Україна запізнилась із декомунізацією, - В. В'ятрович (ВІДЕО)

Голова Українського інституту національної пам’яті, представник партії "Європейська Солідарність" Володимир В`ятрович прочитав лекцію у Чернівцях. 

Послухати історика в Belle Vue прийшли громадські діячі, студенти-історики, політики, журналісти. Основна теза виступу Володимира В`ятровича  - це необхідність проведення реформи декомунізації в Україні поруч з іншими.

Читати ще: В'ятрович знову пропонує перенести вихідний день з 9-го на 8-е травня

Через запізнілу декомунізацію після незалежності України натомість почалась поступова реабілітація комуністичної ідеології.  Тим часом, за останні 5 років проведення декомунізації Україні вдалось оприлюднити архіви КГБ, визнати Героями поборників за незалежність, популяризувати українську музику в радіоефірі та запустити вітчизняне кіновиробицтво.

Щоправда, чи буде й надалі така гуманітарна політика в Україні, Володимир В`ятрович сумнівається.

"Мене тривожить відсутність бачення гуманітарної політики нової команди. Я не можу сказати, що вона є проросійською. Вона просто відсутня. Досі ми не знаємо, хто в Адміністрації Президента відповідальний за проведення гуманітарної політики. Тобто, відсутність чіткої позиції Президента в якихось ключових питаннях - історії, мови, культури, вона просто провокує проросійський реванш. А часом звучать заяви оточення Президента, які посилюють цей реванш, - вважає Володимир В`ятрович, - безперечно, що у повній мірі наміри Президента Зеленського ми зможемо побачити після парламентських виборів. Тому варто усвідомлювати, що ці нерозуміння важливості таких питань можуть бути компенсовані за умови якоїсь потужної проукраїнської, проэвропейської фракції у парламенті, яка буде стримувати спроби іти на поступки в важливих для України питаннях."

Далі - уривок лекції історика про те, чого досягла Україна внаслідок декомунізації за останні 5 років.

 "Ми бачимо роздоріжжя між Україною та іншими посткомуністичними країнами. Україна не пішла шляхом Чехії, Словаччини, Румунії, Угорщини, Польщі, країн Балтії, які дуже швидко розпочали процес декомунізації. Декомунізація – це відмежування від комуністичного минулого, засудження злочинів комуністичного режиму, відкриття архівів КГБ з тим, щоб такого роду речі більше ніколи не повторились. Декомунізація в цих країнах проходила паралельно з іншими реформи, що дозволила їм стати членами ЄС та НАТО. Натомість у країнах, де не проходила декомунізація ми стали свідками, що там почалась повільна реабілітація всього радянського.

Реабілітація радянського стає по суті платформою для Путіна, яка веде до того, що утвердившись на території Росії, він ставить своєю метою поширити російський вплив на всьому пострадянському просторі. На початку 2000-х він виходить з дуже чіткою тезою про те, що розвал Радянською Союзу – це найбільша геополітична катастрофа в історії 20 століття. Щоб усунути її наслідки, треба повернути ці пострадянські республіки якщо не до складу Росії, то у її зону впливу.

Навесні 2014 року мені запропонували очолити Інститут національної пам’яті. Ми підготували низку законопроектів, які були ухвалені у 2015 році, як пакет Законів про декомунізацію. Один з найважливіших – це Закон про відкриття архівів КГБ. Це також нові формати підходу до відзначення Другої Світової війни. Це визнання учасниками боротьби за незалежність всіх тих, хто зі зброєю чи без боровся за Україну. І, звісно, закон про засудження комуністичного і тоталітарного режиму, та пропаганда їхньої символіки. Мені здається, що за останніх 5 років Україна дуже багато зробила для зміцнення своєї національної ідентичності. Мова іде і про закони, спрямовані на захист української мови. Закон про квоти в радіоефіри, поява української музики, кіно. Тобто, твориться український культурний продукт, який здатний конкурувати у світі", - зазначає Володимир В'ятрович.