Впливовий АССпект: Соцмережі крадуть половину нашого реального життя

Ми живемо у безперервному потоці інформації. Якщо раніше джерелом новин слугували лише телевізор та радіо, то нині важко уявити свій день без телефону, планшета, комп`ютера. Соцмережі, інформаційні сайти, відео – це те, без чого годі й уявити свій день. Та чи не шкодить усе це нашому здоров`ю? Про те, як не стати Інтернет-залежними, «Впливовому АССпекту» розповіла Ірина Блажіна, асистент кафедри нервових хвороб, психіатрії та медичної психології БДМУ, голова Чернівецької філії УСП.

- Наразі ми маємо надзвичайну можливість доступу до будь-якої інформації в будь-який час і, звичайно ж, не уявляємо життя без Інтернету. З одного боку – це більші можливості, а з іншого – загроза для нас. Шукаючи будь-що в мережі Інтернет, ми часто потрапляємо на спотворену або і зовсім неправдиву інформацію, яку наш мозок все одно опрацьовує та зберігає, змінюючи під її впливом наше світосприйняття, - пояснює Ірина Блажіна.

- Маєте на увазі сидіння у соцмережах?

- Із соцмережами взагалі цікава історія. З однієї сторони, «сидіння» у них носить компульсивний характер, направлений на зниження рівня тривоги. Однак споглядання цього «ідеального світу», сформованого з фотографій щасливих, люблячих родин, кар’єрних досягнень, закордонних поїздок, красивого відпочинку, має часто протилежний ефект і може навіть посилювати рівень тривоги та формувати низьку самооцінку. 

Крім того, вже не секрет, що в соцмережах існує так зване «ранжування вподобань» і на наших сторінках поступово з’являється лише та інформація, яку ми переглядали раніше. Так, якщо користувач має певні політичні, релігійні  чи будь-які інші переконання, соціальні мережі підтвердять правоту його поглядів. Тим самим сприяючи формуванню однобічного бачення тієї чи іншої проблеми. І чим довше це триває, тим беззаперечнішою стає впевненість у власній правоті, розвивається зашореність, поступово зникає толерантне ставлення до поглядів інших людей. Так виникає стереотипна модель світосприйняття, тунельне мислення. В такому стані людина не помічає, або відкидає все, що знаходиться за рамками її уявлень. А це, очевидно, шкодить відносинам з оточуючими та власній душевній рівновазі.

Читайте ще: Впливовий АССпект: Психолог пояснює, чому збільшилася кількість самогубств

- Це перетворюється на свого роду залежність?

- Саме так. Є дані про те, що в середньому людина користується гаджетами близько 4 годин на день: перевіряє електронну пошту, повідомлення в месенджерах. Середньостатистичний  студент, до прикладу, протягом пари перевіряє телефон від 3-х до 5-ти разів. Звичайно це зменшує концентрацію уваги, погіршує здатність до запам’ятовування. 

Мене часто запитують студенти: «Як покращити пам’ять? Може приймати ноотропні препарати?». Насправді профілактикою подібних проблем є налагодження режиму дня, достатній сон, сбалансоване харчування, а також чергування розумового й фізичного навантаження. Особливо важливо концентруватися на тому виді діяльності, який виконується. Бо постійні відволікання різко знижують продуктивність: мозку потрібен час для того, щоби знову включитись у виконання попереднього завдання і досягти потрібного рівня концентрації. 

Вам буде цікаво: Facebook почав показувати, скільки часу ви "сидите" у соцмережі

- Що ж робити, аби нові можливості приносили нам користь, а не шкоду?

- Рекомендації доволі прості. Спробуйте не відволікатися на гаджети протягом декількох годин - і ви будете здивовані, наскільки продуктивнішим став ваш день. А відпочиваючи, пам’ятайте, що робочі дзвінки і переписка не дають вам ні попрацювати, ні відпочити повноцінно. 

Даруйте собі відпочинок та приємні дрібниці. Не картайте себе за недороблені справи, намагайтеся планувати свій день, читати цікаві книжки, проводити час з друзями. Відчуйте себе тут і тепер. І нехай віртуальний світ зачекає!