Занедбані та напівзруйновані: що робити із покинутими будинками у Чернівцях (ФОТО)

Занедбані, аварійні та напівзруйновані – у Чернівцях чимало таких будинків, що роками, а то й десятиліттями повільно руйнуються. Журналісти ІА АСС зазнімкували такі будівлі на чотирьох вулицях: Гагаріна, Переяславській, Шалом-Алейхема та на розі Кармелюка-Лук`яна Кобилиці. У цих спорудах руйнуються тримальні стіни, перекриття і навіть фундамент. Щоб їх відновити, потрібно більше грошей, ніж на будівництво нових споруд. Водночас, міська рада не має права самовільно зносити такі будинки, бо ж багато з них мають власників. А ті, що в комунальній власності, не обліковані. Однак і перебування руїн в середмісті Чернівців не додає привабливості місту.

«На жаль, міська рада не дуже може впливати на зруйновані будинки, якщо вони у власності. Тому що тільки власник має право звертатися за дозвільною документацією на ремонт, реконструкцію, реставрацію тощо. Щоправда, особливо, якщо будівлі знаходяться в історичному середовищі, цей вид робіт дуже дороговартісний. Тому маємо те, що маємо», - каже Наталія Хілько, головна архітекторка Чернівців.

Замість зруйнованих будівель – будинки-вставки

Наталія Хілько розповідає, що коли Чернівці забудовувались (кінець ХІХ - початок ХХ століття), сусіди вміли домовлятися між собою. Зокрема, у місті виконувалася фронтальна забудова вулиць.

«Хто на що мав кошти, так і будував: хтось 1-поверховий будинок, хтось – 3-поверховий. Але всі у місті знали, що торцева стіна будинку має бути глухою. Тож якщо сусід не мав коштів на той момент, то з часом він міг собі звести будинок збоку. Це так звані будинки-вставки, як їх називають в архітектурі. В історичному середовищі вони дозволені, але тільки після аналізу стану сусідніх будинків, - пояснює архітекторка. – Будинки-вставки також можуть бути зведені зараз на місці напівзруйнованих 1-поверхових будівель, які або зведені із саману, або давно не доглядалися і через це втратила свою несучу здатність. Тому над цим треба працювати. У першу чергу – проаналізувати ці будинки і скласти реєстр».

Регенерація кварталу: архітектори ініціюють новий проєкт

Управління архітектури Чернівців разом із спілкою архітекторів визначили квартал в центрі міста, де планують провести регенерацію, тобто розробити детальний план цієї території, вказавши у ньому і покинуті будівлі.

«Це дозволить нам провести повний аналіз оцих закинутих або ветхих будинків, які вже втратили ступінь зносу і їх можна тільки розібрати. Бо ремонтувати фактично неможливо, - говорить Наталія Хілько. - Звісно, це довготривалий процес. І у міському бюджеті, на жаль, немає коштів на проведення якихось інноваційних заходів. Але ми спробуємо в одному кварталі визначити, які будівлі варто зносити, які - реставрувати, а замість яких можна побудувати щось нове».

Обліку напівзруйнованих будівель у Чернівцях нема

Скільки напівзруйнованих будівель у Чернівцях належать до комунальної власності, наразі невідомо. Бо такого обліку ніколи не вели.

«Окремо ніхто не вів обліку приміщень, які перебувають у занедбаному стані. Ведеться тільки загальна інформація по всіх приміщеннях комунальної власності, які або в оренді, або залишаються для потреб громади, або готуються на продаж чи приватизацію, - пояснює Сергій Бостан, керівник Департаменту розвитку Чернівецької міської ради. - Кожен занедбаний об’єкт – окрема історія, тут комплексно не підійдеш. Чиновники самостійно не мають права вирішувати, зносити будівлю чи ремонтувати. Треба звертатися до сертифікованого спеціаліста, який може визначити: цей будинок підлягає ремонту чи ні. Тоді вже вирішувати, які із занедбаних будинків комунальної власності можуть іти під інвестиційні проекти, які – під реконструкцію, а які - під зніс і будівництво на їхньому місці нових. Тобто все це потребує досить значних коштів.

Це велика робота, яку, гадаю, варто проводити, залучаючи архітекторів та містобудівну раду».

Вул. Шалом-Алейхема

Власники занедбаних будівель законодавчо не несуть жодної відповідальності за їх стан. Наталія Хілько пояснює це колізією у законах.

«Не так давно було прийнято рішення архітектурну спадщину забрати з підпорядкування Мінрегіонбуду і передати у підпорядкування Міністерства культури. Таким чином, управління архітектури підпорядковується Міністерству громад і територій, а відділ охорони культурної спадщини - Міністерству культури. Це не дає нам можливості діяти узгоджено, - пояснює архітекторка. - Наприклад, за законодавством, ми маємо право дозволити демонтаж радянських гаражів на території Чернівецького національного університету. А от відділ охорони культурної спадщини забороняє, бо вважає, що треба провести конкурс, інакше - це порушення законодавства про охорону культурної спадщини. Тобто існує колізія між двома основними законами: законом про охорону культурної спадщини і законом про містобудівну діяльність».

В аварійних будинках - безхатьки

Тим часом, напівзруйновані та розвалені будівлі в Чернівцях стають прихистком для безхатьків та наркоманів. Як повідомили ІА АСС у пресслужбі патрульної поліції Чернівецької області, у вільний від викликів час патрульні постійно проводять обстеження покинутих будинків. Зокрема, і за викликами від містян.

«У вільний час від завдань, які надходять через спецлінію «102», поліцейські не тільки реагують на порушення правил дорожнього руху та громадської безпеки, а й перевіряють закинуті будинки та споруди, оскільки в таких місцях часто виявляють осіб, які мають при собі заборонені речовини, ймовірно, наркотичного походження, - каже Віта Криворучко, прессекретарка. - Також досить часто на спецлінію «102»  надходять повідомлення, що на дахах таких споруд та будинків перебувають діти».

Отримуйте новини в Telegram

Вул. Гагаріна

Авторка: Ольга КАМСЬКА, ІА АСС