У Будинку прощання на єврейському кладовищі в Чернівцях планують створити музей Голокосту

В офісі Асоціації єврейських організацій та общин (Ваад) України у Києві відбулося перше засідання, присвячене початку нового музейного проекту в Чернівцях.

Йдеться про історичну будівлю «Бейт-Кадішін» («Лайхенхалле» – Будинок прощання) на єврейському кладовищі у Чернівцях. Виникла ідея відреставрувати її і створити там музей Голокосту на Буковині як філію Чернівецького музею історії та культури євреїв Буковини. Її підтримано єврейською громадськістю, істориками, дослідниками Голокосту, організаціями вихідців з Буковини за кордоном. Нещодавно посольство Німеччини в Україні запропонувало внести чималу суму на відновлення будівлі «Бейт-Кадішін».

На нараді були присутні директор Чернівецького музею історії та культури євреїв Буковини Микола Кушнір, історик і архівіст з Чернівців Марія Никирса, а також відомі діячі культури, історики, представники громадських організацій, педагоги, дослідники. Засідання відкрив голова Ваада України, ініціатор створення нового музею Йосип Зісельс. На його думку вже потрібно шукати дизайнерів і фахівців з організації музейних експозицій, налагоджувати контакти з усіма зацікавленими організаціями та з особами, які готові взяти участь у проекті. Ідея Зісельса підтримана міським головою Олексієм Каспруком та посольством ФРН. Її обговорювали на зустрічах міського голови з представниками Ваад, зарубіжнними громадськими організаціями,що обєднуюють євреїв. Директор Центру досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства НаУКМА Леонід Фінберг розповів про свою участь у роботі зі створення музею Голокосту в Дніпропетровську, зазначивши, що важливим є попередньо розроблена концепція музею. Також необхідно ознайомитися з сучасними принципами побудови музеїв Голокосту в інших країнах.

Директор Київського Інституту юдаїки Юлія Смілянська запропонувала розглянути концепцію музею, виходячи з того філософського та літературного потенціалу, який проявився внаслідок переживання Голокосту саме у чернівецьких євреїв. Імена Пауля Целана, Зельми Меербаум-Айнзінгер та інших дають привід уявити майбутній музей з незвичайної, унікальної точки зору, оскільки була унікальною сама ситуація в Чернівцях в порівнянні з тим, що відбувалося в інших єврейських громадах на окупованій території України. Директор Музею історії та культури євреїв Буковини Микола Кушнір говорив про важливість вирішення практичних питань функціонування музею, про технічну сторону питання. Для комплектації майбутньої експозиції він вважає за необхідне працювати з архівами, співробітництво із зарубіжними істориками та архівістами, пошук документів і фотографій в приватних зібраннях. Це дасть можливість наповнити експозицію матеріалами, які належать до локальної, саме буковинської історії. Марія Никирса також вважає, що робота з архівами може дати величезний матеріал для наповнення експозиції майбутнього музею. Крім того, існує безліч досліджень з окремих питань життя і доль чернівецьких євреїв у період Голокосту. У дискусії брали участь Віталій Нахманович (історик, співробітник Музею історії Києва), Анатолій Подольський (директор Українського центру вивчення історії Голокосту, м Київ), Ігор Андрійчук і Марина Щербакова (Центру досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства НаУКМА). Вони говорили про зв’язок концепції і технічних можливостей функціонування майбутнього музею, про залучення молоді до вивчення історії Голокосту на Буковині, про проекти відновлення будівлі і засоби фінансування проекту. Учасники наради вирішили наступного разу зібратися в Чернівцях. Зацікавлені у створенні музею Голокосту на Буковині можуть письмово звертатися до дирекції Чернівецького музею історії та культури євреїв Буковини з пропозиціями та ідеями. Електронна адреса музею: [email protected]