. До того ж якось одночасно з навчанням, я почала цікавитися класичною йогою, читала книги, переглядала відео. І вже незабаром сама стала давати безкоштовні уроки на фабриці, де працювала, - розповідає Людмила. – Йога та психологія одночасно з’явилися у моєму житті і буквально врятували мене».
Жінка 7 років поспіль вела уроки для інших. Та в один момент зрозуміла, що потрібно вчитися далі не самостійно, а професійно.
Отримуйте новини в Telegram
Людмила Мартиненко пройшла п’ятирічний курс навчання викладанню йоги у Санкт-Петербурзі. І стала першою в Україні сертифікованою викладачкою йоги за методикою Айенгара.
«Моє навчання тривало 5 років. Ми вчили все: анатомію, психологію, філософію йоги, викладання. Потім я склала екзамен і отримала сертифікат. Але вчитися я продовжую і зараз. Уже 12 разів була в Індії, також відвідувала семінари у Франції. Я почала розуміти своє тіло, усвідомила, як важливо не дозволяти собі перевтомлюватися, вчасно відпочити, як виконувати рухи, щоби не шкодити самій собі, а навпаки – оздоровлюватися, - говорить Людмила. – Я відкрила власну студію, у якій викладаю йогу за методом Айенгара. А ще – я забула про хвороби та операції! І, до речі, я придбала собі добермана».
У йозі дуже важливо – знайти свого вчителя. Для Людмили Мартиненко ним став Сергій Михайлов.
«Учитель – це опора і абсолютна довіра. По суті, це твій духовний наставник, - розповідає жінка. – Знайти свого Вчителя непросто. Але коли це стається, відчуваєш величезне щастя».
Філософія йоги – це давнє писання Індії. Вважається, що ці знання отримали великі мудреці у стані медитації. Тож Людмила Мартиненко зауважує: посидіти нерухомо в тиші – це зовсім не медитація.
«Шлях йогина – це шлях до медитативного стану. Дехто вважає, що от він сів нерухомо – і це вже медитація. Насправді сидячи так, більшість людей думають про що завгодно, ведуть внутрішній діалог із собою, перед кимось у думках виправдовуються. Усе це не має нічого спільного з медитацією, - пояснює викладачка йоги. – Медитація – це процес, якого може досягнути людина, що дозволяє собі піти із соціуму, виконавши всі свої зобов’язання».
Усього є 8 сходинок йоги. Людмила Мартиненко викладає третю сходинку – асани (пози).
«По суті, ми займаємося здоров’ям. Виконуємо те, що можна відчути та усвідомити, - пояснює жінка. – Четверта сходинка – це вже спостереження та контроль за диханням, перехід від зовнішнього до внутрішнього. Із початківцями це не практикую – їм ще зарано. Спочатку треба працювати над тілом, щоби відкрити грудну клітину, навчитися рівно сидіти. На це потрібно близько 3-х років».
Нині Людмила Мартиненко не уявляє свого життя без йоги. Їй дуже важливо ділитися своїми знаннями з іншими.
«Йога навчає нас оздоровлювати своє тіло. Але для цього перш за все потрібна внутрішня гармонія. Тобто має значення все: що ви їсте, скільки годин триває нічний сон, як відпочиваєте. Якщо людина спить 4-5 годин на добу, вона не може бути здоровою. Через кілька років це загрожує інфарктом чи інсультом. Наше тіло не безкінечне. Воно накопичує втому, але зрештою, якщо це не припиняється, стається збій. Я цей збій відчула на собі у 49-річному віці. І почала змінювати своє життя, - каже йогиня. – Коли ми достатньо спимо, добре харчуємося, позитивно мислимо – наше тіло оздоровлюється. Коли людина живе у гармонії – все змінюється. А головне – покращується здоров’я».
Людмила зовсім не виглядає на свій вік. Вона активна, струнка, життєрадісна. Каже, що має гарні гени – все життя виглядає молодше свого віку. Водночас і практика асан неабияк сприяє красі та молодості.
«Найперше, що робить практика асан, - виправляє поставу. У нашому тілі циркулюють різні енергії, і вони працюють правильно, на благо здоров’ю, коли у людини гарна постава», - зазначає Людмила Мартиненко.
До речі, жінка не вегетаріанка, проте час від часу відпочиває у пансіонаті з веганським харчуванням. А ще – давно обмежила себе у смаженому та жирному.
«Якось я навіть спробувала 7-денне голодування. Пила тільки воду та чай з імбиру. За той тиждень я схудла на 5 кг і переконалася, що можу впоратися із таким, - каже Людмила. – Можливо, іноді людині варто так випробовувати себе. Але, гадаю, це насилля над собою. А я не хочу страждати!
Йога дала мені величезний ресурс – як фізичний, так і духовний. Насолоджуюся цим і ціную кожну мить свого життя!».
Авторка: Ольга КАМСЬКА-ОПОЛОНИК
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
