У чернівецькій школі - зимовий сад

І влітку, і взимку тут квітнуть фіалки, зеленіють хлорофітуми, драцени та ліани, співають хвилясті папужки і повільно-повільно рухаються по акваріуму червоновухі черепахи. Сад, що квітне увесь рік, створили у Чернівецькій школі №16. Тут зібрали понад 60 видів рослин.

- Приміщення, де зараз квітне сад, було відкритим. Його заливав дощ, засипав сніг… За допомогою благодійників ми накрили частину, поставили вікна, провели опалення, - розповідає Ганна Капітанчук, вчитель біології школи №16. – А оскільки у лаборантській біологічного кабінету вазони мені вже не було де ставити, перенесла їх сюди. Так і створили шкільний зимовий сад.

Діти залюбки приносять до школи хто паростки, а хто вже готові горщики. Учні разом з учителькою пересаджують рослинки, а потім доглядають за ними.

- У довжину наші ліани сягають метрів 30-ти. Але ми їх не обрізаємо – місця вистачає, - каже Ганна Парфеніївна. – У догляді ця рослина невибаглива. Єдине – потребує багато вологості, інакше – листочки починають сохнути. Тому їх потрібно або регулярно оприскувати, або ж часто і багато поливати грунт.

У кількох куточках зимового саду – хлорофітуми. Їх ще називають фільтрами, що очищають повітря від інфекцій та мікробів.

Біля вікна на невеличких саморобних поличках – кілька видів кактусів. За ними Ганна Капітанчук розповідає учням про стійкість рослин до нестачі вологи.

- Кактуси та алое накопичують вологість у своїх листочках, тому не потребують частого поливу, - пояснює жінка. – Деякі кактуси час від часу цвітуть, проте недовго – через день-два квітка в`яне. Така особливість цієї рослини

.

Є у шкільному зимовому саду і незвичайна квітка з чудернацькою назвою «оленячий язик». Його листя довге і широке – звідси і народна назва.

-  Навесні із листочків «вистрілює» зелена стріла, а на ній з`являється біла квітка з жовтими тичинками всередині. Виглядає неймовірно гарно, - розповідає Ганна Парфенівна. – У догляді рослина невередлива. Головне для неї – яскраве розсіяне світло.

Взимку в саду стоїть дуже приємний аромат. Це зацвітає панданус, або ж несправжня пальма. У лютому, коли на вулиці хуртовина і мороз, ця рослина квітне дрібними жовтими суцвіттями, насиченими ефірними оліями.

Серед зелені та квітів у двох великих акваріумах плавають рибки, іще в двох – черепахи. У центрі саду – клітки зі смугастими папужками, які весь час щось виспівують.

- Звісно, доглядати усе це непросто, але для мене це – задоволення. Температура повітря тут така ж, як у класних приміщеннях. А вологість підтримую елементарним методом: біля входу ставлю два відра з водою – і вона поступово випаровується, зволожуючи повітря.

Ганна Капітанчук доглядає сад разом зі своїми вихованцями. Діти вже добре знають, яку рослину можна поливати, яку - ні. Причому кожен має «підшефну» рослину. 

- До рослин поспішаю навіть у вихідні дні. Поливаю влітку двічі на тиждень, а коли прохолодно – один раз, - пояснює вчителька. - Акваріуми з червоновухими черепахами доводиться мити через день. Раз на тиждень прибираю клітки з папужками. Я не вважаю, що це робота. Швидше – хобі. Бо серед цих рослин і тварин відпочиваю, набираюся сил і позитивних емоцій.