Впливовий АССпект: Як завадити руйнуванню будинків у Чернівцях?..

Усього цього можна було б уникнути, якби містяни відмовилися від самовільних забудов та дотримувалися правил ДБР, переконують фахівці. Як вберегти місто і самих себе від подібних проблем, «Впливовому АССпекту» розповіла Наталія Хілько, архітекторка.

- Мабуть, на сьогодні в архітектурі Чернівців самовільна забудова та реконструкція – чи не найгостріша проблема. Виникнення самовільних споруд чи реконструкцій найперше пов`язане із низьким рівнем правових знань людей. Наведу найпростіший приклад: купуючи квартиру, 80% чернівчан чомусь одразу починають її перебудовувати – зносити стіни, склити балкони. Насправді ж, будівлі не можуть витримати кілька перебудов, - каже Наталія Хілько. – До того ж, виконують їх, як правило, робітники, яких порадили друзі чи сусіди. І – без жодних договорів та гарантій. Хоча у Європі будь-які ремонтні роботи розпочинаються тільки після укладання правового договору. Таким чином, за все, що «пішло не так» несе відповідальність і компенсує збитки виконавець.

- Тобто важливо отримати дозвіл на будь-які роботи?

- Варто розуміти: дозвіл – це техумови, констатація того, що на тому чи іншому місці можна виконувати будівельні роботи.

Якщо говорити про будинок на вулиці Руській, 66, фасад якого розвалився, його реконструкція була проведена ще у 2012 році. Але я, як архітектор, розумію, що до сумних наслідків призвів цілий комплекс неправильних рішень. Почнемо з того, що якщо ми навантажуємо будівлю мансардою, то чому перед цим не зробили підсилення стіни, яка тримала фактично ще один поверх?.. Нещодавно ж у цьому будинку люди самовільно почали влаштовувати гідроізоляцію, яка, зрештою, і призвела до руйнації.

На мою думку, люди, які мають кошти на перебудову та реконструкцію, стають жертвами реклами. Наведу ще один приклад: зараз звідусіль говорять про енергоефективність, рекомендують утеплювати будинки. Це призводить до того, що мешканці безграмотно кидаються утеплювати фасади пінопластом. Самі обирають матеріал, по оголошенню наймають робітників… Не знаючи, що пінопласт в історичній забудові не дає бажаного результату, стіни цих будівель і так доволі товсті. Таким чином, бажаючи утеплити оселю, людям у першу чергу варто звернутися до спеціаліста, який проведе енергоаудит: прийде з тепловізором у відповідну пору року і подивиться, де найбільша тепловтрата. Можливо, потрібно утеплювати не стіни, а відремонтувати піддашшя чи зробити вентиляцію у цоколі, щоб не було замокання.

Таким чином, проблема не у дозвільних документах, а у свідомості і підході до виконання робіт людей.

- У Чернівцях є фахівці, до яких можна звернутися за консультацією?

- Це – ще одна проблема. Фактично, немає комунального підприємства, яке би надавало такі послуги. Кажуть: чиновників забагато, нам нові комунальні служби не потрібні. Відповідно, хто в нас відповідає за фасади?.. Ніхто. А за балкони?.. Теж ніхто.

Коли я була головним архітектором Чернівців, до мене часто зверталися люди за консультацією: як правильно перебудувати будинок, чи можна робити перепланування у квартирі, як укріпити стіни тощо. Хоча за посадовою інструкцією чиновника, я не мала цим займатися. Відповідно до положення, основний вид діяльності головного архітектора Чернівців – розробка містобудівної документації.

Переконана: місту потрібно створити комунальний центр з надання не тільки консультативних послуг, а й рекомендацій до реалізації тих чи інших проектів. Тоді люди змогли би отримувати фахову консультацію щодо мереж, фасадів, реставрації чи реконструкції. Ці фахівці несли би відповідальність за свою рекомендацію, вони могли би чітко визначити причину руйнування того ж балкону. Але поки такого центру немає, маємо ще один прецедент - обсипалася штукатурка з балкону новобудови на вулиці Руданського. А чому – незрозуміло. Насправді ж, там відбувається замокання через неправильно облаштоване  водовідведення. Ніби ринви змінили, а встановили їх неправильно. Вода стікає не у відповідну ринву, а по фасаду і балкону. Йде природній процес руйнації.

Пояснити ці нюанси забудовникам могли би саме спеціалісти відповідного комунального центру. І тоді можна було би працювати на випередження «балконопадів» чи, тим більше, руйнування будинків, а не над подоланням наслідків. Адже будівлі, як люди: народжуються, живуть і помирають, якщо їх неправильно експлуатувати.