В Чернівецькій області будуть три опорні школи - О. Палійчук

У програмі "Суть Речей" директор департаменту освіти і науки Чернівецької ОДА Оксана Палійчук розповіла, що незабаром на Буковині проведуть конкурс, аби визначити три опорні школи. Переможці отримають 5,5 мільйонів гривень на розвиток.

Людмила Григорчук: Якщо говорити загалом про реформу освіти, що вже вдалося досягнути?

Оксана Палійчук: Важко сказати. По правді, зараз такий період, коли треба дуже на всіх рівнях робити широку інформаційну роз’яснювальну роботу. Треба розуміти, що реформи без помилок неможливі. Є реформа – є певний ризик, певний відсоток помилок. Інколи буває, що реформа більше помилка, ніж істина. Це всі країни пройшли і ми пройдем. Пошуків, спроб реформування, реальних кроків в освітній ланці зараз є достатньо багато. Зокрема, опорні школи. Новий проект, міністр Квіт зазначив – це основна програма міністерства на 2016 рік, Арсеній Яценюк також визначив, що це ключове завдання і 23 лютого  зареєстровані зміни до постанови про освітній округ, де зовсім по-іншому охарактеризовано, що таке опорна школа. Обласні адміністрації тепер мають провести конкурс на кращі опорні заклади, виділена урядом відповідна фінансова підтримка. Це основне, над чим ми працюємо. Це однозначно позитивний крок. Дуже бояться люди слова оптимізація, його розуміють як реорганізація, закриття. Воно не зовсім так. Питання оптимізація – це питання ефективного використання ресурсів. У нас немає іншого вибору. Як я іду в магазин, то я мушу розраховувати на ту суму, яка в мене є в кишені. Якщо в мене є 50 гривень, то я не можу купити на 70. Ми сподіваємося, хочемо, щоб економіка запрацювала краще в країні і ми почали жити краще, але ми розуміємо, що це реалії віддалені. А це залежить від того, як розвиватиметься освіта. Якщо ми порівняємо навіть з європейськими країнами, до якого ми прагнемо, адже ми обрали цей вектор. То мережа вищих навчальних закладів не є такою розгалуженою, як у нас. А утримувати всі ці школи – то це потрібен колосальний ресурс. То питання навіть не в тому, що у нас мало виділяється на освітній ресурс, бо у нас неадекватна, непропорційне виділення коштів на середню та вищу школу, через велику кількість вишів. Поки ми їх не скоротимо, то ми будемо недодавати у середню освіту. Хоча за найновіших досліджень економістів зазначається, що найбільший національний дохід у тих країнах, де витрачають найбільше коштів на перші ланки: на дошкілля, потім початкову школу, загалом середню, і лише потім вищу. А у нас навпаки. Тому ми критикуємо і закриття вищих навчальний закладів. Так, треба критикувати, як воно робиться і ми маємо приклад з нашим БДФЕУ не було певного обґрунтування, не було розмови з людьми і люди відреагували адекватно, бо кожному боляче, бо кожна людина пов’язувала життя з цим закладом. Але ці процеси невідворотні. Що стосується середньої освіти, то ми часто не вкладаємо в учнів, а вкладаємо у стіни. Ми підміняємо поняття і у нас доступність до середньої освіти зводиться до відставні, у нас доступність у кілометрах, насправді має бути доступність до якісної освіти – отримувати якісні освітні послуги. Інколи 2-3 чи 5-6 кілометрів є неспівмірні речі. Тому що, так, воно потребує більших фізичних затрат, певних проблем в сім’ї, але коли батько і мати бачить результат, то вони розуміють, що це варто було. Ідея з опорними школами – це спроба стимулювати оптимізацію, стимулювання її вже відбулося разом з процесами децентралізації, тобто створення громад – це створення на кожній громаді освітнього округу. громада, яка отримує напряму з Києва фінансування, вона вже мусить берегти, розраховувати, яку кількість, мережу вона може утримувати. Адже треба і комп’ютери, і швидкісного інтернету. Підписане вже головою адміністрації розпорядження про проведення цього конкурсу, розпорядженням зазначено, наказом департаменту освіти, конкурс буде проводитися в два етапи. Спочатку на рівні районів будуть відібрані найкращі заклади. Це також непросто. Опорний заклад – в ньому має бути не менше 360 дітей, обов’язково, як мінімум, два класи на кожній паралелі і в майбутньому три філії, як мінімум, які будуть відноситися до цього опорного закладу. Не в кожній громаді є такий заклад. Їх буде 3, 5, 7, як у кого. Вони мають провести конкурси. Як він має виглядати. До складу конкурсної комісії мають входити два працівники органів освіти, представник профільної комісії районної чи обласної освіти. Має бути представник громадськості, офісу реформ. Це серйозно. Директор закладу має представити перспективу розвитку на два наступні роки. При чому, зазначити забезпечення закладу, чи цей заклад може бути опорним, яка якість дороги, щоб можна було підвозити з філій дітей, чи є автобус, якщо немає, то переможцю влада має допомогти зробити так, щоб цей автобус був. Тут мають бути і спортивні споруди, і бібліотеки, і їдальні, і комп’ютерний клас, і загалом, потужність закладу, можливість стати опорним. Якщо ми говоримо про підвіз, то чи ми зможемо на тих площах розмістити ту кількість дітей. Після першого етапу, районного, переможці візьмуть участь у обласному етапі. Там визначать 3 переможці. Вони отримають фінансову підтримку. На чернівецьку область ми отримаємо 5,5 мільйонів гривень. Ми розділимо ці кошти. Як за перше, друге третє місце. Детально ми ще обговорюємо. Ці кошти – це серйозна фінансова підтримка. Вони мають спрямуватися на заходи енергозбереження, щоб заклад був економним, щоб ми могли вкладати у розвиток дитини, а не в утримання приміщення. Це автобус, який потрібен, швидкісний інтернет, навчально-методичне забезпечення, все необхідне, комп’ютери, і обов’язково, навчання вчителів. Тобто будемо говорити про вивчення передового досвіду. Будемо надіятися, що і за кордоном ми зможемо це зробити, бо вчителем школа стоїть. Якщо ми тільки про матеріальну базу говорити, а не про навчання вчителів, то ми однозначно програємо ці реформи.

Людмила Григорчук: Окрім грошей, що дасть звання опорної школи?

Оксана Палійчук: Якщо ми оснастимо школу всім необхідним, якщо ми підготуємо вчителя, то тут вже якісна підготовка дитини, то кожен батько, кожен вчитель має бути в цьому зацікавлений.