У Чернівцях обговорили проблеми збереження архітектурної спадщини міста

Чому у Чернівцях балкони падають, хто повинен платити за збереження архітектурної спадщини міста і як це працює в інших українських містах – обговорювали під час публічної дискусії під назвою «Врятувати рядового Купола, або Чому у Чернівцях балкони падають?», яка відбулася у редакції газети «Буковина».

Про досвід Львова у порятунку історичних будівель розповів Павло Богайчик, головний спеціаліст охорони історичного середовища Львівської міськради.

"Дуже часто при укладенні охоронних договорів, люди починали розуміти, в якій пам’ятці вони живуть, і почали інакше дивитися на них. У нас діє кілька програм співфінансування – реставрації вікон і брам, а також заміни вікон із пластикових на дерев’яні, реставрації балконів, сходових кліток і впорядкування внутрішніх дворів, реставрація фасадів. У Львові щороку збільшують обсяг фінансування програм, спрямованих на збереження історичної спадщини міста: якщо у 2015 р. на такі потреби спрямували 7 мільйонів, то минулого року витратили на збереження архітектури міста 42 мільйони. Чернівці ж, наприклад, цьогоріч виділили менше мільйона на співфінансування реставрації брам. І ще мільйон із бюджету дали на ліквідацію наслідків пожежі в будинку на вулиці Івана Франка", - розповів Павло Богайчик.

Читайте також: Впливовий АССпект: Як завадити руйнуванню будинків у Чернівцях?..