Впливовий АССпект: Як через політичні суперечки не розсваритися з рідними

Найнеприємніше те, що це часто зводиться до особистісних конфліктів між рідними, друзями та колегами. Чому люди так себе поводять та як через політичні суперечки не розсваритися з рідними, «Впливовому АССпекту» розповіла Алла Борисюк, завідувач кафедри психології та філософі Буковинського державного медичного університету, практикуючий психолог.

- Вступаючи у політичну суперечку з другом чи родичем, здається, кожен хоче запевнити співрозмовника у правильності і гідності кандидатури свого обранця. Насправді ж, конфлікти, пов’язані з політичними поглядами, часто виникають через потреби з’ясувати стосунки, які зовсім не пов’язані з предметом конфлікту. Як правило, між людьми уже існують проблеми, які обидві сторони не хочуть помічати, роблять вигляд, що все добре. Бажання ж довести свою політичну правду вивільняє ці проблеми, виривається на поверхню низка претензій та образ, - пояснює Алла Борисюк. - Іноді ми добре усвідомлюємо проблеми у стосунках, не відводимо очі від них, але не здатні відверто поговорити, тому підсвідомо шукаємо привід для цього. Інша думка про улюбленого кандидата – ідеальний привід, щоб образити партнера, пригадавши вже й все інше, що так довго спричиняло дискомфорт у спілкуванні. Велика частина політичних конфліктів лише викриває старі образи, які можуть сягати десятків років, погіршуючи стосунки ще більше. Варто пам’ятати, що за таких обставин конструктивно розв’язати  конфлікт не вдасться.   

- Це означає, що домовитися навряд чи можливо?

- Коли триває бурхлива дискусія, все, чого ми бажаємо, - це щоби нас почули, щоби наша точка зору була прийнята до уваги. Іноді, якщо розмова складається не так, як ми б хотіли, ми приймаємо захисну позицію, перетворюючи дружню дискусію на повномасштабний конфлікт. Не завжди ми цього бажаємо, але втрачається контроль над ситуацією.

Читайте ще: Впливовий АССпект: Результат виборів – свідчення низької політичної культури українців, - політолог

Найчастіше через політику сваряться на роботі і вдома

- Найбільш нестабільне середовище, де може статись політична суперечка, - це робота. Людям хочеться здаватися добре проінформованими та політично свідомими, тому вони вступають з колегами в політичні дебати. Політика – дуже непроста тема, тому потрібно бути обережними з просуванням своїх поглядів. Найкраще - взагалі уникати таких розмов на роботі, адже неправильна, на чийсь погляд, думка, може підірвати вашу ж кар’єру, призвівши до непотрібних конфліктів та чвар, - продовжує Алла Борисюк. - Політичні дискусії часто виникають і в сімейному колі. Тут люди поводяться вільніше, оскільки їхній кар’єрі нічого не загрожує. Водночас, вони не помічають, як псують взаємини з найріднішими людьми. Погляди рідних можуть здаватися неправильними, застарілими, проте не варто один одного ображати.

Коли люди відчувають, що їх атакують або обговорюють за спиною, то приймають захисну позицію. Розмова перетворюється на виправдовування своєї поведінки та поглядів, на які співрозмовник нібито не зважає.  

Не дуже добре виглядає, коли ми когось засуджуємо чи не приймаємо чужої думки. Часто робимо це ненавмисно, бо не вміємо підібрати правильні слова. Емоції загострюють ситуацію, і все, на що спрямована тепер розмова, - це деструктивна сварка, а не конструктивна дискусія.

Без «але» та відвертих засуджень

- Зрозуміло, що в такий бурхливий період, як зараз,  від політичних конфліктів нікуди не дітися. Але як все-таки пом`якшити суперечку?

- Дам кілька порад, як обговорювати політичні теми та кандидатів у президенти.

По-переше, спробуйте «віддзеркалювати» співрозмовника, щоби дати знак, що ви його слухаєте. Якщо опонент висловлює думку, з якою ви не згідні, скажіть, що ви розумієте його позицію, повторивши її його ж словами. Це дозволить співрозмовнику почути себе зі сторони, а вам ще раз спробувати зрозуміти його позицію.  

Уникайте слова «але».  Це слово має негативне забарвлення в розпалі дискусії. Наприклад: «Я тебе почув, але…». Ця теза знецінює всі зусилля співрозмовника, адже ви намагаєтесь наголосити, що ваша думка важливіша.  

Озвучуйте емоції, пояснюючи власну точку зору. Яка з тез, на вашу думку, звучить краще: «Ти ніколи не сприймаєш мене серйозно» чи «Мені неприємно, що ти ігноруєш мою думку. Це тому, що ти не знаходиш її достатньо обґрунтованою?». Перша теза осуджує, і швидко переключає співрозмовника в захисну позицію. В другому прикладі - щиро висловлені почуття, що дає можливість співрозмовнику пояснити свою точку зору.  

Дайте можливість опоненту висловити свою думку. Після озвучення своєї думки, запитайте співрозмовника, які в нього міркування з цього приводу. Це показує, що його думка для вас важлива.

Вам буде цікаво: Що відомо про дружин кандидатів у Президенти, які пройшли до другого туру виборів

Не хочете говорити про політику – «сховайтеся» у телефон

- Як радите реагувати, коли політичну суперечку провокують навмисно?

- У такому випадку все відбувається за схемою «стимул» – «реакція». У кожної людини є болісні місця, «натискаючи» на які, провокується емоційний вибух. Для того, щоб не допускати емоційних реакцій на провокацію, потрібно визначити, які болісні місця є у вас (що вас виводить з емоційної рівноваги). Інакше ви не зможете визначити, і, тим більше, пропрацювати попередній досвід, що змушував вас бурхливо реагувати на провокації. Важливо усвідомити, що болісні для вас питання не повинні бути провокуючим фактором. Напишіть список подразників, що активізують ваш захист або змушують атакувати у відповідь на провокацію. Так ви зможете заздалегідь:  

1) емоційно відсторонити себе від попереднього досвіду, який визнаєте загрозливим;  

2) позитивно оцінити наявний попередній досвід, що ґрунтується на ваших реакціях. Тоді ви більш адекватно реагуватимете на провокації, і захистите ваше емоційне здоров’я.  

- Як правильно зупиняти розмову на політичну тему, якщо вона тобі неприємна?

- Якщо немає бажання розгортати політичну дискусію, то краще призупинити розмову, запропонувавши змінити тему і визнавши право кожного на власну думку.  

Про необхідність зупинити бесіду на політичну тематику може говорити мова тіла.  Ви можете почати збиратися кудись, згадати про важливу зустріч чи просто відвести погляд. Якщо співрозмовник зовсім не чутливий до мови вашого тіла, то можна надягнути навушники, щоб припинити бесіду. Це, зазвичай, сигнал, що ви хочете спокою та усамітнення. Якщо немає навушників, то можна «сховатися» за телефоном.